– Прийнято вважати, що «чоловічі» захворювання виникають переважно у старшому віці. Які проблеми зі здоров’ям можуть бути у молодих чоловіків?

– Починаючи із пубертатного, тобто підліткового періоду, батьки мають неодмінно завести хлопчика до уролога або андролога, щоб пересвідчитися, що яєчка є опущеними у мошонку. Якщо яєчка не опущені і залишаються у паховому каналі або в животі (а там температура приблизно на 1 градус вища, ніж у мошонці), існує ризик розвитку злоякісного новоутворення. Дуже важливо звернути на це увагу! У разі виявлення якихось порушень застосовується замісна гормональна терапія, яка дає гарний результат. Якщо з цією проблемою звернутися у 30 років – може бути вже запізно. 

Те ж саме можна сказати і про варикоцеле – варикозне розширення вен сім’яного каналу. На перший погляд, це не дуже серйозна патологія. Але якщо її не прооперувати і не усунути вчасно, у дитячому віці, це в майбутньому може призвести до зниження рухомості сперматозоїдів, а отже, безпліддя чоловіка. Словом, у юному віці не можна нехтувати профілактичними оглядами та належним чином лікуватися, якщо у цьому є потреба! 

Найпоширенішими чоловічими захворюваннями у молодому віці є інфекції, що передаються статевим шляхом. Чоловіки часто ведуть невпорядковане статеве життя, мають багатьох сексуальних партнерів, а отже, є високий ризик інфікуватися венеричним захворюванням. При цьому варто зауважити, що є такі інфекції, які протікають практично безсимптомно. Чоловік стає носієм і передає інфекцію своєму статевому партнеру, нічого не підозрюючи. 

– Чи можуть інфекційні хвороби у майбутньому стати причиною чоловічого непліддя? 

– Однозначно, так. Наприклад, така форма чоловічого непліддя як азооспермія (відсутність сперматозоїдів в еякуляті) може бути спричинена хронічними запальними процесам в організмі чоловіка, що ведуть до звуження сім’явивідних протоків. У результаті цього сперматозоїди не можуть потрапити в еякулят, а отже, і запліднення не може відбутися. На чоловічу фертильність також впливає хламідіоз. Це захворювання може протікати безсимптомно, але при цьому «робить свою погану роботу» – вражає сім’яні канали, впливає на сам сперматозоїд, на його оболонку тощо, що утруднює або унеможливлює запліднення. 

– З якими проблемами до уролога найчастіше звертаються чоловіки у зрілому віці?

– Зараз дуже «помолодшав» рак простати. Якщо раніше це захворювання діагностували у 50–60-річних пацієнтів, то зараз трапляється і в 40 років. Тут варто сказати, що рак простати до ІІ стадії виліковується повністю: робиться радикальна простатоктемія – і людина забуває про проблему. Але часто пацієнти із раком простати звертаються спершу до невропатологів, адже скаржаться на болі у спині. У результаті затягується час, і до уролога вони потрапляють, коли рак уже досягає 3–4 стадії, коли є метастази, які, власне, і викликають біль у спині. 

Ще одне досить поширене чоловіче захворювання – аденома передміхурової залози, яка є доброякісною пухлиною. Пацієнти із цим захворюванням часто займаються самолікуванням, що призводить до плачевних наслідків: лікують ніби аденому, а виявляється, що це рак. Річ у тому, що симптоматика у цих захворювань практично однакова: аденома і злоякісне захворювання проявляють себе практично ідентично. Тому якщо чоловіку поставили діагноз «аденома», йому треба  обов’язково пройти додаткову діагностику, у тому числі здати аналіз на онкомаркери, щоб диференціювати захворювання! 

Окремо варто сказати про сечокам’яну хворобу, яка буває як у чоловіків, так і в жінок. У зв’язку з нераціональним харчуванням, вживанням недостатньої кількості рідни та іншими чинниками, це захворювання у наш час набуло широкого розповсюдження. Треба розуміти, що чим менше ми п’ємо, тим концентрованішою стає сеча, а це призводить до негативних наслідків, зокрема,  для сечовидільої системи. 

Діагноз сечокам’яна хвороба є пожиттєвим, тобто ставиться раз на все життя: якщо у людини один раз утворився камінь, діагноз у неї буде до кінця життя. У такому разі треба регулярно проходити профілактичні огляди, контролювати стан свого здоров’я, стежити за своїм способом життя і харчуванням, щодня треба пити не менше 2–3 л води, отримувати належне санаторно-курортне лікування. 

– Яку проблему чоловіки найчастіше замовчують?

– Еректильна дисфункція. Із цією проблемою чоловіки практично взагалі не звертаються до уролога, адже соромлятьcя розповідати про таку делікатну проблему! І даремно! Бо причина може бути елементарною, наприклад, це може бути банальний «страх невдач»: якщо один раз чоловіка це спіткало, він просто надалі боїться, що знову буде проблема з ерекцією, зациклюється на цьому й уникає близькості з жінкою. Така проблема є суто психологічною, вона не стосується фізіології і трапляється у 70% випадків. 

– Чи можна вилікувати чоловіче непліддя?

– Звісно. Сьогодні лікуються практично усі види чоловічого непліддя, а у складних випадках на поміч приходять допоміжні репродуктивні технології. Сперматозоїди можна взяти за допомогою пункції яєчок, а у крайніх випадках скористатися донорською спермою. Але якщо по фахову допомогу звернутися вчасно, є висока ймовірність того, що непліддя вдасться вилікувати медикаментозно. Завдяки сучасним технологіям і новітнім лікарським препаратам воно добре піддається лікуванню, адже медицина постійно розвивається, і в цьому напрямку також. Але треба бути готовим до того, що процес лікування тривалий, адже сперматогенез триває 70–90 днів – стільки часу потрібно організму для утворення нових сперматозоїдів.  Тобто для того, щоб був ефект лікування й оновилася спермограма, повинно минути мінімум три місці. 

У випадку екскреторної форми непліддя, коли сперматозоїди не можуть вийти із яєчка і потрібно хірургічним методом  відновлювати прохідність канальців, позитивний результат лікування настає дуже швидко. Уже через 10 днів після операції чоловік стає плідним. Як правило, після такого лікування вагітність наступає дуже швидко. Причому, ми навіть рекомендуємо зробити це якнайшвидше, адже є ризик, що канальці з часом знову зарубцюються.