05.04.2017
Непрості питання щодо деградації ґрунтів України та шляхи поліпшення їхнього стану завдяки альтернативним джерелам енергії розглянула виїзна нарада за участі науковців, представників Дніпропетровської облдержадміністрації та торгово-промислової палати, аграрних підприємств та громадськості у ПрАТ «Оріль-Лідер», яка входить до групи компаній «Миронівський хлібопродукт». Це підприємство в степах поблизу Єлизаветівки Петриківського району не випадково стало місцем проведення такого заходу. Тут на малородючих піщаних землях Єлизаветівська філія ПрАТ «Оріль-Лідер» торік отримала з гектара по 42 центнери пшениці та зернового сорго для вирощування бройлерів, а кукурудза на силос дала рекордні 35 тонн! Такий врожай отримали завдяки внесенню добрив з власного біогазового комплексу.
«Оріль-Лідер» - лідер!
– Основними складовими успіху агропідприємства, що постійно розвивається в складі «Миронівського хлібопродукту», є 1700 працівників із середньою зарплатою 6 307 гривень, передові технології і постійна готовність до змін на краще, – сказав під час відкриття наради директор «Оріль-Лідер» Олексій Утешев. – Минулого року на трьох тисячах гектарів орендованої землі наша Єлизаветівська філія отримала рекордний урожай, три елеватори Новомосковської філії забезпечили надійне зберігання зерна, що разом з налагодженою роботою інкубатора дало змогу виростити 34 мільйони курчат-бройлерів. За обсягом річного виробництва м’яса птиці – 65 тисяч тонн - «Оріль-Лідер» - перша птахофабрика в області і четверта в Україні.
– Вагомими є і здобутки біогазового комплексу, – продовжив директор, – де за 2016 рік утилізовано 61 тисячу тонн курячого посліду та 125 тисяч кубів стічних вод. Таким чином було добуто близько 20 тисяч кубів біогазу, вироблено і відпущено в мережу по «зеленому» тарифу 39 МВТ електроенергії. При переробці відходів ми отримали рідкі та тверді органічних добрива, або дігестат. Ними хлібороби Єлизаветівської філії і фермери Петриківського та інших районів мають змогу поліпшити оброблювані землі. А наша допомога дитсадкам, школам та лікарським закладам Єлизаветівки, 380 жителів якої є нашими постійними працівниками, Курилівки (280 працівників), Миколаївки (180 працівників) та інших сіл Петриківського району, воїнам-афганцям та учасникам АТО минулого року досягла майже мільйона гривень. До бюджету Петриківського району сплачено 18 мільйонів гривень податків.
Як зазначила голова районної ради Наталія Коваленко, в Петриківському районі є вже дві «родзинки». Перша – це петриківський розпис, визнаний ЮНЕСКО культурною нематеріальною спадщиною людства, і друга – ПрАТ «Оріль-Лідер», потужна виробнича діяльність якого за сучасними вимогами до збереження навколишнього середовища відповідає світовим стандартам.
На ролі ґрунтів, як найважливішого чинника розвитку сільськогосподарського виробництва, наголосив керівник управління агропромислового розвитку ОДА Вадим Удовицький:
- У сучасних ринкових умовах отримати рентабельні м’ясо, хліб тощо можна лише на родючих землях. Сьогодні в Україні велика проблема з органічними добривами. Так, якщо 1990 року на гектар української ріллі вносили близько восьми тонн перегною, то тепер ця цифра через суттєве зменшення поголів’я ВРХ знизилася до півтонни… Тому десятки тисяч тонн органіки, які дає «Оріль-Лідер» щороку, є надзвичайно важливими для збільшення родючості ґрунтів Дніпропетровщини. Беззаперечним є внесок підприємства у виробництво м’яса птиці, яким Україна повністю забезпечує себе сама.
