У минулу неділю, 29 липня, опівдні відпочиваючі на Орелі, поблизу Могилева Царичанського району, були шоковані: після невеликого вибуху в правобережному лісі поблизу Черевичного броду в небо завалував чорний дим. Вогонь охопив хвойну підстилку і нижні сухі гілки дерев… За кілька хвилин до місця зростаючої пожежі прилетів вертоліт Дніпропетровського обласного управління лісового господарства. А ще швидше прибули працівники Царичанського лісництва. Пожежна машина і трактор для оборювання пожеж одразу включилися в роботу.
За годину напруженої, справді пекельної роботи тракторист Іван Білослудцев та водій Василь Борисов з помічниками на чолі з лісничим Царичанського лісництва Ярославом Маньком змогли перевести подих на ще геть задимленій площі. Майстер лісу Іван Попович працював лопатою, накриваючи залишки пожежі піском.

- Субота і неділя найгірші для нас дні, - витираючи рясний піт, розповів Іван Іванович. - Людей на Оріль у вихідні прибуває дуже багато. Скрізь стоять знаки «Розпалювати вогонь заборонено». Ми усно попереджаємо всіх про небезпеку пожежі. Та не всі слухаються, куди не кинься – самі круті… У мене на дільниці 506 гектарів лісу, цього літа це вже друга пожежа. Сьогодні згоріло 35 соток Дараганівського лісу, так на нього здавна кажуть у Цибульківці. Приїхала компанія, розіклалася пообідати, метрів за десять поставили мангал для шашликів. Поки обідали, вогонь з мангала, видно, просипався на хвою, і одразу все спалахнуло. Дременули, мов зайці, з лісу – і совість не пече…
На місці надзвичайної події - залишки скатертини з обгорілими голубцями, пиріжками і т.п. Горе – відпочивальники кинули й ложки з мангалом, рятуючи власне життя і автомобіль від страшної стихії. Хто піде у вогонь рятувати ліс, то вже їх, вочевидь, не цікавило… Ось що розповів «Сільським новинам» на місці події лісничий Царичанського району Ярослав Манько:
- Причина пожежі – неправильне поводження з вогнем при такій температурі. Люди бачили цю компанію на чорних «жигулях». Будемо звертатися в міліцію, щоб встановити прізвища винних, які завдали значної шкоди державі. А вчора в Павлоградському районі згоріло 70 гектарів лісу і пожежна машина, є постраждалі. Ось які сумні наслідки людської недбалості. Не всі розуміють складності ситуації у зв’язку з посухою. Вчора, наприклад, під час рейду в Могилівському лісі натрапили на вогнище, яке опівночі розіклали вихователі дитячого табору імені Володі Дубініна разом з дітьми. Коли ми їх запитали – чим загасите залишки багаття? - у відповідь почули: «У нас є три пляшки води…» Це такий рівень «підготовки» екскурсоводів. Що ж говорити про звичайних людей?
Пожежа в Дараганівському лісі могла бути локалізована швидше. Так вважають добровільні помічники гасіння молоді Максим Мізь та Олександр Терещенко з Могилева:
- Якби нас з Могилева прибуло не сім чоловік, а хоча б тридцять, та ще стільки ж з Цибульківки, та півсотні відпочивальників з пляжів Черевичного, Корча, Кота, Передерія, Млина не лише спостерігали, а всі разом кинули по кілька десятків лопат піску у вогонь – пожежа бігом би вгамувалася. Приємно, що у важку хвилину ми змогли допомогти лісівникам.
Справді, своєчасність і масовість допомоги в таких випадках є надзвичайно важливою. Навіть дзвінок до МНС з повідомленням про пожежу є прикладом громадянської свідомості. З іншого боку, як вважає у своєму зверненні до редакції пенсіонер, великий природолюб Володимир Мисюк з того ж Могилева Царичанського району, причиною пожеж є те, що палії лісів часто – густо уникають відповідальності. Ось його міркування, висловлені, до речі, за два тижні до цієї події:
- Ми риємо яму самі собі. Палії розперезалися не на жарт. Нещодавно я ходив по Калитві, вона попечена і посмалена вогнем, немає отих трав, що були, саме лише ластовиння… Ходив, ходив, ледь знайшов декілька кущиків чебрецю. А раніше вся Калитва була вкрита чебрецями. Коли вони цвіли, то бджоли брали з них мед з неповторним чебрецевим ароматом. Згоріло все… Місяць тому горіла посадка вздовж каналу Дніпро – Донбас з боку Могилева. Згоріла маслина й інші дерева. Я б для цих паліїв придумав набагато жорсткіший закон, скажімо, рік примусових робіт на облагородженні території. Вони навіть не розуміють, що роблять. Адже знищують не лише природний, а і людський світ. Бо на місці спалених чебрецю, борщівнику, чистотілу, звіробою виростає амброзія. А її отруйний дух вже відчуває багато людей. От і виходить, що палії нищать не лише трави, кущі і дерева. Вони знищують людину, її безпечне довкілля. А покарання за це мізерне.
Поза сумнівом, з цими думками Володимира Івановича неможливо не погодитися. В цей надзвичайно високотемпературний та вітряний період тоншає межа, що відділяє звичайний світ від охопленого полум’ям. Добре було б, якби тоншим стало і наше розуміння цілісності живої природи і людини. Згадаймо відомого українського поета Олександра Зайвого, що виріс і жив у Могилеві:
Не вбий, Людино, світ оцей –
Сама себе уб’єш, Людино!
Природа плаче кровоплином
Варфоломіївських ночей…
До всього, спалена частина Дараганівського лісу - це ліси майбутнього Орільського національного природнього парку, який створювали депутати попереднього скликання Дніпропетровської облради разом з попереднім Президентом України. Нині діючі наші достойники ніяк не спроможуться завершити добру справу. Задумаймося над цим. Подумаймо і про те, куди наступних вихідних поїде чорний «жигуль»? Вочевидь, не до Черевичного броду. Своє і багатьох людей улюблене місце відпочинку біля Орелі ця компанія вже знищила власними руками… За Зайвим, ці люди вбили самі себе в одному з найпрекрасніших заповідних куточків України… Одумаймося, браття, доки не пізно. І допоможімо строгим, але справедливим законом тим, хто не хоче цього робити. І тим, хто щодня через чиєсь недбальство змушений іти на вогонь…

Григорій ДАВИДЕНКО. На знімках: горить Дараганівський ліс…  Фото Михайла КУЛЯБИ.