Люди здавна кажуть - з вогнем не жартуй, з водою не дружи і вітру не вір. З приходом весни у кожного виникає природне бажання навести лад на присадибній ділянці, на луках і т.п. Згрібаються і паляться залишки листя в садах, парках. Восени його спалювати не можна, бо листя служить укриттям для кореневої системи дерев, джерелом добрив. А після зими найкраще використати його як добриво при веснооранці, у вигляді мульчі тощо.

Останнім часом у живій природі України поширюються недобрі тенденції. У зв‘язку з неймовірною дорожнечею газу вирубуються не лише сухі дерева, а й живі - на дрова. А ще випалюється, наприклад, торішня трава на пасовищі, сінокосі і т. ін. Щоб новій нічого не заважало. І з огляду на те, що ніколи косити, гребти… Це надзвичайно шкідлива дія для всього живого. Ось як говорить про неї голова Царичанської райради Українського товариства мисливців та рибалок Павло Сірий:
- Як палять, не можу дивитися… Для природи це те саме, що для людей - спалити Царичанку і потім у ній жити. При спалюванні стерні, пасовищ, плавнів гине все живе – комахи, мурахи, знищуються пташині гнізда, пересушується верхній шар грунту. Зараз горять у вогні малі зайченята. Бачу, сіра ворона прилетіла на свіже згарище, знайшла їхні обгорілі тільця і балює… Зустрів якось біля Преображенки немолодого вже чоловіка – палить очерет. «Навіщо ви це робите?» – питаю. «А щоб лисиці не заводилися…» Але якщо порушене їхнє житло, куди їм іти? Підуть у пустки в Преображенку… У Прядивці два роки тому лисиця їла борщ у господарів. Подібне було і в Цибульківці. Кілька років тому між Яризівкою і каналом Дніпро-Донбас любителі хотіли завести фазанів. Заготували зерновідходи. Куріпки прилітали… Не дали – спалили. Люди, зупинімося! Усе це – землі, угіддя – власність народу України, наше життєве середовище. Навіщо ж його палити? Минулого року, як боролися з лісовими пожежами, всі служби діяли. Зняли карантин – і все закінчилося… Телефоную до райвідділу МНС – палять угіддя, попередьте чи випишіть штраф. Адже самовільне випалювання рослинності – це адміністративне правопорушення. То, кажуть, звертайтеся в міліцію. А там теж такої… Зволікати тут не можна, треба діяти! Вважаю, у кожному сільському районі України має бути інспектор з екології. Поки не буде жорсткого, вимогливого ставлення до збереження природи – діла не буде.
Дійсно, «царювати» в природі людині випадає лише в єдино прийнятний спосіб – не втручатися в її процеси. Це стверджує і відомий у Приоріллі природолюб, позаштатний співробітник водної міліції Олександр Вишняк з Могилева-2:
- До кого я тільки не звертався, куди тільки не писав листи – в Україні й досі нема організації, яка б займалася охороною природи! Екобезпека в Дніпродзержинську, Дніпропетровську – є. А тут, де природа, де вони мають днювати і ночувати – нема нікого. Це надзвичайно важливе питання. У державі нікому охороняти її багатство – рослини, рибу, тваринний світ тощо. Зараз вирубку дерев, паління і т. ін. мають контролювати сільські голови, але ця робота, м‘яко кажучи, ведеться незадовільно. Вважаю, в Україні при оренді землі, лук, пасовищ у договорі оренди необхідний окремий пункт про самовільний підпал. Підпалив стерню, траву тощо – це розцінюється як особлива шкода природі і автоматично позбавляє права на оренду. Окрім цього за знищення гумусу, нашого національного надбання, накладається чималий штраф. Те ж саме – за незаконний спил. І одразу подібні випадки публікувати в ЗМІ. Певен, бажаючих це робити одразу поменшає. Але без екологічної інспекції на місцях, а не лише в містах, справу з місця не зрушиш.
Віднедавна в Україні стала нормою надзвичайно сильна літня спека. Кліматологи фіксують нові абсолютні температури літніх місяців. Це явище має, безперечно, і антропогенні причини. Відомо, що повітря нагрівається не стільки від сонця, як від підстилаючої поверхні. Випалені луки і сіножаті, зменшення дерев – це загроза того, що оголена й спалена земля влітку перегріватиме повітря. То, може, варто нам добре задуматися над своєю поведінкою у живій природі? Бо, не дивлячись на таки чималий державний апарат, дієво охороняти її сьогодні поки що нікому.

Григорій ДАВИДЕНКО. 
Дніпропетровська область.