Минулої п’ятниці на базі державного підприємства «Дослідне господарство «Дніпро» Інституту сільського господарства степової зони НААН пройшов День поля. Провідні сільгоспвиробники Дніпропетровщини, Одещини, інших областей України приїхали, аби пересвідчитись у перевагах гібридів кукурудзи вітчизняної селекції. А для цього вони вирушили на демонстраційний полігон, де й було представлено весь спектр гібридів селекції Інституту сільського господарства степової зони НААН.
«Напевно, нам поталанило, що саме у Дніпропетровську є такий інститут, який має давню історію і був відомий ще як Всесоюзний інститут кукурудзи, – звернувся до присутніх директор департаменту АПК Вадим Удовицький. – І те, що ми бачимо сьогодні – робота селекціонерів не одного і не двох років. У тому, що площі під посіви кукурудзи збільшуються щороку, переконаний, є заслугою і вчених-селекціонерів, які прагнуть зробити кожен гібрид врожайнішим і якіснішим. До речі, сьогоднішні конкуренти Інституту, які працюють в різних комерційних насінницьких структурах – вихідці з його стін. Хотів би подякувати директору Анатолію Черенкову, академіку Борису Дзюбецькому, всі іншим науковцям за їхній патріотизм і фанатичну самовідданість аграрній науці.
Свою точку зору висловив і директор ТОВ «Агрофірма «Дружба» Новомосковського району, Герой України Анатолій Вуйчицький:
«Ми повинні повернутись із західного ринку до вітчизняного. Оскільки ціни на гібриди імпортної селекції значно вищі, а врожайність не завжди… Наприклад, у 2010 році, коли була посуха, кукурудза імпортної селекції «згоріла» і дала всього по 20-25 центнерів на гектар. Через рік вітчизняний гібрид Моніка вродила по 87 центнерів, імпортні гібриди – 91-93. Значну роль у врожайності відіграють не лише погодні умови, а й дотримання технологічних процесів та агротехніки вирощування».
Віце-президент Національної академії аграрних наук України Валерій Жук був вражений щирістю і відвертістю учасників Дня поля і відзначив, що і науковці, і сільгоспвиробники ввійшли в глобальний ринок, де мають глобальних конкурентів.
«Наші конкуренти мають більші можливості впливу на інформаційний простір, - відзначив Валерій Миколайович. – Зовсім нещодавно у Києві зібралось 300 експертів, половину з яких - іноземні. Було представлено програму розвитку аграрного сектора України до 2020-го року. В анонсованій спільній стратегії чомусь не були враховані рекомендації НААН. Чому так сталось? Головна думка, яку довелось почути там – вітчизняна наука неефективна, мовляв, треба у неї забрати і приватизувати землю. Нібито наш бізнес не хоче працювати з вітчизняною наукою… А наприкінці цього заходу лунали думки щодо реформування нашої академії, фактично ж – її приватизації.
Наприкінці цього заходу мені довелось вийти на трибуну і відверто сказати: складається враження, що вся стратегія полягає в одному: усунути виробника насіння, виробника тваринницької продукції з ринку…»
Доктор економічних наук Валерій Жук впевнений, що успіхи вітчизняного аграрного бізнесу неможливі без вітчизняної аграрної науки. Адже країни без науки перетворюються в колонії.

Павло ЯКОВЕНКО.