Поточний № 49 (1236)

16.12.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Чому люди «борознять» Космос


11.04.2013

12 квітня - Всесвітній день авіації і космонавтики

«Бачу Землю, вкриту голубим серпанком», - передавав з орбіти Юрій Гагарін 12 квітня 1961 року. З тих пір розпочалась епоха пілотованих космічних польотів. За рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАІ) 12 квітня відзначається як «Всесвітній день авіації та космонавтики».
В Україні цей День має назву «День працівників ракетно-космічної галузі України» і закріплений Указом Президента України від 13 березня 1997 року № 230/97, його святкування відповідно проводиться щорічно 12 квітня.
Але цього разу ми відійдемо від традиції розповідати про історію космонавтики, а відповімо на деякі запитання громадян, пов'язані з освоєнням космосу.

Що виявлено «на запилених доріжках далеких планет?»
Звичайно, вичерпної відповіді на це запитання на сьогодні ніхто не дасть, тим більше щодо далеких планет. Але навіть те, що встановлено, засвідчує, що космос - невичерпна комора цінних металів. Учені наводять такий приклад: один невеликий астероїд класу M діаметром 1 км може містити до 2 млрд. тонн залізо-нікелевої руди. Астероїд 16 Психея містить 1,7х1019 кг залізо-нікелевої руди. Цієї кількості вистачило б для забезпечення потреб населення земної кулі протягом декількох мільйонів років, навіть з урахуванням збільшеного попиту. Різні мінерали і леткі елементи, що знаходяться в складі порід астероїда або комети, можуть служити джерелом металів - заліза, титану, нікелю тощо. Крім того, передбачається, що деякі астероїди містять у своєму складі водовмісні мінерали, з яких можна отримати воду і кисень, необхідні для підтримки життя, а також водень - один з основних видів ракетного палива.
Наводиться і такий факт: орбіта близько 9000 астероїдів діаметром більше 40 метрів, проходить неподалік від Землі. Деякі з них містять таку кількість платини, що видобувається на Землі за рік.

Так хочеться привітатися з інопланетянами. Чому ніяк не вдається вийти з ними на зв'язок?
Наш підхід до пошуку життя в космосі дає нам мало шансів на успіх, вважає Чарльз Кокелл, директор Астробіологічного центру Сполученого королівства. Кокелл виділив три основних критерії, якими керуються астробіологи при пошуку позаземного життя.
По-перше, це біомаркери, гази, наявність, яких вказує на присутність життєвих форм. Життєві форми зазвичай асоціюють з киснем чи метаном.
По-друге, тотальна колонізація життєвими формами місць заселення. Наприклад, на Землі життя проникає повсюдно, в найвіддаленіші куточки. Тому можна передбачити, що і в інших місцях Всесвіту життя буде розповсюджуватися так само.
По-третє, життєві форми на інших планетах повинні виробляти достатню кількість відповідних газів для того, щоб ми могли помітити їх за допомогою своїх телескопів. В іншому випадку ми можемо їх бачити і не помічати.
Ці критерії різко звужують кількість місць у Всесвіті, де може бути життя, і тому те, що й досі так і не змогли його виявити, нема нічого дивного, вважає Кокелл.

Підготувала Людмила ШЕРШЕЛЬ (УКРІНФОРМ).