Небуденними подіями український політикум наводнений вщерть. Скажімо, не встигла й луна влягтися за черевиками Арсенія Яценюка з найбільшим «досягненням» - надмірними тарифами – як його наступник Володимир Гройсман і собі заходився наступати на ті ж самісінькі «граблі». Причому так завзято, що вони вже двічі дужче луснули по лобі українців! Тому на просте питання «скільки просидить Володимир Борисович у новому кріслі?» відповіді очевидна: приблизно вдвічі менше Арсенія Петровича. Бо робить не те, чого вимагають люди, а просто продовжує «курс» попередника. Іншим результат «діяльності» і її «фінал» бути не може… Що ж, із прогнозом можна й помилитися, поживемо – побачимо.

ВТІМ, небуденні події можуть відбуватися не лише в стольному Києві – у Царичанці Дніпропетровської області на сесію районної ради 27 квітня прийшли, незважаючи на гарячу весняну пору, близько п’ятдесяти місцевих жителів! Бо серед двадцяти з гаком питань, внесених до розгляду, депутати мали затвердити найболючіше сьогодні для всіх українців – нові тарифи, в даному випадку на водопостачання та водовідведення. Перед цим у селищі була створена ініціативна група, найдужче проти запланованого суттєвого підвищення тарифів виступили пенсіонери.

На сесії голова групи, колишній депутат Дніпропетровської облради Валерій Сторчук подякував голові Царичанської районної ради Світлані Горбачовій за кількаразові зустрічі з мешканцями селища з приводу тарифів. І наголосив, що останніми часами комунальне підприємство «Царичанське виробниче об’єднання житлово-комунального господарства» Царичанської райради (директор Олександр Дубовик) зменшило кількість послуг для населення, є постійно збитковим і регулярно отримує дотації з бюджетів селищної та районної рад. Голова озвучив підготовлені групою 16 слушних пропозицій щодо покращення роботи комунальників, найголовніші з них такі:

1) встановити зонні лічильники електроенергії та закачувати воду в башти вночі за тарифом 40 копійок за кіловат (вдень це коштує 1 гривня 90 коп.);

2) об’єднати комунгосп з іншим комунальним підприємством райради «Факел», що займається обігрівом громадських будівель. В обох працює всього 57 чоловік, тож 2 території, дві дирекції, дві бухгалтерії, подвійна охорона тощо суттєво збільшують вартість послуг;

3) перевести всі автомобілі на газове обладнання, це дозволить удвічі економити на пальному;

4) директора комунального підприємства обирати на відкритому конкурсі, укладати з ним прозорий контракт, як це робиться в сусідніх Кобеляках Полтавської області;

5) закуповувати необхідну продукцію на сайті «ProZorro», де ціни нижчі;

6) звернутися до Верховної Ради з проханням скасувати 20% податок на додану вартість при наданні комунальних послуг.

Зрозуміле прохання визначитися з новими тарифами на наступній сесії, щоб глибше вивчити економічну ситуацію, підтримали голова Царичанської громадської організації воїнів-афганців «Захист» Віталій Шаповал, громадський правозахисник Анатолій Войченко та інші присутні. Навзаєм депутати наголосили, що для надійної роботи Царичанського комунгоспу тарифи варто ухвалити швидше, це дасть змогу підняти середній розмір зарплати в ньому до 3 700 гривень. А проміжні підсумки нововведення провести 1 вересня 2016 року і тоді, можливо, знизити тарифи. Ця пропозиція, попри невдоволення ініціативної групи селища, набрала більшість голосів…

Відтепер подати і відвести кубометр води до квартири чи будинку коштуватиме жителям Царичанки 27 гривень. Світлана Горбачова наголосила, що без надійної роботи комунгоспу неможливо уявити життя селища, звісно, відтепер люди з низькими доходами можуть скористатися державною субсидією. А ось як рішення сесії коментує Валерій Сторчук:

- Наша група детально вивчила ситуацію не лише в Царичанському, а і в сусідніх районах. Голова Магдалинівської райради Григорій Мигур повідомив листом, що постачання і відвід кубу води коштує магдалинівцям 17 гривень 60 копійок, і переглядати тарифи в найближчому майбутньому не будуть. Ще менше платять люди в Петриківському районі – голова райради Наталя Коваленко надала довідку про затверджену вартість кубометра води і стоків 14 гривень 92 копійки. Чому ж у нас майже вдвічі дорожче за ту ж самісіньку послугу! Тому будемо оскаржувати поспішне, на нашу загальну думку, рішення Царичанської районної ради у встановленому законом порядку.

Та після гучних дебатів і ухвалення нових тарифів пристрасті в сесійній залі закипіли іще раз. Без надмірного обговорення райрада понизила статус Юр’ївської неповної середньої школи з 1-3 ступеня до першого. Та ж процедура з Михайлівською НСШ, де з середньої школи вирішили зробити початкову, викликала рішучий спротив кількох представників михайлівської громади. На початку керівник відділу освіти Царичанської РДА Сергій Китайгора навів невтішні цифри:

- Ще 2000-го року в Царичанському районі навчалося 3 500 дітей, сьогодні ця цифра дорівнює 2 300. У Юр’ївській та Михайлівській школах по 38 дітей, деяких класів у Михайлівці немає, середня наповнюваність класу в обох школах більше шести учнів. На навчання одного учня держава виділяє 8 900 гривень щороку. Коли ступінь Михайлівської школи понизити до другого, то економія становитиме 70-80 тисяч гривень на рік, до першого – біля 400 тисяч гривень. У такому разі на підвіз дітей до Бабайківської школи буде виділений новий шкільний автобус, а вчителів працевлаштуємо в інших школах. Загалом на освіту дітей у Царичанському районі не вистачає близько 4 мільйонів гривень щороку.

