Валентинів день відзначають у деяких країнах щороку 14 лютого.

РОМАНТИЧНА легенда розповідає, що колись давно християнського проповідника Валентина посадили в римську в’язницю за віру й невдовзі засудили до страти. Сидячи під вартою, Валентин закохався у сліпу дівчину, дочку в’язничного наглядача. Користуючись своїми медичними знаннями, він зцілив її від сліпоти.
За іншою версією, сліпа дочка тюремника сама закохалася у Валентина. Той, як священик, що дав обітницю безшлюбності, не міг відповісти на її почуття, але в ніч перед стратою (ніч проти 14 лютого) надіслав їй зворушливого листа, який підписав «Твій Валентин».
У пам’ять про це тепер у День Святого Валентина заведено дарувати одне одному «валентинки» - вітальні листівки в вигляді сердечок, з добрими побажаннями, словами кохання, пропозиціями руки та серця чи просто жартами, які не підписують, і той, хто отримує, повинен сам здогадатися, від кого вони. Також у цей день дарують коханим квіти (найчастіше троянди - символи кохання), цукерки-сердечка, інші сувеніри у вигляді сердечок, купідончиків, пташок, що цілуються.
За церковною легендою, християнський священик Валентин жив за часів імператора Клавдія II Готського (III ст. від Р. Х.). Є відомості, що поруч із основним покликанням Валентин займався природничими науками та медициною. Войовничий імператор Клавдій нібито вважав, що сім’я заважає солдатам воювати за імперію і видав вердикт, яким забороняв воїнам одружуватися. Валентин, незважаючи на цей указ, продовжував таємно вінчати всіх охочих. За це його заарештували і ув’язнили під охороною офіцера, прийомна донька якого була сліпою. Священик оздоровив її, а опісля навернув на християнство батька і цілу родину. Довідавшись про це, імператор наказав відтяти йому голову, що й сталося 14 лютого.
Широкої популярності в Західній Європі це свято набуло після XV століття. У США його відзначають з 1777 року.
В Англії існувало повір’я, за яким перший чоловік, що його зустрічала дівчина 14 лютого, повинен був стати її Валентином - хоче вона цього чи ні. Але дівчата знайшли вихід із ситуації: цього дня вони гуляли із зав’язаними очима.
Італійці у День Святого Валентина вважають своїм обов’язком дарувати коханим солодощі. В Італії цей день так і називають - «солодкий».
Поляки цього дня відвідують Познань. Там, за повір’ям, лежать мощі Святого Валентина, а над головним престолом висить його чудодійна ікона. Поляки вірять, що проща до неї допомагає в любовних справах.
Німці вважають Валентина покровителем психічно хворих, прикрашають в цей день всі лікарні червоними стрічками, а в каплицях проводять спеціальне Богослужіння.
В Японії на День Святого Валентина жінки і дівчата дарують чоловікам і хлопцям солодощі, переважно шоколад. Свято особливо поширене серед молоді. Літнє покоління сприймає його як чудернацьку примху «погано вихованих дітей та онуків» або як шкідливий імпортований звичай Західної цивілізації.
Російська Православна церква «католицькому» Дню Святого Валентина протиставляє свій «День закоханих» - День Святих Петра та Февронії 8 липня. Цього дня в православній традиції не прийнято робити подарунки у формі сердець або проводити вечори при свічках. Православні у цей день моляться в храмах. У своїх молитвах молоді люди просять Бога про велику любов, а представники старшого покоління - про сімейну згоду. Вважається також, що святі Петро і Февронія низводять небесне благословення на тих, хто укладає шлюб.