В Орілі завелися бобри
За даними регіональних центрів «Облдержродючості» встановлено, що за кожні 10 років ґрунти України втрачають в середньому 0,1% гумусу, або основи своєї життєдайної енергії. А чим менше гумусу в ґрунті, тим слабше проходить розвиток рослини. Цікаві дані щодо українських земель та догляду за ними навів у доповіді головний агроном ПАТ «Миронівський хлібопродукт» Олексій Сергієнко:– Вчені доводять, що для бездефіцитного балансу ґрунту треба щороку вносити не менше 8-10 тонн органічних добрив на кожен гектар ріллі. Джерелами органіки є перегній, солома, нетоварна частина сільгоспкультур, торф, сівба багаторічних трав та сидеральних культур. «Миронівський хлібопродукт» щороку висіває близько 30 тисяч гектарів гірчиці і білої редьки як сидератів. А як приємне зазначу – великої різниці між перегноєм і переробленим курячим послідом та рослинними рештками, або дігестатом, немає. Дігестат постановою Ради Євросоюзу дозволений в сільгоспвиробництві органічних продуктів, а рівень гумусу в ньому – 1,9%-2%. З особистих спостережень зауважу – я виріс на Орілі в Машівському районі Полтавщини, в ній водилися бобри, які живуть лише в чистій воді. Сьогодні бобри прижилися в Орілі у Петриківському районі поблизу полів, на які вноситься дігестат з підприємства «Оріль-Лідер». Тобто природа сама показує, що для неї є добрим. Головний агроном навів позитивну динаміку росту врожайності сільгоспкультур на полях ПАТ «Миронівський хлібопродукт» у Дніпропетровській, Черкаській, Київській та Вінницькій областях. Були представлені переваги біодобрив у порівнянні з іншими органічними добривами: відсутність насіння бур’янів, патогенної мікрофлори тощо. Професор Інституту охорони ґрунтів України Вадим Сироватко розповів про особливості «роботи» курячого посліду на полях Єлизаветівскої філії птахофабрики:– Ці поля мають високий рівень ґрунтових вод, гумус не перевищує 2,5%. Раніше, до будівництва біогазового комплексу, коли послід з великим вмістом аміачного азоту та фосфору вносили прямо на поля, під час засухи посіви в’янули. Після процесу ферментації субстрата, до якого входять суміш води, посліду і силосу сорго, отримуємо залишки бродіння – тверді і рідкі органічні добрива. Їх можна вносити до 80 тонн на гектар. Перспективи підвищення родючості ґрунтів великі, більш краще засвоюється, за нашими спостереженнями, рідка фракція. Загалом при роботі з ґрунтами треба менше «перемелювати» їх, особливо важкими дисковими боронами. Адже при цьому гинуть корисні мікроорганізми і черв’яки. Так для покращення ґрунту їм необхідно спеціально створювати всі умови, це 22-24 градуси тепла. А чистий чорний пар, якому надає перевагу дехто із фермерів, дає на сонці температуру вдвічі більшу! Саме ця обставина є найвагомішим аргументом за пар, зайнятий сидеральними культурами.
«Якби добрива не давали користі, я б сюди не приїхав!»
