Поточний № 6 (1193)

19.02.2018

До людей - по-людськи


23.11.2017

Генеральний директор «АПК УКРАГРО» Олександр Чалий успадкував від свого батька не лише любов до землі, а й поважне ставлення до людей
Олександр Чалий народився у Знаменівці, де на той час після інституту у місцевому колгоспі на посаді головного економіста розпочинав свій трудовий шлях його батько, 
Василь Васильович. Потім батька перевели у колгосп ім. Калініна, працював у районі, 10 років очолював колгосп ім. Щорса, був заступником голови облвиконкому.
«Минулого року батько з моєю матусею, Світланою Михайлівною, яка 45 років вчителювала, відсвяткували золоте весілля. І ми бажали їм найголовнішого – здоров’я. Батькові довелося працювати на різних керівних посадах, але завжди з повагою він ставився до простих людей.  Навчив цьому і мене, за що йому безмежно вдячний. І я намагався жити завжди так, аби моїм батькам не було соромно за свого сина», - сказав О.Чалий.
Олександр Чалий після восьми класів пішов навчатися в автотранспортний технікум,  далі  була армія. За два роки служби у прикордонних військах юнак змужнів. І коли він вступив на факультет механізації Дніпропетровського сільгоспінституту, побачив, наскільки дорослішими були вісім колишніх військовослужбовців, які навчалися у його групі. 
– У наступному році буде 25-річчя, як закінчив сільгоспінститут. Увесь цей час зустрічаємося кожні п’ять років. Вважаю, що саме армійський гарт допоміг мені не лише змужніти, а й  навчитися краще розуміти людей. Хоча маю фах механіка і тривалий час працював після інституту в АФ ім. Горького, головною рисою спеціаліста вважаю вміння працювати з людьми.
Після того, як 16 лютого 2012 року Олександра Чалого призначили директором ТОВ «АПК Украгро», він поставив за мету зробити все, аби люди не були ошуканими, як раніше. Попередні інвестори, за словами Олександра Васильовича, роками не виплачували зарплату. Але виявилося, що фінансові проблеми вирішити часом простіше, ніж повернути людям віру у справедливість.  Крок за кроком впродовж останніх п’яти років вибудовувалася модель стосунків Олександра Чалого з людьми.
«Такий досвід приходить з роками, – розмірковує Олександр Чалий. – Прикладом для мене є життєвий та трудовий шлях Анатолія Григоровича Білика. В агрокорпорації «Орільська» є чому повчитися у керівників господарств Олександра Івановича Гаркавенка, Юрія Васильовича Мазана, Михайла Олександровича Преда, Миколи Васильовича Бочкаря».
 
Людей не обдуриш
У господарстві, яке має в обробітку 2237 гектарів ріллі, працює близько 50 чоловік, а 536 селян довірили «АПК Украгро» свої паї. Останнім часом додалося кілька пайовиків, які раніше здавали в оренду свою землю одному з господарств Синельниківського району. Людей обурив той факт, що там розраховувалися з пайовиками помісячно. І якщо, наприклад, дія договору закінчувалася у вересні, то на цій даті закінчувалися і всі виплати. Хоча на той час врожай вже був зібраний…
Окрім того, що господарство вчасно розраховується з пайовиками, ТОВ «АПК Украгро» тільки за минулий рік перерахувало у вигляді місцевих податків 1,8 млн. грн. Господарство також забезпечує село питною водою, витрачаючи на це значні кошти на обслуговування чотирьох водонапірних башт, які  до цього часу сільська рада не взяла на свій баланс.
 
