Автоматизована система державного земельного кадастру (АС ДЗК) – унікальна для України за своєю масштабністю та багатошаровістю геоінформаційна система. Про її особливості та відповідність міжнародним стандартам розповідає директор одного з учасників концерну розробників української АС ДЗК, компанії «ILS-Україна», Ігор Попів.

Україна дуже відстала від світу зі створенням автоматизованої системи державного земельного кадастру?
- Наш мінус тривалого невпровадження електронного кадастру став нашим плюсом у можливості створити сучасну інформаційну систему. Унікальність нашої системи насамперед у тому, що в ній враховано майже 40-річний світовий досвід створення геоінформаційних автоматизованих систем. Ми почали пізніше за всіх, у нас немає історичного обтяження. Шведи починали ще на старих комп’ютерах, зараз у них завдання – переносити весь обсяг інформації на більш сучасні технології. А ми одразу беремо сучасні технології, сучасні стандарти. У нас за спиною – тільки паперові архіви.
- Коли в світі почали запроваджувати автоматизовані системи кадастру?
- У Європі їх почали впроваджувати в 70-х роках – як єдиний кадастр усієї нерухомості. Він містить в собі інформацію про земельні ділянки, будинки і квартири. Шведи першими впровадили систему, і 40 років переносили в неї дані з архівів, які накопичилися за 300 років існування шведського кадастру.
- Наскільки українська АС ДЗК відповідає міжнародним стандартам?
- Є два стандарти, які ми вважаємо ключовими: діючий європейський стандарт INSPIRE та проект ISO стандарту Land Administration Domain Model (LADM). Європейський INSPIRE стосується ведення окремо земельної інформації. Міжнародний стандарт, що розробляється Міжнародною організацією стандартизації International Organization for Standardization (ISO) LADM, який має бути прийнятий як діючий ISO стандарт вже наприкінці цього року, формує модель даних, яка коректно ув’язує кадастрову та реєстраційну інформацію разом.
АС ДЗК розробляється відповідно до нововведеного міжнародного стандарту LADM. Він визначає тристоронній взаємозв’язок нерухомості, сторони та права. Кадастр – це завжди нерухомість та сторона, котра якимось чином пов’язана з цією нерухомістю. Якщо це обмеження, то є сторона, які їх встановлює, - наприклад, обленерго. Якщо це земельна ділянка – то є власник або орендар. Якщо це водний фонд – то водгоспи, ліси – лісгоспи.
- Як ці обидва стандарти кореспондуються між собою?
- ISO LADM – це осучаснений стандарт, який кореспондується з усіма моделями ведення кадастрової інформації. Ядро моделі нашої АС ДЗК базується на цьому осучасненому та узагальненому стандарті. Проте ми маємо пам’ятати: без інформації сама система нічого не варта. Систему вже створено. Тепер основне завдання – наповнити її інформацією. Законом передбачено, що до 2025 року до АС ДЗК має бути перенесена вся інформація, що зараз знаходиться у вигляді паперових архівів.
- Наскільки відповідає міжнародним стандартам рівень вільного доступу до інформації, що міститиме український кадастр?
- Це є однією з основних вимог міжнародних стандартів. Система публічності у світі дуже поширена. Причому у більшості країн можна бачити не тільки інформацію про земельну ділянку, а й про її власників. Те саме стосується й квартири, іншої нерухомості. Але «відкрита» – не означає «безкоштовна». В Америці, Англії, Австралії, - там де я мав можливість вивчати системи, у вільному доступі надається мінімальна інформація про ділянку. Якщо хочеш більше – будь ласка, плати (наприклад, в Англії це 20 фунтів), і отримаєш повністю історію ділянки, навіть із картами.
У більшості цивілізованих країн є можливість зареєструвати в системі право пріоритетної покупки. Я йду в реєстраційний відділ і роблю помітку, що бажаю придбати конкретну земельну ділянку. Але ж для цього треба мати інформацію про ділянку та її власника. В Європі на кадастровому порталі можна одразу побачити й ринкову ціну ділянки. І тільки-но власник приходить реєструвати продаж, мені одразу ж повідомляють.
В українському кадастрі відкритою буде інформація про земельну ділянку, але ми не будемо знати, хто є власником, орендарем, користувачем. Розробники законодавства вирішили, що наше суспільство ще не готове до такого рівня відкритості інформації.
- В ідеалі в АС ДЗК має бути інформація про кожен квадратний міліметр території країни. Коли, на вашу думку, це станеться?
- Так, теоретично вся територія країни має бути вкрита визначеними земельними ділянками. Але в країні зараз ще не вся земля зареєстрована. Потрібна глибинна інвентаризація всіх земель України – не тільки тих, які офіційно оформлені, але й тих, які використовуються без оформлення документів. Землі резерву також мають бути сформовані в ділянки. Немає ще інформації від лісгоспів, водгоспів. Повинна бути інформація щодо різних обмежень, - наприклад, обленерго, Укрзалізниці. Має бути вирішено, чи буде в кадастрі інформація про інженерні комунікації. Якщо так, то її має сформувати та надати Мінрегіонбуд. Держземагентство відповідає за зміст кадастру, але треба домовитися про отримання й цієї інформації. Тобто загалом визначили, що має бути, тепер треба чітко сформулювати, як це зробити. Найближчим для нас є досвід пострадянських країн – країни Балтії або Молдова. Вони вже пройшли шлях створення своїх національних кадастрових систем. Ми будуємо український кадастр в урахуванням світового досвіду і вітчизняної специфіки.