Проте депутат райради, голова СВК «Дружба» Віктор Ткач навів не менш переконливі цифри експерименту зі школою:

- Щоб залишити другий ступінь Михайлівській школі, тобто щоб була дев’ятирічка в селі, необхідно 400 мінус 80 = 320 тисяч гривень. А возити дітей заплановано до найближчої Бабайківської школи, що за 17 кілометрів! Туди погана дорога, взимку через заметілі діти взагалі не навчатимуться… Чи не краще коштами, запланованими на обслуговування нового рейсу шкільного автобуса, покрити освітній дефіцит? Дивні речі відбуваються у нашому краї – з районного бюджету даємо сотні тисяч на дотації комунгоспу, тобто села фінансують Царичанку… Хіба не логічніше було б, аби Царичанка допомогла селу? Іще одне – сьогодні у Михайлівці орендна плата становить 7%, а є більше двохсот гектарів державних земель, які сільська рада здає в оренду по 4%. Якщо попрацювати з орендарями, домогтися семи відсотків, то ця немала сума теж може піти на школу. Словом, треба добре подумати, тому прошу колег підтримати рішення про розгляд цього питання на наступній сесії. І найвагоміше: діти за 17 кілометрів їздити не будуть, бо Гупалівська школа в Магдалинівському районі всього за 7 кілометрів від Михайлівки! Таким чином Царичанський район втратить не лише школу, а й учнів, тобто ще й робочі місця педагогів.

Не менш пристрасною була і промова директора Михайлівської НСШ 1-3 ст. Тетяни Бордюгової:

- Наша школа віддалена, але збудована недавно, гарні умови для дітей. У нас навчається чемпіон України з гирьового спорту, учень 11-го класу Михайло Лях, а восьмикласниця Аня Квак завоювала призове місце у всеукраїнському конкурсі «Природоохоронна робота». Якісну освіту можна забезпечити і в малих школах. У нашому педколективі усього 12 чоловік, через невелику кількість учнів отримуємо менші зарплати. Але згодні на пониження статусу школи лише до другого, інакше ми взагалі втратимо роботу, бо години можуть надати лише у віддалених школах, до яких не доберешся. А батьки учнів сказали – в разі чого їдемо прямо до голови Дніпропетровської ОДА Валентина Резніченка і прохатимемо його втрутитися в ситуацію.

З особливим болем говорив про школу і михайлівський сільський голова Анатолій Загній:

- Ми забираємо в дітей право на навчання в рідному прекрасному домі. Віддалене українське степове село гине, і нікому до цього немає ніякого діла… В межах, делегованих виконкому Михайлівської сільради освітніх повноважень Царичанською РДА, ми проголосували проти пониження школи на два ступеня. Тому сьогоднішній розгляд питання суперечить законодавству. Більше того, нещодавно для отримання освітньої субвенції з області на ремонт Новопідкрязької школи Михайлівська сільрада виділила 46 тисяч гривень, Царичанської – 30 тисяч, бо в адміністрації обіцяли зробити в нас опорну школу… В спортзалі нашої школи агрофірма «Світанок» (директор Артур Шеремет) зробила спеціальне покриття підлоги, постійно допомагають школі СВК «Дружба», фермерські господарства. Якщо проголосуєте за початкову школу, батьки одразу зберуть підписи і оскаржать рішення в райраді та прокуратурі.

До зваженості, всебічного вивчення непростого шкільного питання закликав депутатів і їхній колега з Дніпропетровської облради, керівник СФГ «Сяйво» Гошгар Мухтаров. Варто подумати, за його словами, і про велику шкільну будівлю, яку доведеться опалювати надаремне. А найбільше аргументів «за» перший ступінь Михайлівської школи навів депутат Царичанської райради, голова райдержадміністрації Сергій Турський. Врешті-решт депутати не дали собі праці вдруге слухати питання про Михайлівську школу і одразу проголосували за пониження її ступеня до першого. Це особливо дивує, адже майбутнє чималого степового краю з кількома селами вирішене поспіхом, без вивчення вагомих аргументів михайлівської громади. Практично за одну сесію ухвалені два рішення, у законності яких сумніваються місцеві жителі, а відтак перевірятимуть правоохоронці.

Як зізнався після сесії один із депутатів, більшість цього складу райради отримала довіру виборців уперше, їм складно розібратися з чималою масою питань, що розглядаються на пленарному засіданні, і які вони до того ж бачать у живі очі за 10-20 хвилин до сесії. Тому вірять голові комітету, який готував питання, і доповіді. Вочевидь, тут можна порадити більше користуватися електронними засобами інформації – завчасно виставляти проект рішення сесії і переглядати його на сайті районної ради, прохати переслати його за 3-5 днів на власну чи виробничу електронну адресу тощо. Можна лише прогнозувати, що після завершення децентралізації коло питань місцевих народних обранців поширшає. А відтак зросте і ціна помилки, і можливість нових небуденних подій… Очевидно, справжня депутатська робота легкою не буває.

Підготував Григорій МИКОЛАЙЧУК.