Складові врожаю
«Якщо в Європі фермери отримують дотацію з державного бюджету на кожен гектар у розмірі 300-400 євро, у нас була єдина пільга з ПДВ, якої вже немає, - продовжує розмову Олександр Васильович. – При нинішніх цінах на техніку, міндобрива, доводиться вирішувати, що можна придбати, а що ще може почекати. Наприклад, сьогодні нам потрібен рапсовий стіл, широкозахватна сівалка, важка дискова борона. ПДВ ми змушені перераховувати до бюджету, а при курсі долара 27 ціна  пшениці залишається 4200-4500 гривень за тонну…»
За словами Олександра Чалого, для отримання високих врожаїв необхідно чотири складові: якісне насіння, сучасна техніка, працездатний трудовий колектив, сприятливі погодні умови. 
«А погода нас чомусь не балує, – каже О. Чалий. – У травні-червні проводили традиційний об’їзд полів і бачили, що кукурудза у прекрасному стані. Та впродовж літа – жодного дощу, а наприкінці серпня навіть увечері температура сягала плюс 36 градусів. Яка рослина витримає таку спеку? Ось і виходить, що господарство вкладає у землю фінансові і людські ресурси, а бажаного результату не отримує. І тоді розумієш, що гібриди імпортної селекції при потенціалі до 100 центнерів з гектара дають вдвічі меншу врожайність. І мені, як керівнику господарства, яке дотримується всіх технологічних вимог, хочеться знайти відповідь на питання: це страховий випадок чи ні? Якщо так, то держава  має виступити гарантом, оскільки у рослинництві державні програми не діють…»
Коли ми стали говорити про те, що у такий несприятливий рік Новомосковський район зайняв перше місце в області на збирання ранніх зернових, Олександр Васильович відзначив, що у нашому житті випадковостей не буває. А ще пригадав, як навесні у квітні думали-гадали із спеціалістами: залишати озиму пшеницю чи переорати, оскільки вона була у такому стані, що врожайність більше 25 центнерів годі очікувати. Напевно ж, Бог почув їхні молитви, зглянувся на хліборобів, послав на землю життєдайні дощі і, здавалося, безнадійна озима пшениця, яку хотіли переорювати дала по 44 центнера на круг! А в цілому ж пшениці отримали у цьому складному році по 52,39 ц/га, жита – 43,24 ц/га, ячменю –   41,5 ц/га, кукурудзи – 38,78 ц/га, соняшнику – близько 30 ц/га.
Як завжди, з деяким острахом, наприкінці вересня сіяли хлібороби озиму пшеницю у суху землю з надією, що знову-таки Бог пошле опади. Хоча й із запізненням, але дочекалися селяни благодаті, і як наслідок на 70 відсотках засіяних площ озима пшениця у доброму стані. Тепер ще дочекатися, аби  зима добре вкрила снігом, аби навесні дощик не оминув знаменівські землі своєю увагою.
І хоча у ТОВ «АПК Украгро» розуміють економічну привабливість вирощування технічних культур (у цьому році ріпак дав 26 ц/га, а його ціна сягала 12 тис. грн. за тонну), ними не захоплюються – у структурі посівів під технічні культури у ТОВ «АПК Украгро» відведено всього 18 відсотків земельних угідь. Оскільки, як відзначив Олександр Чалий, сюди вони прийшли не на один рік. А коли він бачить, як деякі одноосібники, фермери по кілька років сіють соняшник по соняшнику, хапається за серце:
«Напевно ж, і тут треба вводити контроль з боку держави за раціональним використанням земель. Інакше дохазяйнуємося!».
 
Кадрова проблема
Село Знаменівка, засноване ще у 1779 році, увійшло в українську історію тим, що у період колективізації селяни чинили  спротив владі під час хлібозаготівель і не хотіли віддавати майно до колгоспу. Сьогодні Знаменівка пригорнулася до траси Павлоград – Дніпро, і сотні жителів цього населеного пункту зранку поспішають на роботу до обласного центру та Новомосковська. Відтак знайти кількох механізаторів у Знаменівці з 5-тисячним населенням Олександру Чалому важко.
«Люди працюють де завгодно, – говорить Олександр Васильович. – Одні шукають металолом, інші – їдуть на заробітки у Польщу, треті – знаходять тимчасовий заробіток, якого вистачає на кілька днів, але у господарство їх не затягнеш. І це при тому, що у нас  стабільно виплачується офіційна зарплата, людина має повний соцпакет. Навіть випускники аграрних вузів шукають роботу не в сільському господарстві, а в Дніпрі, Києві…»
Зі своїми пайовиками, як завжди о цій порі, у ТОВ «АПК Агро» практично розрахувалися. 
 
З ними працюємо – їм довіряємо
Безумовно, найкращий керівник не обійдеться без кваліфікованих кадрів. У директора ТОВ «АПК «Украгро» першими помічниками є головний агроном Сергій Букін, головний інженер Віктор Крушельницький, головний бухгалтер Ірина Жулай, головний економіст Луїза Тунік, завідувач току Геннадій Тунік.
«Хочу також подякувати всьому колективу господарства за їхню працю і напередодні Дня працівників сільського господарства побажати їм всім доброго здоров’я, мирного неба, родинного затишку», - сказав Олександр Чалий.
Максим ПЕРЕПЕЛИЦЯ,
с. Знаменівка,
Новомосковський район,
Дніпропетровська область.
На знімку: цієї осені у господарстві посіяли чотири гібриди ріпаку імпортної селекції. Директор Олександр Чалий, головний агроном Сергій Букін, головний інженер Віктор Крушельницький на ріпаковому полі.