Розрізані бульби слід присипати попелом і розкласти для просушування зрізом догори на кілька днів до утворення захисної шкірки. Слід врахувати, чим менша висаджувана доля, тим менша стійкість майбутньої рослини до несприятливих погодних умов. Звичайно  картопляні долі використовують масою 20-30 грамів, розрізуючи бульби вздовж від верхівки до пуповини на дві частини. Або відокремлюють для садіння тільки верхівки з найбільш життєздатними вічками. Та в будь-якому разі у кожній долі повинно знаходитись не менше 1-2 пророслих бруньок. Різання бульб краще проводити не пізніше, ніж за три дні до садіння долей або початку їх вологого дорощування.

Пророщуванню посадкового матеріалу повинна передувати дуже важлива операція – обробка бульб живильно-дезінфікуючим розчином. Він запобігає виникненню бактеріальних і грибкових захворювань. Крім того, у процесі обробки бульби насичуються необхідними для розвитку рослини мікро- і макроелементами. Якщо є можливість замочити бульби на 40-50 хвилин у розчині, то можна рекомендувати такий його склад:  суперфосфат – 40 г, карбамід - 40 г, калімагнезія чи сульфат амонію – 30 г, борна кислота – 2 г, мідний купорос – 5 г, марганцевокислий калій – 1 г, вода – до 10 літрів. Зазначимо: обов‘язковими елементами розчину є мідний купорос, борна кислота і марганцівка, які можна придбати в магазинах госптоварів і аптеці. Замочування слід проводити в дерев‘яних, пластмасових чи емальованих посудинах.

Економним і легко здійснюваним є обприскування бульб концентрованим розчином: суперфосфат – 5 г, карбамід – 5 г, калімагнезія чи сульфат калію – 3 г, борна кислота – 10 г, мідний купорос – 2 г, вода – до 1 літра. Такого розчину вистачить для дворазової обробки ста кілограмів бульб (вдруге – після висихання і перевертання бульб). Нагадуємо: будь-яку обробку слід проводити на свіжому повітрі. До цього ж можна заспокоїти прибічників вирощування екологічно чистої продукції: концентрація мінеральних добрив у розчині така мала, а строк до початку утворення бульб нового врожаю такий великий, що обробка дезінфікуючим розчином аж ніяк не впливає на безпеку кінцевого продукту.

Після просихання бульб їх треба прогріти впродовж тижня за температури 20ºС або 2-3 дні за температури 30-40ºС в ящиках (кошиках). Таке прогрівання дасть можливість наздогнати час, якщо бульби за певних причин не були вийняті для пророщування.

Подальше пророщування посадкових бульб необхідно проводити за температури 12-15ºС у світлому приміщенні. Широко розповсюджена практика пророщування бульб в ящиках, корзинах, як кажуть, не витримує ніякої критики: у нижніх шарах утворюються подовжені, слабкі пагони, які при садінні легко ламаються, тож сходи з таких бульб виходять слабкі й нерівномірні. Кожні 5-7 днів перед садінням бульби бажано обприскувати теплою водою або поживно-дезінфікуючим розчином, розведеним у 2-4 рази, до якого один раз додають стимулятор росту картоплі (потейтин, фумар, епол-стимулін).

До кінця строку пророщування на бульбах утворюються міцні зелені паростки з початками кореневої системи. Добре було б затінити їх на 5-6 днів мішковиною або матами, тоді в землі вони відразу підуть у ріст. Якщо ж у насіннєву картоплю випадково потрапили вироджені бульби, то вони дадуть тонкі паростки, і їх слід обов‘язково видалити. Здорові бульби можна саджати у прогрітий ґрунт на глибині 10 см до 6-8°С. Для одержання вирівняних сходів посадковий матеріал сортують за розміром з урахуванням ступеню розвитку.

Якщо погодні умови чи інші обставини не дозволяють провести садіння у визначений строк, то його можна відтермінувати, перенісши ящики з бульбами у сухе приміщення чи підвал, де за температури 3-10ºС вони можуть зберігатися до 20 днів.