Так стисло і влучно відповів голова фермерського господарства «Екофілд» Микола Росіцький з села Чаплинки Петриківського району на питання – «чи дійсно корисна органіка з птахофабрики «Оріль-Лідер»?» Він розширив своє пояснення:– Органічні добрива з «Оріль-Лідер», тверду фракцію, беру вже не один рік, всього використав більше 4 тисяч тонн. У цих добривах є 1,5% азоту, 1% калію, інші корисні складові. А в мінеральних добривах присутні лише основні мінерали, в цьому полягає суттєва відмінність. В органічних до того ж все натуральне, збалансоване, і вони більш «м’яко» діють на рослини. Сьогодні кинув усі справи і приїхав на нараду – послухати науку, дізнатися про нові перспективи. Бо якщо землі нічого не даєш, то нічого й не буде.Дійсно, давній вислів «земля – тарілка, що покладеш, те й візьмеш», діє в хліборобській практиці завжди. І «класти» потрібно саме те, що найбільш підходить нашій землі-годувальниці. Бо сьогодні на планеті Земля проживає близько 7,2 мільярдів людей, а 2050-го буде вже приблизно 10 мільярдів! Тому до стану українських ґрунтів в нашого суспільства мусить постійно бути така ж увага, як і до стану навколишнього середовища, підкреслив у виступі завідувач кафедри біотехнологій Дніпропетровського державного хіміко-технологічного університету Володимир Сметанін:– Наші ґрунти впродовж останніх тридцяти років знаходяться в системі нових технологій. Фізична величина мінеральних добрив, які отримують українські поля сьогодні, є надзвичайно великою, а дія цих добрив агресивна. Такий стан речей необхідно терміново виправляти. Органічні добрива повинні переважати мінеральні за обсягами в «годівлі» орних земель. Ми маємо створювати всі умови для життя черв’яків та інших корисних мікроорганізмів в ґрунтах. Проблема протистояння природи і капіталізації сільгоспвиробництва має неодмінно вирішуватися на користь природи. Так, у всьому світі стає більш потужним напрямок органічного землеробства. Таким чином, Україна на ринку органічних продуктів, вирощених без застосування хімічних елементів, може посісти одне з чільних місць, варто лише прагнути цього. І, безперечно, працювати вдумливо, шануючи науку та світовий досвід.
Нові горизонти біоенергетики
У другій частині наради присутні оглянули біогазовий комплекс ПрАТ «Оріль-лідер». Під час екскурсії економіст департаменту інноваційного розвитку та ресурсоефективності МХП Олександр Шутка детально розповів про перетворення курячого посліду разом з силосом сорго на біологічний газ та органічні добрива:– У квітні 2012 року за допомогою голландських та німецьких партнерів компанії «Миронівський хлібопродукт» розпочався масштабний проект створення найсучаснішого, одного з найбільших в Європі, комплексу утилізації відходів птахофабрики, в нього інвестовано 15 мільйонів євро. Як зазначили експерти, термін окупності проекту – 5-6 років. На комплексі відбувається подвійна ферментація, щодоби сюди надходить 160 тонн посліду. У десяти ферментаторах «працюють» аеробні бактерії, кращої технології на сьогодні немає. Діє біологічна система очистки отриманого газу, який в подальшому переробляється когенераторами в електричну енергію. Отриману теплову енергію використовуємо для обігріву пташників. Вироблена «зелена» електроенергія в разі необхідності здатна повністю забезпечити повну енергетичну автономію підприємства. Під час екскурсії Олександр Шутка відповів на всі питання присутніх, які «вживу» побачили органічні добрива, отримані в процесі виробництва біогазу. Свої пояснення надали і спікери пленарної частини наради. Варто зазначити, що 21 березня Верховна Рада України надала «зелену вулицю» альтернативним видам енергії – ухвалила довгоочікуваний законопроект щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел. Вочевидь, нові можливості залучення інвестицій позитивно вплинуть і на виробництво органічних добрив за допомогою біотехнологій.Григорій МИКОЛАЙЧУК.
На знімках: Віце-президент Дніпропетровської торгово-промислової палати Сергій Кучерявенко вручає директору ПрАТ «Оріль-Лідер» Олексію Утешеву сертифікат за участь в конкурсі «Зелені ініціативи»; економіст департаменту інноваційного розвитку та ресурсоефективності МХП Олександр Шутка зі знанням справи показує роботу біогазового комплексу; начальник пожежної частини «Оріль-Лідер» Валерій Пилипенко (зліва) та голова ФГ «Екофілд» Микола Росіцький обговорюють, як запобігти пожежам на полях Петриківського району; головний ґрунтознавець Дніпропетровської області професор Вадим Сироватко розповідає про динаміку руху гумусу в ґрунтах.
Залишить свій відгук