Поточний № 44 (1231)

15.11.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Десант «Агроцентру»


23.04.2015

Працівники аграрного підприємства ремонтують військову техніку, яка вже побувала в зоні АТО

Запорізьке – Черкаське
Володимир Галя у свій час обіймав посаду начальника П’ятихатського райуправління агропромислового розвитку. Та коли Михайло Карпенко замість чиновницького крісла запропонував йому «живу» роботу керуючого апостолівським відділення «Агроцентру», він не зміг відмовитись. І ось вже кілька років і вдень, і вночі, і влітку, і взимку, він займається своєю улюбленою хліборобською справою. І займається, відзначимо, досить фахово, оскільки у минулому році за вагомі здобутки у роботі був відзначений Почесною Грамотою Верховної Ради України.
На прохання командира бригади, полковника Олега Мікаца, десант «Агроцентру» вперше висадився у Черкаському рік тому, коли треба було відремонтувати двигуни трьох танків та зняти з консервації 40 вантажівок. Напередодні Нового року Володимир Галя разом зі своїми механізаторами працювали вже на Хмельниччині, де на прохання командування 81 механізованої бригади відремонтували 20 МТЛБ.
А дев’ятого квітня рано-вранці знову «Агроцентрівський» десант із села Запорізьке Апостолівського району у складі 37 робітників вирушив у Черкаське.
«Наші люди розуміють, який зараз час, - розповідає Володимир Галя, - і до цієї важливої державної роботи поставились з усією відповідальністю. Вже о сьомій ранку прибули у Черкаське і почали роботу. Аби зняти двигуни з БМП довелось пригнати сюди ще й наш автокран. За робочий день вже витягли одинадцять агрегатів, займаємось комплектацією семи двигунів. Ці всі бойові машини радянського зразка пройшли війну, і їх треба знову повернути у зону АТО. Через два дні десять машин обов’язково запустимо».
«А ночівлю де організували?» - запитуємо Володимира Івановича.
«По-перше, перед виїздом сюди усіх людей нагодували, дорогою теж зупинялись, аби випити чаю, кави. Оскільки цілий день люди працюють на свіжому повітрі (а сьогодні у нас був і дощ, і град, і вітер), дуже важливо відпочити і відновити сили. Так ось, прошу відзначити, що нам назустріч пішло керівництво санаторію «Новомосковський», яке надало нам всі умови для комфортного проживання за помірну ціну.
Військові складають акт на кожен двигун, консультують з технічних питань. А далі двигуни відправляємо на нашу рембазу в Краснопілля».
…Старший офіцер бронетанкової служби оперативного командування «Південь» Олександр Курган вважає, що допомога цивільних дуже потрібна.
«Зважте на те, що раніше запчастини до БМП закуповували в Росії, а сьогодні такої можливості немає, - говорить офіцер. – Це змусило освоїти технології з виготовлення вкладишів, реставрації двигунів різних модифікацій. Щира подяка за допомогу армії «Агроцентру», тепловозному заводу та іншим підприємствам і волонтерам».

Люди - різні, агресор - один
Директор Краснопільської птахофабрики Олексій Мухін розповів, що роботи з допомоги військовим тривають вже два місяці. За цей час проведено капітальний ремонт близько 25 двигунів УТД-20 для БМП-2. На підприємстві також освоїли випуск вкладишів для цього виду двигунів військової техніки, собівартість яких у десять разів менша, ніж пропонують заводи-виробники.
…Пращури Миколи Дона були лоцманами на Дніпрі, а він раніше працював на станції техобслуговування пасажирського автотранспорту. Але це було давно – вже двадцять років Микола Васильович працює в «Агроцентрі», і йому вперше за цей час довелось лагодити двигуни до військової техніки.

