Якщо вам вдалося виростити солодкі плоди гарбузів, то це ще не значить, що і в наступному році вони будуть такими ж. Адже сорти одного виду легко перезапилюються бджолами, саме так трапилося і у вас. Слід знати, що гарбузи поділяються на три види, між якими перезапилення немає.

Гарбузи твердокорі з підвидами – звичайні твердокорі кабачки, патисони, крукнеки. Відрізняються від інших видів гарбузових гранчастими батогами з чіткими борозенками. Листя п’ятилопатеве,  від слабко- до сильнорозвинутого. Плодоніжка «розмашиста». Вся рослина покрита твердими колючими шипами, які добре відчутні при збиранні врожаю. Насіння кремове, з чіткими рубцями по краях. До цього виду належать сорти гарбузів Український багатоплідний, Голонасіннєвий, Лель, Валок, цукіні Скворушка, кабачок Білоплідний, крукнек.

Гарбузи крупноплідні. Стебло циліндричне, без граней. Листок крупний, округлий. Вся рослина опушена твердими, але не гострими волосинками. Має циліндричну товсту плодоніжку без граней і опушення. Насіння крупне, без бокових рубчиків, гладеньке, біле, кремове або світло-коричневе, кора м’яка, не дерев’яніє, що дає можливість плодам набирати значну масу, інколи до 20-25 кг. Плоди мають світло-зелене забарвлення, зрідка оранжеве або червоне. З цього виду найчастіше використовують срти Славута і Херсонський. 

Гарбузи мускатні за своїми ознаками займають проміжне місце між першими двома видами. Стебло округло-гранчасте, листя п’ятилопатеве, слабовиямкувате, з білими плямами в куточках жилкування листя. Рослини довгов’юнкі. Плоди різної форми: сплющені, кулеподібні, овальні, яйцеподібні, перцеподібні, циліндричні з перехопленням (звужені посередині). Колір кори, як правило, рожево-коричневий із світлими повздовжніми плямами. Насіння дрібне, середнього розміру, брудно-біле з темним обідком. Популярні сорти Порційний, Новинка і Гарбуз-диня.

Особисто я вирощую три сорти різних видів, щоб не було перезапилення. Із твердокорих – Голонасіннєвий, з крупноплідних – Славуту, з мускатних – Новинку, який іноді називають гарбуз-диня, але це не відповідає дійсності. Усі ці сорти містять 9-13 відсотків цукру, тож мають солодкий смак. 

А щоб гарбузи не втрачали бажаного нам смаку, слід висаджувати їх тільки чистим сортовим насінням. Для цього слід самим запилювати квітки. Адже у сусідів теж ростуть гарбузи, а бджоли переносять пилок на відстані 2 км. Штучне запилення - діло нескладне, тому кожен городник може ним оволодіти. Зверху на жіночу квітку, яка ще не розпустилася, надіньте ізолятор. Найпростіший – це паперова самокрутка. Наступного дня ізолятор знімаємо і запилюємо кожну жіночу квітку двома-трьома чоловічими квітками того ж сорту, краще взятих з іншої рослини. Відкриваємо чоловічу квітку, обриваємо пелюстки і тичинками торкаємося рильця. Після запилення знову надіваємо ізолятор (щоб бджоли не внадились) і помічаємо стрічкою. За таких умов у вас завжди буде чистопородне насіння, а оскільки відбираються кращі екземпляри, то ще і сорт поліпшите.

Підживлення значно впливає не тільки на урожайність, а й на смакові якості гарбузів. За вегетацію двічі підживлюю рослини коров’яком (1:10) з розрахунку 2 л розчину на рослину. І волога, і поживні речовини постійно знаходяться у зоні активного росту кореня. Це сприяє швидкому росту рослин і формуванню високих врожаїв, поліпшенню їх якості. Міжряддя ніколи не поливаю, тому зменшується витрата добрив, до мінімуму зводяться заходи по знищенню бур’янів.

Володимир БЕСПАЛОВ, агроном.