Морквяна муха є запеклим ворогом не лише моркви, а й пастернаку, петрушки, селери, ріпи. Харчується вона нектаром квіток на зонтичних рослинах. Ця комаха завдовжки 4-5 мм, з прозорими крильцями, бурою голівкою і чорним черев­цем вилітає у другій половині травня. Літ її триває до кінця червня. Наприкінці травня - на початку червня самки відкладають яйця на землю біля коренів рослин. Плодючість однієї самки -
100-120 яєць протягом 30-40 днів.

ЧЕРЕЗ 5-7 днів з’являються личинки, які відразу ж вгризаються у молоді коренеплоди і роблять у них звивисті ходи. У результаті морква стає дерев’янистою, сухою, непридатною для споживанняa та тривалого зберігання. Розвиток личинок триває 20-25 днів, заляльковуються вони в грунті на глибині 4-10 см. Наприкінці червня - на початку липня вилітають мухи вже другого покоління. Розвиток личинок розтягується на 40-50 днів. Листя пошкоджених рослин набуває червонувато-фіолетового забарвлення, жовтіє та засихає.
Інтенсивність заселення зонтичних культур морквяною мухою знаходиться у пря­мій залежності від густоти посівів. Чим більше продувається грядка в період ма­сового льоту імаго, тим менше рослини заселяються шкідниками.
Які препарати можна застосовувати проти морквяної мухи? Для захисту моркви від цього шкідника не зареєстровано жодного інсектициду, який можна було б використовувати на присадибних ділянках.
Заходи захисту моркви від морквяної мухи включають: оранку грунту після збирання врожаю, сівбу в оптимальні ранні строки, знищення бур’янів (особливо родини селерових), проріджування сходів не пізніше фази другого листка, видалення і знищення пошкоджених рослин.
Для зменшення заселення моркви морквяною мухою доцільно висівати рядок моркви і обсаджувати його рядком цибулі, що захищає моркву від першого покоління мухи.
Якщо посіви моркви густі, їх обов‘язково проріджують. Видалені при цьому рослини не можна залишати на грядці, це привертає морквяну муху, яка відкладає яйця у верхній частині сусіднього оголеного коренеплоду. Вирвані рослини покладіть у компост або подалі від моркви, зробивши своєрідну пастку для морквяної мухи.
Ще краще відразу сіяти моркву рідко, на відстані 4-6 см, щоб не довелося її проріджувати. Але якщо все ж таки треба це зробити, то необхідно обов’язково засипати всі порожнечі, що утворюються в грунті в процесі проривання, аби перекрити доступ шкідникові. Робити це краще ввечері.
У період яйцекладки морквяної мухи ба­жано обпудрити міжряддя рос­лин тютюновим пилом чи сухою гірчи­цею (1 ст. ложка на 1 кв. м) або ж посипати сумішшю нафталіну з піском (1:10). Процедуру повторюють тричі з інтервалом 7-8 днів.
А в пері­од льоту мухи посіви моркви можна обприскувати рослинними відварами і настоями.
Цибулевий настій: 200 г лушпиння цибулі залити 2 л гарячої води, настоювати 2 доби, процідити, розвести водою 1:2.
Відвар чорної бузини: 1 кг дрібно порізаних сухих або 2 кг свіжих пагонів та листків залити 10 л води і кип’ятити 30 хв. Використовувати відразу, або через 2-3 дні при зберіганні в щільно закритому посуді.
Відвар листя і стебел помідорів (4 кг подрібненої сировини залити 10 л води, кип’ятити 30 хв., настояти 3-4 год., охолодити, про­цідити, перед обробкою до 2-3 л відва­ру додати 10 л води і 50 мл рідкого ми­ла).
Настій часнику (200-300 г нечищених голівок дрібно порізати і залити 2 л гарячої во­ди, настояти добу, процідити). Пе­ред обробкою додати води (до 10 л) та рідкого мила (30 мл). Обробку краще про­водити вранці або ввечері, 2-3 рази через 5-7 днів. Особливо ефективні такі обробки при проріджуванні моркви. Мух відлякує різкий запах, який після об­робки зберіга­ється протягом 4-5 днів.
Ефективний проти морквяної мухи і біо­логічний препарат “Актофіт”: 10 мл на 5 л води. Витрата робочої рідини - 5 л на сотку. Обробку необхідно проводити проти двох поколінь цього шкідника (вес­няного і літнього) вранці та ввечері за тем­ператури повітря не нижче 20оС.