На сторінках «Сільських новин» вже розповідалося про непередбачувані і геть неочікувані для селян «інновації» публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз». На жаль, звернення до редакції свідчать, що рівень стосунків його структурного підрозділу - Царичанського управління з експлуатації газового господарства – зі споживачами досі не завжди належний. З іншого боку радує те, що декому із селян вдається захиститися від висмоктаних із пальця фінансових домагань монополіста. Про це свідчить і наступна історія.

РОДИНА Крутів з села Рудьки Царичанського району має статус багатодітної – у них троє дітей, найменшому 12 років. Петро Петрович трудиться на тракторі вже 28 років, після реорганізації частини колгоспу в ТОВ «Шевченко» робоче місце за ним залишилося. Дружина Любов Григорівна працює на пошті. Свою центральну вулицю Шевченка Рудьки газифікували вже у післяколгоспний час. Витрати були чималими, та всі вірили – почнеться нове життя, проблеми з теплом залишаться надбанням історії… Про те, що доведеться невідомо через яку бенерю на довгих дев’ять місяців забути про газ, Петро Круть ніколи не думав:
- Коли 2005 року селянський кооператив підводив газ, то кожен двір сплатив по 3 тисячі гривень Царичанському УЕГГ за прокладення траси. Підвести газ до будинку і всередину нього коштувало теж чималої копійки. Та до 2011 р. проблем з подачею і оплатою газу не було. Рік тому, 17 квітня, я побачив, що газовий лічильник заклинило, тому негайно повідомив газівників. Наступного дня вони зняли його для експертизи, склали акт № 85 про порушення заводської пломби, мою присутність при знятті лічильника. А я в той день працював, бо якраз була посівна. Через два тижні працівники Царичанського УЕГГ вручили листа без підпису керівника - через порушення пломби мені донараховано 2209 грн. за використаний газ. Це надто велика для селянської сім’ї сума. Тим паче, нізащо, адже лічильник оглядали лише контролери. А після повідомлення про борг газопостачання в будинку було відключене. Довелося звернутися до газового управління за роз’ясненням, а після його відмови і до суду. Адже п. 19 «Правил надання населенню послуг з газопостачання» зобов’язує відключення проводити протягом десяти днів лише після письмового попередження боржника ( з позначкою про його вручення).
У позовній заяві глава родини просив визнати нарахований борг незаконним та зобов’язати ПАТ «Дніпропетровськгаз» поновити газопостачання, позаяк був поставлений новий лічильник замість непридатного. Царичанський районний суд залучив у якості експерта у справі директора ПП «Пламя» Анатолія Рященка. Його висновки - друга пломба газового господарства порушена не була, а тому доступ до облікового механізму лічильника неможливий. А заводську пломбу могли обірвати контролери під час численних оглядів, на практиці таке буває. Перед цим прокуратура Царичанського району за зверненням Петра Крутя провела перевірку і встановила, що саме він допустив порушення умов договору. І рекомендувала розрахуватися з газовим господарством.
Виходячи з того, що позивач у суді не довів, що порушення заводської пломби відбулося з вини працівника газового господарства, 20 грудня 2011 р. суддя Царичанського суду Віктор Ритов ухвалив рішення «позовні вимоги Петра Крутя залишити без задоволення».
- Навіть не гадав, що буде таке рішення,- сказав Петро Петрович, - та руки вирішив не опускати. Адже я ні в чому не винен, за що ж платити? Тому звернувся зі скаргою до Апеляційного суду Дніпропетровської області.
А ще довелося, як зізнається Петро Петрович, попошукати і попопиляти дрів, щоб не мерзла велика родина. Газ у будинку підключили аж 12 лютого 2012 р., вже після піку великих морозів. Перед цим, 9 лютого, відбулося судове засідання Апеляційного суду під головуванням судді В. Повєткіна. Встановлено наступне: неналежне оформлення акту № 85 перевірки лічильника, де не зазначено, як саме порушена заводська пломба; не дана оцінка неправдивим даним про присутність господаря; суд першої інстанції не оцінив висновок експертизи про повну відсутність заводської пломби.
Через це Апеляційний суд дійшов висновку – газове господарство не довело, що пошкодження заводської пломби здійснене споживачем; що це пошкодження здійснене ним умисно; що воно призвело до заниження показань лічильника.
А тому рішення Царичанського районного суду скасував, дії ПАТ «Дніпропетровськгаз» визнав незаконними, стягнув з нього судові витрати на користь П. Крутя в сумі 30 грн.
Як видно, наполегливість Петра Крутя у відстоюванні порушених прав споживача таки перемогла. Прикро лише, що багатодітна родина дев’ять місяців була незаконно позбавлена можливості користуватися газом, який прийшов у дім дорогою ціною. Можливо, якби Петро Круть і такі, як він, селяни частіше домагалися відшкодування не лише матеріальних втрат, а й моральної компенсації за спричинені незаконними діями незручності, то поведінка монополіста газового ринку була б більш прогнозованою.

Григорій ДАВИДЕНКО. Дніпропетровська область.