Оскільки у нас «зрадомани» усіх мастей полюбляють соціально-економічні проблеми списувати виключно на дії теперішньої влади і в жодному разі не говорити про наслідки агресії та окупації РФ, а також про власні помилки та бездіяльність (якщо мова йде про тих, хто був при владі до 2014 року), повідомимо про втрати України від окупації ОРДЛО Росією на рівні підприємств.

 

ЛУГАНСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД. 

Луганський машинобудівний завод ім. Пархоменка спеціалізувався на виготовленні гумових виробів, композитних пресматеріалів, електроапаратури, а також зубчастих коліс для рухомого складу залізниць. 

Багато галузей промисловості потребували продукції Луганського машинобудівного заводу: вугільна, чорна і кольорова металургія, коксохімічна, енергетична, будівельна, целюлозно-паперова і сільське господарство. Продукція експортувалася в країни СНД, Болгарію, Кубу, Монголію, В’єтнам, Єгипет, Іран, Алжир, Китай, Ємен, Єфіопію, Туреччину та багато ін. 27 серпня 2014 року керівництво Луганського машинобудівного заводу вирішило перенести своє виробництво до Російської Федерації з тимчасово окупованих територій України. Спочатку планували перевести виробництво у Чувашію, але згодом змінено на Ростовську область. Обладнання Луганського заводу було вивезене вантажівками «гуманітарного конвою» РФ. Тим паче, що «цехи потрапили під обстріл, і верстати довелося вивозити під кулями». 

Стан: зруйнований, обладнання вивезено до Росії.

 

ЛУГАНСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД. 

Луганський авіаційний ремонтний завод (ЛАРЗ) — підприємство авіаційної промисловості, частина оборонно-промислового комплексу України, розташоване в Луганську. Займалося ремонтом авіаційних і вертолітних двигунів, агрегатів і головних вертолітних редукторів. Входив до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки й безпеки України.

9 червня 2010 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 405, відповідно до якої завод було включено до переліку підприємств авіаційної промисловості України, які отримують державну підтримку. Після створення в грудні 2010 року державного концерну «Укроборонпром», завод було включено до його складу.

У 2013 році обсяг виробництва ЛАРЗ збільшився на 12%, чистий прибуток підприємства склав 48 млн. гривень (в шість разів більше, ніж в 2012 році).

Після проведення 11 травня 2014 року так званого «референдуму» в Луганську, підприємство опинилось на території, контрольованій бойовиками незаконних збройних формувань окупаційної адміністрації Російської Федерації в окупованій Луганській області.

6 червня 2014 року завод перейшов під контроль озброєних терористів. У результаті обстрілів будівлі заводу було пошкоджено. В червні 2014 року директор заводу А. І. Мостовий і частина співробітників заводу покинули Луганськ.

Стан: вивезений до Росії.

 

ХАРЦИЗЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД. 

Російські окупаційні сили на Донбасі 23 березня 2016 році провели демонтаж обладнання ливарного цеху та протипожежного обладнання «Харцизького машинобудівного заводу» з метою вивезення його на територію РФ.

Стан: завод знищений, обладнання вивезено до Росії.

 

ЯСИНУВАТСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД. 

ВАТ «Ясинуватський машинобудівний завод» був провідним виробником прохідницької техніки широкого призначення на території СНД. Багато розробок і технічних рішень були унікальними, а надійність техніки перевірена в найсуворіших умовах шахт Донбасу та Росії. Географія поставок – понад 30 країн світу. Обладнання застосовувалося на будівництві метрополітенів у Празі та Санкт-Петербурзі.

Унікальність техніки і обладнання дозволяли створювати прохідницькі машини будь-якої складності завдяки зусиллям єдиного в СНД конструкторського бюро прохідницької техніки, яке існувало при заводі.

Стан: зруйнований, обладнання вивезено до Росії.

 

ЗАВОД «ЮНІСТЬ» КРАСНОДОН-ЛУГАНСЬК. 

На підприємстві «Юність» випускали радіотехніку і радіоелектроніку, вироби для аерокосмічної та ракетобудівної галузей, а також автореле, регулятори напруги, малогабаритні трансформатори. До 2014 року року завод працював з перебоями, оскільки не мав достатньої кількості замовлень. Продукцію продавав в основному російським оборонним і космічним підприємствам. На території заводу бойовики створили укріплену базу для зберігання боєприпасів та ремонту військової техніки.

Стан: база бойовиків, обладнання повністю вивезено до Росії.

МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД «100». 

