Поточний № 18 (1256)

20.05.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Де пирій - там і дротяники


26.07.2012

Ось уже друге літо бульби картоплі, бурякові коренеплоди пошкоджує, як мені сказали сусіди по дачі, дротяник. Але як з ним боротися, вони не знають. Можливо ви допоможете?
Нінель Краснюк, с. Новоселівка,Новомосковський район, Дніпропетровська область.

НАЙЧАСТІШЕ це спостерігається при освоєнні дачниками та городниками землі, яка занедбана або й зовсім не використовувалася. Як правило, такі ділянки засмічені пирієм і великою кількістю жуків-коваликів та їх личинок.
Щоб успішно боротися з ними, слід знати спосіб життя і умови середовища жуків-коваликів. Вони мають довжину 6-8 мм, темне забарвлення. Тривалість їх життя – 2-4 тижні. Живляться переважно пилком і нектаром квітучих рослин. Особливої шкоди вони не завдають. Самки відкладають по 30-40 яєць наприкінці весни – на початку літа. Їхні личинки (дротяники) найбільше полюбляють проросле насіння злаків та кореневища пирію, а тому самки відкладають яйця в грунт у місцях, де зосереджені ці рослини.
Личинки відроджуються наприкінці травня – на початку червня. Повний цикл їхнього розвитку завершується аж через три-чотири роки залежно від погодних умов. Саме завдяки жорсткому й міцному тілу їх назвали дротяниками. Тіло довжиною до 4 см, вузьке, циліндричне, бурого кольору, з розвинутими трьома парами ніг, щелепи дуже міцні. Вони охоче їдять кореневища злаків, вузли кущіння пирію, проїдають корені буряків, моркви, картоплі. Якщо на квадратному метрі площі є 5-6 дротяників, вони пошкоджують 80 відсотків картоплі, відкриваючи шляхи для проникнення в бульби збудників грибкових та бактеріальних хвороб.
Шкодять дротяники протягом усього циклу розвитку, але найбільш агресивно – в останній. Зимують у шарі грунту 20-30 см і глибше. Закінчивши розвиток, личинки в липні-серпні заляльковуються. З лялечок відроджуються жуки.
Для боротьби з жуками-коваликами, насамперед з їхніми личинками – дротяниками - вчені пропонують чимало заходів, в основному хімічні. Безперечно, вони мають свої переваги, бо швидкодіючі та ефективні. Але ж знищувати отрутохімікатами шкідників, які живуть у грунті, складно, до того ж небажано забруднювати його. Тому, аби позбутися ненажерливих дротяників, краще створити умови, несприятливі для їх розмноження: знищувати на земельній ділянці бур’яни, насамперед пирій повзучий, тобто позбавляти шкідників природної сфери існування.
Звичайно, на городах і дачних ділянках найбільш поширений ручний спосіб видалення бур’янів. Перекопуючи землю лопатою, видаляють кореневища пирію та інших багаторічників. За один рік вручну цього не зробиш, навіть на шести сотках.
Щоб полегшити важку фізичну працю, пропонується простий біологічний спосіб знищення пирію, а отже, водночас позбавитися дротяника.
З цією метою висівають гірчицю білу, чорну або сареатську. Ця культура – природний гербіцид, вона надійно захищає посіви від бур’янів, насамперед від пирію. Сіяти гірчицю можна впродовж її вегетаційного періоду. Висівають дещо підвищену норму насіння – 300 грамів на сотку. Для прискорення росту та збільшення маси рослин гірчиці бажано внести в грунт невелику кількість мінеральних добрив: аміачної селітри – 1-1,5, нітроамофоски – 2,5-3 кг на сотку. На невеликих площах гірчицю сіють врозкид. Після ручного висіву насіння загортають у грунт, вирівнюючи ще раз бороною чи граблями. Коли вологи достатньо, сходи з’являються через 8-10 днів, а через 35-40 днів гірчиця щільно вкриє землю і цвістиме. Під її шатром ви не знайдете бур’янини. Кореневища пирію потрухнуть і втратять здатність відростати.
Вирощену зелену масу гірчиці прикопують чи приорюють у грунт, подрібнивши її лопатою. То ж цим ви ще й збагатите грунт органічною масою. Щоб знищити пирій, можна посіяти гірчицю після збирання врожаю ранніх культур наприкінці липня – на початку серпня. Коли на ділянці не стане пирію, зникнуть і дротяники.

Микола ШАРАПА, кандидат сільгоспнаук, кандидат сільгоспнаук.