Першою державною відзнакою за сумлінну роботу була медаль «За трудову доблесть» у 1966 році, далі були орден «Знак Пошани» (1972 рік),  орден Леніна (1975), орден Жовтневої революції (1981). У 1985 році він був удостоєний Державної премії СРСР за видатні досягнення у роботі зі збільшення сільгоспвиробництва, а вже наступного 1986 році його овочівницька бригада радгоспу «Нижньодніпровський» виростила рекордні врожаї вітамінної продукції, за що і отримав звання Героя.

Він знав, як вирощувати овочі. Але не завжди міг зрозуміти реформувань, які поклали край радгоспам і колгоспам. І коли на початку 2000-х років приїхав до нашої редакції, Іван Костянтинович вкотре наголошував, що він вмів отримувати високі врожаї огірків та помідорів, але він, як Герой Соціалістичної Праці, не може придбати у кредит чи лізинг тракторця, аби ним обробляти свою землю. «Все своє життя працював чесно, нікого не дурив, жив по совісті і цьому завжди навчав своїх дітей, – сказав тоді він. – А тепер бачу: хто хитріший – той спритніший. Але Бог їм суддя. Моя совість чиста перед людьми. Буду далі шукати правду».

Дніпровський степ ще довго пам’ятатиме селянського сина з  хліборобською душею - Івана Костянтиновича Деменка. Як і кожен з нас, хто його знав. Світла йому пам’ять.