День Святої Трійці – одне з трьох головних християнських свят поруч з Різдвом та Великоднем, належить до двонадесятних свят Православної Церкви. Напередодні свята ми зустрілися з настоятелем церкви Петра і Павла, митрофорним протоієреєм, кандидатом богословських наук о. Олегом Тарахненком. Ось що він нам розповів.
У православ'ї Трійцю святкують у неділю на п'ятдесятий день після Великодня, тому цей день називають також П'ятидесятницею. Свою першу назву свято отримало на честь сходження Святого духа на апостолів. Це сталося у 50-й день по Воскресінні Ісуса Христа. Коли всі учні зібралися в Єрусалимі у Сіонській світлиці, раптом зробився шум, "ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з'явилися їм язики поділені, немовби огненні, та й на кожному з них по одному осів". Апостоли виповнилися Духа Святого і стали говорити різними мовами і пішли вони між народи, "говорячи іншими мовами, як дух їм провіщав". Зішестям Святого Духа на апостолів і вчення Ісуса Христа про Триєдиного Бога досягло довершеної ясності і повноти, а сама подія вважається днем народження християнської церкви, створеною не маревом людських тлумачень і мудрувань, а Божественною благодаттю.
Зішестя Святого Духа на апостолів є проявом Його сили в них і відкриттям в них Його особливої присутності. Святий Дух діяв і раніше в роді людському: Він був в патріархах, пророках, у всякій душі чистій; без Нього ніколи не здійснювалося жодної істинно доброї справи. Але явлення Його сили в апостолах було найважливішим для всього роду людського. Прийшов Дух Святий, щоб завершити те, що почате було Спасителем: зробити апостолів здібними до проповідування Євангелія всьому світу, засвоїти роду людському ті Божественні дари, які придбані для нього стражданнями Сина Божого.
На Трійцю заведено прикрашати храми і домівки гілками дерев, травою і квітами. Так святкувала П'ятидесятницю церква старозавітна; так, ймовірно, була прикрашена і світлиця Сіонська в той благословенний день.
Новозавітна церква зберегла цей звичай і надала йому і нового значення: тепер молода зелень і квіти не тільки символізують приношення Богу початків весни, але і саму Церкву Христову, яка розквітла, по слову церковного гімну, яко крін (квітка), та вказує на оновлення людей Духом Святим.
Свята Трійця охоплює зразу кілька свят. Спочатку – Троїцина Батьківська субота. Перший день П'ятдесятниці, тобто неділю, Церква присвячує переважно на славу Пресвятої Трійці; і цей день у народі називається Троїциним днем, а другий, тобто понеділок, – на славу Духа Святого, від чого називається Духовим днем.
Святим духом душа живиться, кажуть у народі. Святим духом живе церква, котра нас спасає і прощає нам гріхи наші. Силою святого духу священнослужителі моляться і здійснюють таїнства сповіді, причастя, хрещення, допомагають нам залишатися близькими до Бога. Силу святого духа вони отримали через таїнство, коли єпископи поклали на них руки і прочитали особливу молитву. Так апостоли передали святий дух усім своїм наступникам і так вони наказали єпископам назавжди передавати силу духа святого священнослужителям. Святий дух дає дар мудрості, силу пророцтва, дар творити дива, зціляти хворих і немічних. Святий дух навчив апостолів – простих рибалок – перемогти світ і зібрати усю церкву Божу разом. Господь багато разів говорив, що він ніколи не залишить людей. Згадуючи сьогодні ці події, ми повинні пам'ятати, що благодатні дари святого духа будуть слугувати нам, якщо ми будемо молитися і творити благочестиві справи, вірити у святе життя. Дари, які несе святий дух – безцінні, а чим дорожче дари, тим страшніше їх втрата. Збережемо ж їх і примножимо!