«Розумієте, люди – різні. Але суть думок у всіх одна – аби агресор не пройшов далі, аби наші українські села і міста не були зруйновані, як це сталось на Донбасі. І наша праця, вважаю, є теж важливою частинкою нашої загальної перемоги. До речі, багато технічних прогресивних ідей запропонував нам головний інженер «Агроцентру» Микола Михайлович Мірошник. Він - наш генератор думок, а ми думки та ідеї втілюємо у життя. Значить, загальну справу робимо. Разом зі мною племінник, моторист Віталій Дон, слюсар Михайло Сухойван. Роботу свою знаємо і любимо».
«Бажаємо, аби всі наші вояки живими повертались до своїх домівок, а війна та швидше закінчилась», - підтримує свого колегу Михайло Сухойван. – Та це станеться, коли виженемо з України усіх агентів Кремля, які мутять воду у нашій державі».
У механізатора Дмитра Близнюка в АТО служить рідний брат Сергій. За його словами, вже шостого червня хлопець має повернусь додому, де його чекає дружина і 15-річний син.
Токар Микола Панасюк у своїй трудовій біографії має 13 років трудового стажу в інструментальному цеху ДМЗ.
«В «Агроцентрі» змогли зберегти верстати, інше устаткування, - говорить він. – Але виконувати цю роботу на заводському обладнанні було б набагато простіше і швидше. Тому і вважаю, що треба задіювати технічні можливості промислових підприємств».
У Миколи Васильовича із зони АТО щойно повернувся двоюрідний брат Андрій.
«Аби цей конфлікт швидше завершився і не перейшов у заморожений, варто домовлятись політикам, - каже М. Панасюк. – Хоча з російськими брехунами це зробити дуже важко. Сьогодні говорять одне, завтра – інше».
До розмови підключається і Михайло Стус, автослюсар:
«Для керівництва «Агроцентру» допомога Збройним силам України вкрай важлива, а ми, робітники, розуміємо, що все це для країни, для оборони наших рубежів від російських агресорів. Мій знайомий, Олександр, повернувся із зони АТО по ротації. Але ймовірно, він знову туди іде, адже патріотизм наших воїнів, які побували на Донбасі, потроюється».
Михайло Петрович також вважає, що російська пропагандистська машина працювала в Україні всі 23 роки незалежності. І її важко поки що викорінити. Але треба це робити однозначно. Одурманені жителі так званої «ДНР» не розуміють, що їх використовують як маріонеток. Що буде далі? Теж саме, що і в Криму, де тепер згадують, як було добре при Україні… Найголовніше, що у нас є майбутнє і у нас все буде добре, у цьому впевнений і я, і всі мої колеги».

1138 градусів
«Саме за такої температури плавляться нові вкладиші, за день можна їх виготовити для комплектації трьох колінвалів - коментує головний енергетик Олександр Левченко. – Свого часу у Токмаку Запорізької області працювало спеціалізоване підприємство. На запрошення Михайла Карпенка у нас побували ливарник і моторист з того заводу і розповіли нам про технологічний цикл, принципи виготовлення тощо. Сподіваємось, що незабаром АТО завершиться, армія поступово придбає нову сучасну техніку, а своє невелике ливарне виробництво ми використаємо для мирних потреб сільського господарства.
Коли ми вже збирались залишати господарство, із Черкаського зателефонував Володимир Галя і доповів, що двигун, який щойно відремонтували у Краснопіллі і доставили у військову частину, вже встановлено на бойову машину піхоти, і техніка працює справно. Зауважень військових немає…
Символічно, що було все це напередодні великого православного свята Великодня, яке символізує перехід від смерті до життя, звільнення нас від тягаря гріхів, перехід людини з рабства гріха і зла до любові і добра.
Ось так, без зайвого розголосу, працюють наші селяни на загальну перемогу. І добре, аби до цього славного почину долучалось якомога більше підприємств, де є значно більші потужності. І потрібно для цього, як ми пересвідчились, тільки бажання. А ще любити свою рідну землю, любити свій народ, любити свою Україну.Як роблять це в «Агроцентрі».


Олександр ПЕТРЕНКО, спецкор газети «Сільські новини». 
Фото автора. Дніпропетровська область.

На знімках:
керуючий апостолівського відділення «Агроцентру» Володимир Галя (другий справа) зі своїми механізаторами, які реанімують військову техніку: «Ми знаємо, як зробити так, аби ось ці воєнні БМП знову могли захищати нашу землю»; підполковник Олександр Курган задоволений роботою ремонтників-аграріїв з «Агроцентру»;майстри своєї справи – Микола Дон зі своїм племінником Віталієм Доном та помічником Михайлом Сухойваном повернули до життя вже не один двигун БМП; головний енергетик Олександр Левченко на ливарному виробництві; токар Микола Панасюк знає свою роботу досконало; автослюсар Михайло Стус: «Патріотизм воїнів, які побували в АТО потроюється. А ми теж цим переймаємось і допомагаємо фронту чим можемо»; механізатор Дмитро Близнюк: «Двигун треба розібрати, помити, скласти. Що і робимо всі разом. Відтак ця техніка ще походить і допоможе нашим воїнам на Донбасі». До речі, рідний брат Дмитра Сергій Близнюк теж служить в АТО. Шостого червня він повинен повернутися додому, де його чекає рідня – дружина та 15-річний син.