Лідер у сфері створення обладнання для електронного машинобудування. Розробляв та виготовляв обладнання для вирощування монокристалів сапфіра, кремнію, твердих і надтвердих монокристалів, які використовуються в електроніці. Обсяг річних продажів у різні роки становив $1-5 млн.

Стан: 90 % обладнання вивезено до Росії, розташовується база бойовиків.

 

СТАХАНОВСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ. 

ВАТ «Стахановський завод феросплавів» понад 45 років спеціалізувався на випуску кременистих сплавів і був найбільшим виробником феросиліцію в Україні. Завдяки проведеній реконструкції завод випускав не тільки кременисті сплави, але, починаючи з 2004 року, і марганцеві сплави.

Підприємство мало в своєму розпорядженні 8 електродугових печей продуктивністю близько 2 тис. тонн продукції на місяць кожна.

Стан: на території база бойовиків. Частково обладнання вивезено до Росії, порізаний на металобрухт, переплавлений на Алчевському меткомбінаті.

 

ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ «ТОПАЗ». 

Державна акціонерна холдингова компанія «ТОПАЗ» – багатопрофільне підприємство, яке спеціалізувалося на розробці і серійному виробництві складних радіотехнічних систем і комплексів спеціального призначення, а також радіотехнічних виробів широкого застосування.

За час існування ДАХК «ТОПАЗ» були здійснені спільні контракти з підприємствами Російської Федерації, КНР, Латвії, ФРН, Малайзії, Ефіопії, Туркменістану, Туреччини.

Стан: база бойовиків, обладнання повністю вивезено до Росії.

 

СТАХАНОВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД. 

ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» – велике підприємство, яке з 1965 року розробляло і виробляло вантажні залізничні вагони. Продукція відповідала міждержавним стандартам, державним стандартам України (ДСТУ), міжнародним та європейським стандартам, а також була сертифікована в системі СС ФЖТ.

«Стахановський вагонобудівний завод» — єдине підприємство в Україні, яке могло виробляти транспортні системи, спеціально розроблені для перевезення залізницею надпотужних силових трансформаторів, відпрацьованого ядерного палива з АЕС.

Сім складальних ліній заводу забезпечували виробництво практично всіх видів вантажного рухомого складу, а також запасних частин до вагонів. За час існування завод виготовив понад 100 тис. вагонів-хоперів, піввагонів, думпкарів, платформ, транспортерів і цистерн.

Стан: на території – база бойовиків, обладнання вивезено до Росії.

 

ЛУТУГИНСЬКИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ 

ВАЛКОВИЙ КОМБІНАТ.

Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат – загальновизнаний лідер серед вальцеробних підприємств України і СНД. Стійкість валків з маркою «ЛНПВК» забезпечувало роботу прокатних станів з мінімальною кількістю перевалок, скорочуючи матеріальні та енергетичні витрати меткомбінатів. Продукція Лутугинського валкового комбінату конкурентоспроможна за всіма показниками і експортувалася в усі країни СНД і далеке зарубіжжя. Підприємство постійно брало участь і, як правило, вигравало тендери з Пакистану, Індії, Угорщини, Болгарії, Македонії, Єгипту. 

Основна продукція: робочі чавунні валки для прокатних станів гарячої прокатки, валки для всіх типів млинів, валки для гумотехнічної, паперової та інших галузей промисловості.

Стан: завод знищений, обладнання вивезено до Росії.

 

ЛУГАНСЬКИЙ ЕЛЕКТРОМАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД. 

У жовтні 2014 року заступник губернатора Ростовської області повідомив, що «Луганський електромашинобудівний завод» (ЛЕМЗ) переніс свої потужності у Кам’янець-Шахтинський Ростовської області. Також повідомлялось, що рішення про переїзд до Росії приймалось власником заводу – фірмою «Укрпромсоюз» луганського бізнесмена В’ячеслава Краюшкіна, який також контролював Каменський машинобудівний завод.

Стан: розкрадений на металобрухт, частина обладнання вивезено до Росії.

 

ПІДПРИЄМСТВО «ПОЛІПАК». 

ТОВ «НВП «ПОЛІПАК»» створено в 1996 році як підприємство, що спеціалізується на виробництві полімерної тари. Це було одне з провідних виробництв України з виготовлення пластмасових виробів методом екструзійно-видувного формування, місткістю від 100 мл до 20 літрів.

Стан: вивезений до Росії.

ЛУГАНСЬКИЙ ПАТРОННИЙ ЗАВОД. 

