Попіл - традиційне натуральне мінеральне добриво, його використовують, напевно, всі садівники та городники. Однак, не будь-який попіл корисний.

СКЛАД попелу залежить від того, що спалювали: деревину, солому, стебла соняшника, бадилля картоплі, гній, торф та ін. Після того, як вогонь зробить свою роботу, залишається цінне мінеральне добриво, що зазвичай містить до 30 потрібних рослині елементів живлення. Головні з них калій, кальцій, фосфор, магній, залізо, кремній, сірка. Є і мікроелементи: бор, марганець та ін. А ось азоту у попелі практично немає, його сполуки вивітрюються разом з димом.
Найбільше калію у попелі, отриманому при спалюванні трави, соломи, бадилля картоплі та листя. Серед деревних порід чемпіон з калію – в’яз. До речі, попіл твердої деревини містить більше калію, ніж попіл м’якої. За вмістом кальцію та фосфору лідирують березові дрова. Багато фосфору також у корі та пшеничній соломі. При згорянні хмизу молодих дерев утворюється попіл, більш багатий живильними речовинами, ніж при спалюванні стовбурів лісових довгожителів.
Про бадилля картоплі варто сказати окремо. Від нього у попелі залишається близько 30% калію, 15% кальцію і 8% фосфору. А якщо перераховувати всі живильні елементи, що містяться у ньому, то перед нами опиниться значна частина таблиці Менделєєва: калій, кальцій, фосфор, магній, сірка, натрій, кремній, залізо, алюміній, марганець, мідь, цинк, бор, бром, йод, миш'як, молібден, нікель, кобальт, титан, стронцій, хром, літій, рубідій.
А ось робити ставку на попіл від вугілля, особливо низькосортного, не варто. У ньому зовсім мало живильних речовин і багато сполук сірки. І звичайно ж, не варто застосовувати те, що залишається після спалювання хімічного сміття, продукти згоряння багатьох полімерів і барвників отруйні.
Як проводити підживлення: сухим попелом або розчиненим у воді? Якщо хочете, щоб всі корисні речовин були швидко засвоєні рослинами, розведіть добриво у воді. Зазвичай беруть склянку попелу на відро води і використовують цей розчин на площі 1-2 кв. м. Сухий попіл вносять при перекопці або розпушуванні ґрунту, витрачаючи 3-5 склянок на кв. м. До речі, на глинистому ґрунті це роблять навесні та восени, а на піщаному тільки навесні, тому що мінеральні речовини швидко вимиваються.
Корисно вносити попіл у компост. Він сприяє швидкому перетворенню органіки на родючий перегній. Укладаючи компостну купу, кожний шар харчових відходів, трави та бур’янів пересипають попелом. При цьому витрачається його до 10 кг на куб. м компосту.
А ще попелом присипають зрізи м'ясистих кореневищ. Попіл не тільки сушить поверхню, але і «ставить» заслін різним гнилям.