Взагалі-то час уже українцям звикнути до спекулятивних викрутасів ринку. Періодично з полиць магазинів і навіть з базарних прилавків зникає той чи інший товар, що мотивується його дефіцитом. Налякані майбутньою нестачею, люди скуповують за безсоромно завищеними цінами навіть те, до чого раніше не виявляли особливого інтересу. Ось і зараз, розбурхані чутками та псевдопрогнозами, ми влаштували справжнє полювання на борошно, котре через надмірний ажіотаж буквально за кілька днів зросло в ціні приблизно на 10 відсотків.

ЧОМУ подорожчав нібито недефіцитний товар та чому врешті-решт майже зник з продажу, розповів начальник головного управління агропромислового розвитку Дніпропетровської облдержадміністрації Василь Приходько.
Як і очікувалося, головний аграрій Дніпропетровщини констатував: запасів зерна в області достатньо. Станом на 1 лютого цього року, повідомив Василь Приходько, в регіоні задекларовано 608 тисяч тонн продовольчого збіжжя, з яких 341 тисяча тонн призначена на хлібопекарські цілі (при прогнозованій потребі – 180 тисяч тонн). У торгових мережах та на хлібозаводах області знаходиться близько 2 тисяч тонн борошна (при середній потребі близько 600 тонн). І цей запас постійно поновлюється.
- Ситуація, котра сьогодні виникла на ринках та в торгових мережах, пов‘язана з ажіотажним попитом на борошно. Ми можемо припустити, що цей попит найперше виник у південних регіонах, котрі в минулому році через засуху отримали невеликий врожай збіжжя. Можливо, там трохи піднялася ціна і цей ажіотаж поширився і на Дніпропетровську область, - припустив Василь Приходько. - Але об‘єктивно в нас немає причин для значного подорожчання борошна.
Єдине, що могло певним чином вплинути на цінову ситуацію, стверджує аграрій, - підвищення вартості зерна. Зараз тонна збіжжя другого класу коштує вже близько 2 тисяч гривень. Звичайно, це не могло не позначитися на собівартості борошна.
Але основна причина цінового стрибка, наполягає Василь Приходько, - високий попит на даний вид товару. Виходити з ситуації пропонує таким чином:
- Кожного тижня (в суботу та неділю) ми організовуємо сільськогосподарські ярмарки на всіх центральних ринках області (під вивіскою «Продукція від товаровиробника»). Минулого тижня, скажімо, борошно там продавали за ціною 3-3,5 гривні за кілограм. І черг за ним не було. Більший ажіотаж спостерігався в місці продажу гречки. Підприємство реалізовувало крупу за ціною 12,75 грн. за 900 грамів і бажаючих її придбати було чимало.
До слова, що стосується нині вже дорогоцінної гречки, її запасів в області дійсно не вистачає. Згідно до встановлених для народу норм, кожному з нас на рік достатньо з‘їдати по 2 кілограми гречки. Отже, навіть за цими дуже скромними мірками, Дніпропетровщині на рік необхідно 6,7 тис. тонн цієї крупи. У 2010-му через несприятливі погодні умови та обмежені площі під даною культурою, зібрали всього 2 тисячі тонн. Цього року поля під гречкою, за розпорядженням голови обласної державної адміністрації Олександра Вілкула, мають бути розширені до 8 тисяч гектарів (тобто збільшені майже втричі). Зараз же, розповів Василь Приходько, Дніпропетровщина веде переговори з Харківською областю про постачання 100 тонн дефіцитного товару. Крім того, на рівні Міністерства аграрної політики йде мова про закупівлю крупи з Китаю.
На завершення хотілося б запитати: скільки борошна особисто ви споживаєте на місяць? Певно, не так багато. Тож, можливо, не варто піддаватися паніці та створювати вдома кількарічний запас цього продукту? Адже зовсім не хочеться грати за правилами спритників, котрі прагнуть нагріти руки на штучному ажіотажі…

Юлія ДУЛАНОВА.