Наприкінці травня у Гайсинському районі на Вінниччині була успішно проведена перша процедура оформлення земельної ділянки за допомогою системи електронного державного земельного кадастру. Це дає можливість говорити, що в Україні вже створено ядро майбутнього земельного кадастру з мінімально необхідним набором функціоналу. Йдеться про опрацювання документації, її перевірку, присвоєння ділянці кадастрового номеру, нанесення параметрів ділянки на кадастровий план, підготовка правовстановлюючих документів, нарешті, їх реєстрація в системі. Найближчим часом триватимуть налагоджувальні та випробувальні роботи на рівні трьох районів Вінницької області (Гайсинський, Немирівський, Тульчинський). Відтак, систему буде поступово впроваджено на всій території України.
Про переваги електронного державного земельного кадастру говоримо з Ігорем Васильєвим, директором департаменту ведення Державного земельного кадастру Центру ДЗК.

- Навіщо Україні потрібна атоматизована система державного земельного кадастру?
- Почнімо з того, що кадастр – це державна система даних про всі земельні ділянки, які знаходяться в межах України, про їх цільове призначення, види цільового призначення, обмеження щодо використання цих земельних ділянок тощо. Державний земельний кадастр містить інформацію про якісні та кількісні характеристики земель, про їх оцінку. Це дані, які дозволяють власнику та користувачу розуміти, яку площу має його ділянка, де її межі, знати правила її використання відповідно до діючого українського законодавства. Запровадження нової системи кадастру в Україні відбувається зважаючи на нові технології та стандарти роботи з інформацією. Усі розвинуті (та й не дуже розвинуті) країни ведуть зараз кадастри в електронному вигляді. Україні запровадження електронного державного земельного кадастру дозволить підняти облік та контроль за використанням земельного фонду на якісно новий рівень.
- А як це позначиться на власникові чи користувачеві земельної ділянки?
- Для громадянина впровадження електронного державного земельного кадастру насамперед означатиме суттєве спрощення процедури, зокрема, оформлення права власності на земельну ділянку. Розробляючи систему земельного кадастру, ми наслідували принципи «єдиного вікна». І нам це вдалося. Ми зробили все для того, аби людина, звернувшись до відповідного територіального органу земельних ресурсів з відповідною заявою, подавши необхідні документи, могла отримати весь набір адміністративних послуг для підтвердженя права власності на земельну ділянку без проблем та затримок. 
- Чи можна вже говорити про конкретні терміни надання послуг та їхню вартість?
- Ми чекаємо ухвалення найближчим часом низки нормативно-правових атків, зокрема, на рівні Кабінету Міністрів України, які визначать перелік послуг, їх вартість та час надання.
- Який рівень доступу до інфомації з автоматизованої системи державного земельного кадастру буде у звичайного громадянина? Що людина зможе побачити, наприклад, в Інтернеті?
- Перелік інформації, що повинен відображатися в мережі Інтернет, буде визначений Законом України «Про державний земельний кадастр», який вже прийнято у першому читанні. Також в законопроекті йдеться про порядок відображення відомостей в Інтернеті, про технологічні та програмні засоби, для їх відображення.
- Наскільки можна буде довіряти цій інформації?
- Одне з основих завдань кадастру – надання актуальної та гарантовано достовірної інформації. Але не можна говорити про кадастрову інформацію, не розуміючи, яким чином вона збирається, накопичується, зберігається, обробляється тощо. Процедура визначає правовий статус цієї інформації, визначає технологічні аспекти, актуальність, достовірність, точність. Сьогодні, на жаль, через відсутність в Україні єдиної технологічної, методичної бази, спосіб підготовки кадастрової інформації не є уніфікованим. Це знижує якість цієї інформації. Тому створення єдиної технологічної, методичної бази для уніфікації кадастрової інформації нині є одним із найактуальніших завдань, яке ми маємо розв’язати, в першу чергу, шляхом опрацювання архівних матеріалів про межі земельних ділянок з подальшою їх прив’язкою до єдиної геопросторової бази даних за допомогою оновлених планово-картографічних матеріалів. Це дозволить зробити інформацію більш повною.
- Як ви оцінюєте пілотну систему, яку було продемонстровано на Вінничині?
- У Гайсині була продемонстрована лише певна процедурна частина, яка передбачає підготовку та введення кадастрової інформації. Вона, до речі, й найбільше стосуватиметься громадян, адже дозволить значно пришвидшити процес оформлення документів, гарантуватиме актуальність внесених даних. Але якщо говорити загалом про кадастр, то наш «пілот» - це тільки маленька його частинка. Це тільки демонстрація процедури внесення інформації та її збір. Сучасний кадастр будується на системі геопросторових даних – це не тільки дані про земельні ділянки, а також і про склад ґрунтів, оцінку земель, межі адміністративно-територіальних одиниць, обмежень щодо користування землею тощо. Робота над побудовою такої моделі ведеться. Її завершення планується на середину наступного року.
- Коли автоматизована система державного земельного кадастру зможе запрацювати по всій Україні?
- 1 січня 2012 року – реальна дата. Наразі збудована корпоративна система зв’язку, яка об’єднала всі (це понад 650) підрозділи Держземагентства та Центру земельного кадастру. Це вже дозволяє оперативно проводити пошук та аналіз кадастрової інформації. Найближчі півроку буде збудовано резервний центр обробки даних. Але технічні аспекти – не найскладніші складові цього проекту. Основна складність – у забезпеченні методичної та нормативної бази для діяльності електронного державного земельного кадастру. У випадку прийняття Закону України «Про державний кадастр», тільки на рівні Кабміну треба прийняти 11 нормативних актів. Але, сподіваймося, що ті, від кого залежить оперативність розв’язання цієї задачі, розуміють її важливість для країни. І кадастрова нормативно-правова база буде врегульована до скасування мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення.