Настало третє покоління Нової Ери. Людство отримує все нові й нові технології в усіх галузях господарства, не забуваючи й про старі, випробувані. Але тільки не в нас, не в Україні. Неначе й не існувало у нас розвиненого високотехнологічного господарства. Його, як корова язиком злизала. Хоча правильніше було б сказати: злі безгосподарники злизали все це разом з коровою.

В ОСТАННІХ номерах майже всіх українських часописів з бджільництва активно мусується тема так званого «холодомору». Що, у нас вже вирішені всі проблеми в бджільництві, що ми тільки цим і займаємося – хто кого перемудрить у знаннях з хімії, фізики, теплотехніки. Для чого ви забиваєте баки мільйонам дрібнотоварних пасічників? Ця проблема існувала вже сотні років, існує зараз і буде існувати.
Ніхто і ніколи не зимував разом з бджолами в дуплах дерев і ті процеси, які так гано описують «мудрі» пасічники, існують тільки в їхніх головах. Змоделювати їх можна, але керуватися ними як догмою - нерозумно. Були, є і будуть завжди проблеми в організації зимівлі бджіл і кожен пасічник їх вирішує по-своєму. Не примушуйте людей займатися експериментуванням.
Наша каїна знаходиться в помірній кліматичній зоні з достатньо високою вологістю (близьке сусідство з Атлантичним океаном та його морями) й нестійким температурним режимом. Атмосфера над територією України ніколи не буває спокійною. Крім того, існують і внутрішні грунтово-кліматичні зони: Полісся, Лісостеп, Степ (Середньоукраїнський, Донецький, Таврійський), гірська зона Карпат, гірська зона Криму, субтропіки Криму. І в кожній зоні є своя напрацьована, найбільш енергетично економічна методика зимівлі бджолосімей.
Одні створюють штучну вентиляцію гнізд, інші законопачують усі шпарки; одні створюють суцільну стелю над медовими запасами, інші залишають вулички муж верхніми брусками рамок вільними; одні формують ложе клуба з порожніх комірок внизу сотів, інші формують гніздо з повномедних рамок; одні зимують бджіл в ольшаниках, інші одягають на вулики чорні пластикові мішки або обгортають їх матами тощо.
І в усіх результати зимівлі задовільні, якщо:
- бджолосім‘ї своєчасно і якісними ліками оброблені проти кліща та інших акарицидів і шкідливих вірусів;
- у гніздах зимуючих бджіл достатньо якісних кормів;
- гнізда правильно сформовані і сім‘ї не роздвоюються, що, як правило, призводить до загибелі таких сімей.
Спробуйте вибрати раціональний спосіб зимівлі. Якщо в Дніпропетровській області у північному Магдалинівському районі більш холодний клімат, а Нікопольщина, маючи величезний тепловий акумулятор - Каховське водосховище, має тепліший клімат. На Дніпропетровщині, як правило, за зиму буває 8-10 відлиг з позитивними, іноді до +10оС температурними максимумами і різкими похолоданнями іноді до -20-25оС. Та ще й дощі бувають. Ось і спробуйте організувати зимівлю бджіл без втрат.
Бджоли самі собі створюють зручний для них температурно-вологісний режим без втручання пасічника. Варто тільки виконати оті вище викладені обов‘язкові дії та ще деякі захисні, про які знають усі пасічники.
Наближається новий, активний для всіх пасічників і їхніх крилатих трудівниць сезон. І в моїй голові (думаю, що не тільки у моїй) - рояться невеселі думки. Вважаю, досить жувати тему зимівлі бджіл і займати нею дорогоцінні сторінки пасічницьких видань. Є більш нагальні питання, які треба невідкладно вирішувати:
1. Що дає у цілому нарощування площ висівання ріпаку, окрім збагачення окремих ділків? У нас що, подешевшали паливно-мастильні матеріали для автомобіле-тракторно-комбайнового рухомого складу чи не стало проблем з потравою пасік?
2. Чому зникають з наших полів районовані сорти гречки, які в минулому забезпечували населення не тільки дешевою крупою, але й цілющим медом, особливо для людей з проблемами органів травлення та кровотворення?
3. Нам, пасічникам, треба порушувати питання відбудови сільського господарства, повернути поголів‘я отих «злизаних язиком безгосподарників» корів, тоді знову з‘являться на наших полях славнозвісні медоноси й пилконоси: еспарцет, буркун посівний, люцерна, конюшина, фацелія, суріпка, коріандр, гірчиця тощо, а не тільки ріпак та соняшник. З‘являться і екологічно чисті, абсолютно нешкідливі органічні добрива й дешевші молоко, м‘ясо, хліб.
4. Підготовка до з‘їзду Апімондії-2013, який відбудеться в Україні. Чим здивуємо ми світову бджолярську спільноту? Хіба що бездіяльністю та безгосподарністю.
5. Підняття бджільництва до рівня галузі сільського господарства. Чому в найвищому органі, Міністерстві сільського господарства немає жодного представника бджолярів України, котрий достойно представляв би наші інтереси і крім того, координував питання підготовки до з‘їзду Апімондії-2013?
Запрошую усіх небайдужих пасічників до широкого обговорення цих проблем не тільки в пасічницьких часописах, а й угромадській та політичній пресі. Адже серед пасічників є й політики, які своєю діяльністю можуть впливати на позитивне вирішення цих питань.
З повагою і надією на краще
Микола ПЛАХОТНІЧЕНКО,
Почесний пасічник України, член Спілки пасічників Ленінського району м. Дніпропетровська.