Поточний № 41 (1378)

25.10.2021

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Чим годувати овець і кіз взимку


27.12.2012

У годівлі кіз та й овець є деякі тонкощі. Іноді й при великих запасах фуражу господарі не знають, як його витрачати.
Сіно - головна складова частина раціону жуйних тварин. Якщо при будівництві хліва не передбачили приміщення для сіна, то треба прикрити його руберойдом, плівкою. А якщо сінник є, наприклад на горищі, стелю, на яку складено сіно, потрібно ізолювати від хліва. Без ізоляції сіно буде вбирати в себе всі запахи, а такий корм тварини їдять погано. Якщо приміщення для сіна немає, то його, як відомо, тримають в копиці, але знову ж продумують, як уникнути псування корму при зберіганні. Стіжок ставлять неподалік від хліва та не ближче 10-15 м від місця складання гною. Обов’язково укладають сіно на дерев’яний піддон висотою 30-40 см, щоб нижній шар не намокав і не загнивав, і вкривають зверху брезентом або плівкою.

ВЗИМКУ, наприклад, дійній козі дають 2-3 кг сіна 3 рази на добу рівними порціями. Якщо одна з перерв довше, то перед нею сіна кладуть більше, щоб тварина не голодувала. Особливо стежать за якістю цього корму. Годування почорнілим, затхлим сіном може викликати у тварин розлад травлення, а то й отруєння. Якщо вже дуже шкода зіпсованого сіна, перед самим годуванням таке сіно обприскують підсоленою водою. Це покращує його якість і перетравлення тваринами.
Ніжне сіно, недоїдене козами, вівцями, прибирають під навіс на два тижні, інакше залишки, якщо їх залишити в хліві, швидко вберуть запахи, і живність його їсти не стане. До грубого ж сіна вдруге тварина не торкнеться, а підібране з підлоги взагалі годиться тільки на підстилку. Дбайливі господарі запасають для своєї худоби віники не тільки з деревних гілок, а й з лободи та кропиви. Ці рослини дуже поживні. Особливо багатий корм - кропива. Вона у великій кількості містить аскорбінову кислоту і вітамін К (сприяє кровотворенню), а каротину в ній більше, ніж у моркві. Однак кропива здатна накопичувати в собі нітрати та нітрити, тому віники з кропиви згодовують не частіше одного разу на тиждень. Кози і вівці, до речі, і кролики їдять їх з великим бажанням. Запліснявілу кропиву давати не можна, але якщо її добре просушити, з неї можна приготувати вітамінний настій, заваривши окропом, щоб убезпечити від цвілі.
Цінна сінна потерть - обвалені листочки. У ній багато вітамінів та інших корисних речовин. Для приготування настою з потерті 1 кг її заливають 6-7 л гарячої води (70-80 градусів), перемішують, щільно закривають, настоюють одну добу, проціджують і додають чверть чайної ложки солі з розрахунку на 2 л настою. Дають тваринам, особливо козенятам, теплим.
Всім відомо, що комбікормом можна добре підняти продуктивність будь-якої живності, головним чином надої молочних тварин. Однак до комбікорму кози по природі своїй не пристосовані так, як до сіна або трави, віників. Ось чому навіть при достатніх запасах комбікорму варто не перебільшувати щоденну норму: це не більше 1-1,5 кг на 2-3 годування в залежності від кількості доїнь. Для годування кіз більше підходить “коров’ячий” комбікорм, і краще гранульований, який рідше псується, оскільки менше злежується. Його згодовують без всякої обробки, а розсипний (сухий) злегка змочують, щоб пил не потрапляв в ніс козі або вівці. Змочують чистою водою, але краще настоєм трав, сінної потерті, хвої, залишками перших страв від столу. Вівцям комбікорм рідко дають, обмежуються запареним вівсом, соняшниковою макухою, висівками.
Зерно, яке використовують у корм худобі, повинно бути сухим, мати характерний запах і колір. Сире зерно швидко псується, робиться затхлим і стає небезпечним для живності. Норми згодовування козам ті ж, що і для комбікорму: по 0,5 кг за одне годування або 1-1,5 кг на добу. На зиму для однієї дорослої кози потрібно 30-40 кг зернового корму. Іноді господарі використовують для годування кіз крупу чи борошно, уражені жучком. У цьому випадку жорсткі хітинові частини комах можуть травмувати слизову оболонку шлунка та кишечнику тварини, викликати запалення, порушення травлення. Щоб цього не сталося, крупу замочують і, коли личинки спливуть, воду зливають, а зерно промивають ще 2-3 рази. І взагалі з жучками крупу краще проварити. Крім того, перед замочуванням її просівають через дрібне сито.
Кози, вівці та їхній молодняк дуже зрадіють добавкам в корм залишків від столу - супу, каші, обрізкам овочів і фруктів. Тільки не треба давати відходи з дрібними курячими кісточками, а також кісточками від фруктів. Вони можуть поранити слизову оболонку шлунка, а то й закупорити кишечник і погубити тварину. І ще майте на увазі, що кислими харчовими відходами годувати не можна. Вгодовані тварини не доторкнуться до такої їжі, а голодні можуть з’їсти й захворіти.
Дорослих кіз і овець, яким раніше не давали харчові відходи, привчають до них поступово, додаючи потроху в улюблений корм. Кози у їжі, як відомо, особливо примхливі. Якщо харчові відходи вони їсти не хочуть, насильно не змушуйте. Набагато легше привчити до такого корму молодняк. Він менш перебірливий, і у нього кращий апетит, тому що не дай, все з’їсть. Козенята, ягнята, які виросли на відходах, міцніші, краще розвинені, не страждають на рахіт.
Що стосується молочних кіз, то як би вони добре не їли, відходи не повинні бути для них єдиним концентрованим кормом. Їм обов’язково треба давати комбікорм, хоча б як добавку.
Відходи і козам, і вівцям краще вводити в раціон у вигляді розсипчастої маси. Сильно не зволожувати, тому що тварини починають виловлювати тверді частинки і іноді перевертають миску. Якщо відходи рідкі, їх змішують з комбікормом або висівками, тоді вони стають розсипчастими.
Очистки від картоплі та овочів козам і вівцям згодовують і сирими, і вареними, але обов’язково ретельно вимитими. Охоче тварини їдять їх вареними або злегка запеченими в духовці.