У 1953 році вперше в країні завод почав виробництво принципово нового, високопродуктивного технологічного обладнання автоматичних роторних ліній, на базі яких згодом було побудовано кілька комплексно автоматизованих заводів для виробництва патронів.

Новим етапом розвитку патронного виробництва стало створення у 2002 році ПРАТ «Луганський патронний завод». Новою концепцією стало розширення номенклатури виробів, що мали попит на світовому ринку.

Підприємство було не тільки виробником широкої номенклатури патронів, але й виробником і постачальником технологічного обладнання роторного типу, а також інструментарію та технологічної оснастки, необхідної для виробництва патронів.

Стан: ремонтна база техніки терористів, пункт дислокації, обладнання повністю вивезено до Росії.

 

ЛУГАНСЬКИЙ ХІМІКО-ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ ЗАВОД. 

Луганський хіміко-фармацевтичний завод – підприємство фармацевтичної промисловості. Засноване у 1936 році. Свою діяльність розпочав з виготовлення борної кислоти, бури, хлористого кальцію, осадженої крейди і англійської солі. У 1950-х рр. освоєно виробництво деяких видів мазі, а на початку 1960-х рр. – готових лікарських форм у вигляді таблеток. 

До 1991 року номенклатура заводу становила 10-15 найменувань. Луганський хіміко-фармацевтичний завод виробляв антисептики, протизапальні, жарознижувальні, серцево-судинні, гіпотензивні, загальнозміцнювальні та інші препарати у вигляді готових таблеток, ангро і рідких лікарських препаратів (усього – понад 40 найменувань). Наприклад, протитуберкульозні засоби, кровоспинний засіб етамзілат, дитячу присипку, гідроперит (завод був єдиним у СРСР, що випускав цей препарат). Серед іншої продукції – аспірин, аспаркам, астемізол, валідол, карведілол-лугал, бісопролол-лугал, добезілат кальцію, сироп крушини, димексид, дибазол, папазол. 

Продукція експортувалася у Білорусь, РФ, Молдову, Казахстан, Узбекистан, Грузію, Азербайджан, Туркменістан, Киргизстан, країни Балтії. З початком бойових дій на Сході України влітку 2014 року Луганський хіміко-фармацевтичний завод перейшов під контроль російських бойовиків.

Стан:  робота на окупанта, випуск заборонених препаратів.

 

ЛУГАНСЬКИЙ ЗАВОД АВТОМОБІЛЬНИХ КЛАПАНІВ. 

Реалізація обладнання, клапанів на автомобілі МАЗ, КрАЗ, БелАЗ, ГАЗ, ВОЛГА, ТАВРІЯ, ЗАПОРОЖЕЦЬ під замовлення, клапанів на автобуси ІКАРУС під замовлення, клапанів на мотоцикли під замовлення.

Стан: розкрадений, порізаний на металобрухт

 

ЧОРНУХІНСЬКА БАЗА ЗАПАСУ ТЯГОВОГО 

РУХОМОГО СКЛАДУ «ВАГОННЕ ДЕПО». 

Стан: порізане на металобрухт, включаючи вагони та під’їзні шляхи.

 

ЛУГАНСЬКИЙ ЗАВОД АВТОМОБІЛЬНИХ РАДІАТОРІВ.

Стан: розкрадений, розрізаний на металобрухт.

 

ПІДПРИЄМСТВО «МАРШАЛ». 

Стан: вивезений до Росії, на території заводу облаштована Рембаза і стоянка для артилерії.

 

«LUGATERM» .

Стан: розкрадений на металобрухт, частина обладнання вивезена до Росії.

 

ЗАВОД МЕТАЛОПРОКАТУ «ПРОКАТСЕРВІС». 

Стан: завод знищений, обладнання вивезено до Росії.

 

ДП ЦКБМ «ДОНЕЦЬ». 

Підприємство відоме технологією з вирощування кристалів для мікроелектронної промисловості. 

Стан: вивезений до Росії.

 

БРЯНСКІВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД. 

Стан: повністю розпиляний на металобрухт.

 

ЛУГАНСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД. 

Стан: виробництво зупинено, завод вирізається на металобрухт.

 

ЛУГАНСЬКИЙ ЗАВОД ТЕПЛОТЕХНІЧНОГО УСТАТКУВАННЯ. 

Стан: завод знищений, обладнання вивезено до Росії.

 

ПІДПРИЄМСТВО «ВТОРЧЕРМЕТ». 

Стан: повністю розпиляний на металобрухт;

 

ЛУГАНСЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД. 

Стан: порізаний на металобрухт.