Другого вересня на базі дослідного господарства «Дніпро» ІЗК НААН відбувся науково-практичний семінар «День інноваційних розробок-2016». Керівники та провідні селекціонери наукових центрів системи НААН, бізнес-партнери з виробництва кукурудзи, сільгоспвиробники ознайомилися з двома демонстраційними полігонами, селекційними досягненнями та технологічними розробками вчених Інституту зернових культур, Інституту зрошуваного землеробства, Інституту рослинництва ім. В. Юр’єва. Особливу увагу було приділено гібридам кукурудзи вітчизняної та іноземної селекції та їх порівняльним характеристикам.

Науково-практичний семінар розпочався зі звернення директора Інституту зернових культур Анатолія Черенкова, який побажав усім мирної праці. А також нагадав, що сьогодні на Сході України триває неоголошена війна і запропонував вшанувати пам’ять кращих синів українського народу, які загинули, захищаючи від російських найманців український Донбас.

За словами академіка-секретаря відділу рослинництва НААН Миколи Роїка, Президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало високо цінує роботу, яку веде Інститут зернових культур в області селекції рослин. І той факт, що сьогодні у селекційних розробках беруть участь 38 міжнародних компаній, говорить про високу конкуренцію у цьому важливому напрямку.

«Напередодні ми провели Всеукраїнський День поля на національному полігоні НААН під Києвом, де було представлено 98 гібридів кукурудзи, – повідомив Микола Володимирович. – І приємно, що саме селекція гібридів Інституту зернових культур є найкращою і вирізняється за всіма показниками. Ці гібриди і стійкіші до різних природних катаклізмів, і врожайніші. В умовах цього року вони показують врожайність 120 центнерів з гектара! На жаль, є певні недопрацювання у напрямку маркетингу, внаслідок чого сільгоспвиробники доволі часто віддають перевагу гібридам іноземної селекції, які не завжди є кращими…»

Досить оптимістично налаштований був начальник управління агропромислового розвитку Дніпропетровської ОДА Вадим Удовицький, який вклонився таланту академіка Валентина Цикова, високо оцінив роботу директора Анатолія Черенкова, академіка Бориса Дзюбецького та інших вчених.

«Якщо ще 6-7 років тому у нашій області сіяли 250-260 тис. гектарів кукурудзи, то сьогодні ці площі доведені до 460 тисяч, – наголосив В. Удовицький. – Дуже хотілося б, що усі надбання вчених взяли на озброєння наші сільгоспвиробники».

«Досягнення вітчизняних селекціонерів цілком конкурентні із закордонними розробками, – так почав свою розмову заступник начальника департаменту Мінагропролітики Леонід Сухомлин. – Напевно, настав час виходити на міжнародні ринки, аби продукцію вітчизняних селекційних центрів краще знали за кордоном. У виробництві валової продукції частка аграрної становить 40 відсотків. Тобто держава виживає значною мірою завдяки аграрному сектору. Відтак і ставлення держави до cільгоспвиробників та аграрної науки має бути відповідним. Тоді і завдання, згідно з програмою «Зерно України», 80 млн. тонн – цілком реальне!»

У свою чергу Анатолій Черенков зауважив, що Інститут зернових культур – не лише лідер у створенні гібридів кукурудзи. Інститутом налагоджено тісну співпрацю з науковими селекційними центрами. Зокрема, із Селекційно-генетичними інститутом – Національним центром насіннєзнавства та сортовивчення щодо селекції колосових культур, пшениці, ячменю. Окрім того, Інститут зернових культур – єдина наукова установа, яка займається селекцією вівса.

Сьогодні Інститут зернових культур та СГІ успішно реалізують програму щодо створення сортів і гібридів соргових культур, які у зоні Степу забезпечують врожайність 6-8 тонн зерна високої якості для кормовиробництва.

З досягненнями селекції зернових культур учасників конференції ознайомив заступник директора з наукової роботи Інституту зернових культур, кандидат сільськогосподарських наук Владислав Черчель.

Сільгоспвиробники побували на двох демонстраційних полігонах у дослідному господарстві «Дніпро», яке є основною виробничою базою Інституту з проведення наукових досліджень. Саме тут вони могли порівняти гібриди вітчизняні та іноземні, обмінятися досвідом, безпосередньо поспілкуватися з відомими селекціонерами – Валентином Циковим, Борисом Дзюбецьким, Владиславом Черчелем та ін.

Своїми враженнями від огляду демонстраційних полігонів Інституту зернових культур НААН поділилася Раїса Вожегова, директор Інституту зрошуваного землеробства НААН, доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України:

«Аграрії України мають можливість щорічно ознайомлюватися з досягненнями в галузі селекції, насінництва, рослинництва та землеробства на демонстраційних полігонах, що створюються майже в усіх регіонах на базі наукових установ Національної академії аграрних наук України.

Сьогодні на демонстраційному полігоні Інституту зернових культур НААН до уваги товаровиробників був представлений великий перелік високопродуктивних гібридів кукурудзи різних груп стиглості вітчизняної та зарубіжної селекції.

Приємно, що серед більш як 200 гібридів кукурудзи, представлених на полігоні, є і наші, створені спільно з вченими Інституту зернових культур НААН. Найвищу продуктивність забезпечили гібриди кукурудзи Арабат (16 т/га), Скадовський (13 т/га), Чонгар (15 т/га), Каховський (14 т/га).

Цінним є те, що ці гібриди створені в жорстких умовах Сухого Степу, адаптовані до повітряної посухи і забезпечують реалізацію генетичного потенціалу на зрошуваних землях, відродження яких розпочато в Україні.

Хочу наголосити на тому, що гібриди української селекції за продуктивністю та якістю не поступаються іноземним, а в переважних випадках навіть є кращими. Треба лише дотримуватися всіх технологічних умов у процесі вирощування і результат буде очікуваним».

І останнє. Вперше на такому заході компанією «Агроспейс» була представлена потужна імпортна техніка, яку учасники семінару-наради побачили у роботі.

«Ми виступили технічним партнером цього заходу, – розповів нам гендиректор компанії «Агроспейс» Ілля Смаглевський. – Ми маємо вже чимало наших ділових партнерів у господарствах області. Зокрема, наша техніка працює на полях «Дружби» і «Славутича» Покровського, «Джерела-М» Криворізького районів. Сподіваємося, що до цього списку долучаться дослідні господарства і дослідні станції Інституту зернових культур».

Олександр ПЕТРЕНКО. Дніпропетровська область.