Поточний № 8 (1435)

15.12.2024

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Досі хворіють каштани…


04.11.2010

Років уже п‘ять кожен з нас щоліта спостерігає, як наші каштани не встигнуть весною гаразд свої свічки погасити, починають геть жовкнути. Їх покручене листя (як наче якась рудаа тля побила) повисить-потріпоче місяць-півтора і на початку серпня вже опадає.

ТАК вчорашня краса і гордість України і стоїть - чорна - між зеленого вруна своїх побратимів-дерев. “Не інакше, як пошесть якась, - молоточком у скроні ляклива думка. - Бо он уже й хрещатий Київ нею сумує, і Полісся рудими підпалинами плямується…”
Торік зі ЗМІ дізнався, що трохи раніше заслабували каштани й у країнах Скандинавії, у братньо-сусідній ось Польщі. Але тамтешнім вченим пощастило швидко дібрати ліки. Розчином винайденої речовини зроблять ін‘єкцію під стовбур - і далі живи, гарне диво матінки-природи, на радість нашу і загальну втіху людську!
А оце недавно йду центральним проспектом П‘ятихаток, болісний зір звично долу опустивши - не можу спокійно дивитись на брудне згарисько любих каштанів - аж раптом зелений зайчик ув око мені стрибнув! Не може бути, хіба? Серед осені, в третє бабине літо, чи не півстолітній кряж дерева весняним листом вистрілив (на знімку)… За кілька днів полум‘я зеленої пожежі охопило ще два стовбури.
- Це й справді аномалія, - говорить лісничий П‘ятихатського лісництва В. Малицький. - Спричинена вона закупоркою деревних венозів, яка, у свою чергу, стала результатом надспекотних температур літа, від яких усі ми з вами останні кілька років потерпаємо. Коріння рослини “качає” з грунту поживні соки, а спека її вени й укупорює… Уражене листя їсть і тля. Тому передчасно воно гине.
Й оскільки перша вегетація зелених шат вкорочена, продовжує далі Віктор Григорович, а друга, що допомагає дереву зимувати, в результаті нинішньої осені подовжилась, і подивувала нас хвороба - каштан одягнув на крону свіжу сорочку!
…Київський колега видав на “мобільник” дві новини в “однім флаконі”. Хороша: у “матері городів руських”, виявляється, теж успішно вже зараджують рудій рахубі українського символу чистоти і радості. Так-так, саме “вколами”. Під корінь. Імпортними. По 60 “зелених американських президентів” за ін‘єкцію (помножили за самостійним курсом суверенних “гривеників”). А друга новина, як у нашому фольклорі ведеться, погана: дана операція порятунку чудесного представника української флори проводиться тільки біля… адміністрації нашого президента. На всі незалежні каштани ніяких бюджетів і закордонних подачок, самі розумієте, не настачиш… Утім, ще легендарний Воланд з “Майстра і Маргарити” М. Булгакова з приводу цього саркастично “проїхався”: у вас чого не похопишся - нічого немає.
А в Кривому Розі каштани вже й… цвітуть.
Хворіємо?..

Вячеслав Булава.
м. П‘ятихатки,
Дніпропетровська область.