Колись герой комедії «Сто тисяч» мріяв, щоб на це питання скрізь лунала однаковісінька відповідь: «Калитчина!» Бідаці тоді не вдалося швидко розбагатіти, прикупити земельки «без ліку і без щоту…». Забаганки крутого хазяїна дивним чином матеріалізувалися через сто з гаком літ у незалежній Україні. Не вірите? Тепер землями сільгосппризначення за межами населених пунктів відає Держземагентство України, тобто вони в одних руках! Ожив таки Герасим Никодимович, хоча й в образі агентства, одного на всю область…

СХЕМУ цю 2012 року втілила в життя Верховна Рада України. До чого призводить таке укрупнення на практиці, видно з наступної історії, на жаль, не єдиної в наших селах… Розповідає хутірський сільський голова Володимир Чернуський, Петриківський район:

– У Хутірському чимало людей не мають роботи, тож утримують вдома корів, є три череди, 450 чоловік обробляють земельні паї самостійно. Два роки тому власники корів вирішили оформити пасовища для територіальної громади. Все зробили згідно з «Методичними рекомендаціями по створенню громадських пасовищ» – обрали уповноваженого, розробили «Положення про громадські пасовища». До Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області шість разів направляли клопотання про виділення землі! Та щоразу отримували зауваження про різні недоліки. Ми довго билися за цю землю, але нам нахабно відмовляли.

Про те, що земля може бути віддана чужій людині, нам і на гадку не спадало... Від заступника начальника ГУ Держземагентства у Дніпропетровській області В. М. Безкровного отримали такого листа від 5 вересня 2014 року:

«На клопотання Хутірської сільської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 60,2 гектари повідомляємо: землі, які планується відвести під пасовища, належать до заболочених та боліт, а згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України до повноважень органів Держземагенства належать землі сільськогосподарського призначення».

А після цього випадково побачили інший документ, підписаний теж 5 вересня 2014 року, тим самим заступником начальника ГУ Держземагентства у Дніпропетровській області В. М. Безкровним (скорочено):

– Відповідно до ст. 15–1, 122, 123 Земельного кодексу, ЗУ «Про фермерське господарство», «Про оренду землі» наказую надати дозвіл Запорожченку Євгену Вікторовичу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за рахунок земель сільгосппризначення, які розташовані за межами населеного пункту на території Хутірської сільської ради Петриківського району, орієнтовний розмір 100 га, для ведення фермерського господарства.

Новина про те, що в селян відбирають їхні споконвічні пасовища, миттю облетіла Хутірське. В селі почав назрівати соціальний бунт… Дивує, як міг чиновник такого високого рівня одночасно підписувати два протилежних за змістом документи? Яка «мотивація» несподіваного наказу? В Хутірському почали бити в усі дзвони – верніть землю!

– Коли люди почули це, були наміри йти перекривати трасу Дніпропетровськ – Київ, – сказала уповноважена громади Яна Шепілова. – Нас хотіли позбавити засобів до існування, бо ми живемо з цих корів… Два роки нещадно «футболили» наші документи, а потім заявили, що ми «спізнилися». А людина в травні звернулася, а у вересні й отримала 100 гектарів! Якби не допомога народного депутата Віталія Купрія та його помічників, то невідомо, чим би й закінчилося…

Тим часом відділ Держземагентства у Петриківському районі громадянину Є. Запорожченку на проект землеустрою хутірської землі дав відкоша: немає погодження Хутірської сільської ради, є технічні невідповідності. Про гучний дерибан хутірської землі люди повідомили депутата Верховної Ради по 29 округу Віталія Купрія. Ось що розповів він виборцям на недавній зустрічі в Хутірському:

– З депутатським запитом звернувся до ГУ Держземагентства у Дніпропетровській області. Почитали - почали давати «задній хід». Чотирнадцятого листопада там відбулася розширена нарада за участю представників Хутірського, рекомендували винести на громадські слухання питання виділення землі в оренду Є. Запорожченку. Ще після однієї зустрічі наприкінці січня Держземагентство видало дозвіл на розробку техдокументації на пасовища хутірській громаді. Подав заяву до прокуратури Дніпропетровської області про вчинення кримінального правопорушення посадовою особою Держземагентства, що привело до порушення прав та інтересів територіальної громади Хутірського. Заяву внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До остаточної крапки у цій гучній справі ще потрібен час. А в Хутірському сільська громада вже почала виготовляти документи на пасовища.

– Вже видно світло в кінці тунелю, – повідомив «Сільським новинам» Володимир Чернуський. – Нещодавно провели обмір площі, подали технічну документацію до Держземагентства на погодження. Дивні у нас закони – люди, що сидять в обласному центрі на третьому поверсі, вирішують долю земель усієї області... Все має крутитися тут, в сільській раді, де люди і депутати все бачать і знають, сюди йдуть і спадкоємці, і такі питання треба вирішувати на місці. Ось тоді і буде порядок.

Жителі Хутірського весною виведуть своїх корів на пасовища. З давніх-давен вони знають, що може дати їхня земля і як її використовувати. А у Верховній Раді Єгор Соболєв нещодавно кинувся з кулаками на колегу Вадима Івченка за те, що останній підтримує законопроект № 1159, який в разі ухвалення поверне місцевим депутатам право розпоряджатися землями сільгосппризначення за межами населених пунктів… Вочевидь, енергію головного люстратора в хутірському та інших випадках нещадного дерибану землі сотнями гектарів доцільніше було б використати за прямим призначенням.

Григорій МИКОЛАЙЧУК. Дніпропетровська область.