У НАРОДІ стевію називають медовою травою. І не даремно, адже її листочки у 10-15 разів солодші від цукру. Виняткову солодкість рослині надає складна речовина – стевіозид, що включаює в себе глюкозу, сахарозу, стевіол та ін. У чистому вигляді стевіозид перевершує добре знайомий нам цукор у 300 разів! Безсумнівною перевагою стевії є мінімальний вміст калорій, вона не підвищує рівень глюкози у крові, має бактерицидні властивості. Такі вигідні відмінності роблять продукти, виготовлені на основі стевіозиду, ідеальними замінниками цукру для людей, які страждають від порушення обміну речовин, ожиріння, серцево-судинних захворювань та діабету. Крім того, медова трава поліпшує травлення, позбавляє від карієсу, зміцнює захисні сили організму. Рослина практично не має протипоказань до застосування.
У природному вигляді стевія виростає до 60-80 см. Являє собою сильно розгалужений кущ з добре розвиненою кореневою системою. Вміст стевіозиду безпосередньо залежить від кількості поглиненого рослиною сонячного світла. Тому стевію краще розміщувати в добре захищених від вітру, сонячних місцях. Любить легкі грунти, пухкі субстрати зі слабокислою реакцією. До важкого глинистого грунту потрібно додавати пісок, перегній, дерен, але не торф.
Насіння на розсаду висівають з кінця березня до середини квітня. Для цього грунтовою сумішшю з 2 частин піску і 1 частини перегною заповнюють ящик шаром 10-12 см або одноразові стаканчики, поливають теплою водою. Насіння розкладають на поверхні і притискають пальцем до вологої грунтосуміші. Зверху накривають плівкою. Оптимальна температура для проростання - 25-30оС. Після появи сходів плівку знімають і ставлять посудину у світле і тепле місце. Коли з‘являться два справжніх листочки, проводять пікірування. Суміш для пересадки готують з піску, перегною і дернової землі у співвідношенні 2:1:1. Розсаду двічі на день слід обприскувати теплою водою, регулярно поливати і раз на тиждень підживлювати коров‘яком (1 л на 10 л води) або розчином комплексного мінерального добрива.
Розмножувати стевію можна діленням кореневищ або живцюванням верхівкових пагонів. Більш поширений другий спосіб. Готують субстрат (чорнозем, перегній, річковий пісок у співвідношенні 2:1:0,5), поливають його слабким розчином марганцівки, наповнюють ним неглибокі ємності і висаджують живці: глибина - 1,5-2,5 см, відстань між рядами - 3-4 см, між рослинами в ряду - 3 см. Ящики з живцями ставлять у приміщенні з температурою +22-24°С і щодня обприскують водою. Укорінення відбувається на 10-12-ий день, а на 14-15-ий день розвитку у рослин видаляють верхівкові бруньки (для формування крони).
Можна укорінювати живці і у воді, а потім висаджувати у вологий пісок.
Коли саджанці утворюють 4-6 листків, вони готові до пересадки у відкритий грунт, який попередньо удобрюють перегноєм. Відстань між рослинами - 20 см, а між рядами - 60 см. Висаджувати краще у похмуру погоду або ввечері. У перший тиждень після висаджування поливають щодня, не допускаючи пересихання грунту. Догляд звичайний: регулярні поливи і розпушування грунту.
Збирання листя починають під час бутонізації. Саме в цей період у ньому нагромаджується найбільша кількість солодких і корисних речовин. При затримці збирання врожаю частину його можна втратити, оскільки під час цвітіння кількість глікозидів зменшується. Найбільш продуктивною за вмістом глікозидів є середня частина рослин на рівні 40-60 см.
Восени, до настання заморозків, кореневища стевії викопують, складають у ящики з піском, зберігають у приміщенні при температурі +5-8°С. Пісок періодично зволожують, не допускаючи його висихання.
Якщо вам потрібна невелика кількість сировини, можна вирощувати медову траву в горщиках як кімнатну рослину. При цьому отримаєте і живці для розмноження, і достигле насіння. Саджанці висаджують у підготовлену грунтосуміш у 2 л горщики, ставлять у найбільш освітленому місці. Поливають один раз на 4-5 днів, раз на два тижні обприскують теплою водою і підживлюють гумісолом.
Коли рослини досягнуть 16-17 см, верхівки прищипують (для посилення кущення) і наполовину збільшують норму підживлення (до 300 мл за раз). З грудня до середини березня саджанці доосвічують лампами денного світла (3 години вранці та 3 години ввечері). Влітку горщики зі стевією тримають на вулиці. Після 6-7 місяців росту рослину пересаджують в горщик 4 л, а ще через рік – у ємність 8 л. Пересадку проводять акуратно, витягуючи корінь разом із земляною грудкою. Склад грунтосуміші не змінюють. Після кожної пересадки норму підживлення збільшують наполовину.
Якщо потрібні кілька листочків, щоб підлікуватися, їх знімають з нижніх пагонів (по одному з пагона). Роблять це рівномірно, обриваючи пагони завдовжки не менше 10-12 см по черзі.
Для максимального використання властивостей стевії потрібно навчитися готувати її екстракт. Для цього висушене і подрібнене у порошок листя заливають чистим харчовим спиртом (можна використовувати і горілку), залишають на добу, після чого ретельно відфільтровують рідину.
При приготуванні водного екстракту цінні речовини переходять у воду в меншій концентрації. 100 г сухого листя кладуть у марлевий мішечок і заливають 1 л окропу, витримують протягом доби або кип‘ятять 50-60 хв. Після цього настій зливають. У каструлю з листям наливають ще 0,5 л води, кип‘ятять 50-60 хв., відціджують, додають до першого і фільтрують. Використовують як підсолоджувач до напоїв, де традиційно використовується цукор, і в кулінарії.
Сироп отримують шляхом випаровування рідини із водного настою.