Поточний № 31 (1218)

20.08.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Бджола вчить, як у гурті жить


02.12.2016

Cаме з цією, давно очікуваною метою – завершити об’єднання усіх бджолярів Дніпропетровщини в єдину потужну спілку для добра бджоли, а значить, і людини – пройшла у Дніпрі минулої суботи звітна конференція Дніпропетровської обласної громадської організації «Спілка пасічників». Зі всіх придніпровських країв, де «ранки пахнуть цвітом, а вечори – медом», прибули на неї близько сімдесяти делегатів - досвідчених бджолярів, молодих і зі срібними скронями, для яких політ бджоли є найсолодшою у світі музикою… Відбувся захід у корпусі біотехнологічного факультету Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, що на вулиці Космічній, 7. На початку присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять близько семи мільйонів українців, які загинули в часи Голодомору 1932-1933 років, організованого найкривавішим за всю історію людства комуністичним режимом.

РАЙОННІ й сільські товариства пасічників у Дніпропетровщині діяли з перших років незалежності України, та лише останніми часами утворили єдину обласну спілку. Її голова Сергій Староконь зазначив у звіті:

– Професії пасічника українці віддаються сповна, роками, інакше про досвід та успіхи не варто й мріяти. Приємно, що наша нелегка праця щодо єдності дає свої плоди. В області вже 8 спілок пасічників зареєстровані Мін‘юстом – Дніпропетровська обласна, Софіївська, Нікопольська, Солонянська, Магдалинівська, Петриківська, Новомосковська та Дніпровська районні. Реєстрація районних осередків бджолярів є безкоштовною і відбувається за один день. За минулий рік ми проводили семінари, свята меду в кількох містах, науково-практичну конференцію «Бджолярський круг», брали участь в «Петриківському дивоцвіті», «Козачій толоці» в Шульгівці тощо. Сьогодні маємо розглянути Статут обласної спілки бджолярів «Дніпровський пасічник», проголосувати за нього, намітити плани на 2017 рік, в т. ч. озеленення навколишнього середовища, ввійти до Всеукраїнської спілки пасічників.

Варто зазначити, що особливих дебатів під час обговорення та голосування нової редакції Статуту неприбуткової громадської організації, яким є «Дніпровський пасічник», не було – робоча група добре попрацювала раніше. Більш ґрунтовними були дискусії щодо представництва різних за чисельністю сільських та міських спілок в єдиній обласній тощо. Врешті-решт всі питання були погоджені, розмір вступного внеску бджоляра визначили в 75 гривень, а щорічні внески - 4 гривні з однієї бджолосім’ї станом на 15 квітня. На роботу обласної спілки районні передають 30 % зібраних коштів, а обласна на потреби Всеукраїнської – 20 %, вступ до неї депутати підтримали одноголосно.

Йшлося на конференції і про виклики, які ставить наш час перед бджолярами. Приватна та державна в особі держлісгоспів сокири нещадно вирубують медоноси – акацію, липу, ясени, чорноклен тощо. Ситуація ще більше ускладнюється через неймовірно завищені тарифи на енергоносії. Не додає оптимізму і запропонований «безліс» замість «безвізу» від Євросоюзу – намір Президента України скасувати діючу заборону Верховної Ради на експорт необробленої деревини в обмін на черговий фінансовий транш… Тобто якщо в Україні не вжити дієвих заходів на всіх рівнях щодо збереження «легенів» планети - лісів, то буде справжня біда. Спілки бджолярів уже говорять рішуче «ні» опустелюванню держави.

Чимало цікавого про співпрацю ДДАЕУ з «Дніпровським пасічником» розповів завкафедри технології виробництва та переробки продукції тваринництва доцент Володимир Похил:

– Якщо людина одна, її легко зламати, а гурт однодумців – неможливо. Університет підписав договір про творчу співпрацю з обласною спілкою пасічників, це проведення конференцій, «круглих столів» для студентів, майстер-класів з апітерапії тощо. Щороку наші студенти проходять практику в досвідчених пасічників. Для всіх, у кого є будь-яка вища освіта, у 2017 році ми відкриваємо заочне навчання на бджоляра. Ще Україні потрібен єдиний маркетинговий підхід з виробництва й реалізації меду, він має стати постійним продуктом українського столу. Необхідна державна програма оздоровлення нації, за якою кожна дитина в дитсадку та школі щодня має спожити біля 30 грамів меду. Так Японія завдяки козячому молоку та перепелиним яйцям навіть подолала наслідки атомного бомбардування.

Дійсно, мед і молоко є чи не найулюбленішими стравами наших дітей. Та, замість них, вони почасти «ласують» чипсами, сухариками, «мівінами» зі шкідливими домішками тощо… І мед наразі завдяки спільній праці бджолярів дешевший за м’ясо і лише трохи більше ніж удвічі дорожчий цукру.

Йшлося на конференції і про європейську практику співпраці з аграріями задля запилення сільгоспкультур. Цікавою була і доповідь Ігоря Снітівкера, економічного радника голови Дніпропетровської ОДА:

- Україна вже бореться за першість на медовому ринку світу, нашими конкурентами є лише Китай, де продукт не вельми якісний, та Аргентина. Річну квоту Євросоюзу на мед українські пасічники заповнюють за кілька днів! Сьогодні лише офіційний експорт меду з України дорівнює 60 тисяч тонн, ним займаються 64 компанії. Та коли гуртова ціна меду за кордоном два з половиною долари за кілограм, то минулого року наші бджолярі могли здати його по півтора долари. Цьогоріч ціна ледь більше одного долара… Тому потрібні спільні дії бджолярів для формування великих пулів товару, експортом необхідно займатися професійно.

А про перші кроки в цьому напрямку розповів голова Новомосковської районної організації пасічників Яків Тютєрєв:

– Нащо віддавати мед посередникам за копійки? Ми можемо стати 65-м українським експортером! Завдяки допомозі Держспоживслужби України вже підібрали тару на мед відповідного стандарту, є місце для зберігання тощо. Робімо разом справи і все у нас вийде! - закликав він.

Чимало цікавих ідей прозвучало і з уст заступника голови «Дніпровського пасічника» Дмитра Любченка, секретаря організації Павла Герба з Криворіжжя, скарбника Василя Дзяби з Солонянщини. А допомогою воїнам російсько-української війни делегати обласної спілки довірили і надалі опікуватися групі бджолярів на чолі з відомим волонтером Станіславом Кобзарем.

Видима річ, конференція у Дніпрі сприятиме подальшому розвою бджільництва у Наддніпрянщині, допоможе зайняти галузі особливе місце – подібно до відомої «Маслоспілки» в Західній Україні тридцятих років, коли українці годували продукцією тваринництва не лише себе, а й чимало країн Європи.

Григорій МИКОЛАЙЧУК.