День 13 грудня є на Петриківщині одним із найшановніших свят. Ще б пак – 19 років тому разом з проголошенням незалежності України був відроджений Петриківський район.

А У ЦЬОГОРІЧНЕ свято майже в центрі Петриківки урочисто відкрили районний музей етнографії, побуту і декоративно-прикладного мистецтва. Присутніх на дійстві зі знаковою для краю подією щиро привітали голови Петриківських райдержадміністрації і райради Анатолій Охотник і Наталія Коваленко, інші промовці, фольклорний ансамбль «Журавка». Найвідоміший в Україні край отримав власний музей, до створення якого щонайбільше душі й рук доклала (разом із чоловіком Віктором Полікарповичем) його директор Любов Юхименко.
- Ну де ти це все зібрала? – дивувався ініціатор широкого запровадження дерева в художнє виробництво Василь Соколенко, який має власний музей вдома.
Один із двох діючих залів (ще три в стадії підготовки) присвячений мистецтву петриківського розпису. У ньому сяють сонцем твори Василя Соколенка, Ганни Самарської, Федора Панка, Володимира Глущенка, Анатолія і Ніни Чернуських, Андрія і Марії Пікушів, Юлії Нагай та інших майстрів світового рівня.
Своєю радістю поділилась заслужений майстер народної творчості України Наталія Рибак:
- Усі делегації, які ми приймаємо в Центрі народного мистецтва «Петриківка», запитують: «А де ваш музей петриківського розпису?» Багато майстрів черпатимуть тут натхнення. А люди, які живуть і творять далеко від Петриківки, матимуть в музеї справжні «вітаміни росту».
Що ж, ця думка підтверджує відому істину - чим більше у світі краси, тим менше потрібно тюрем… Свій погляд на подію висловила і директор районної дитячої художньої школи імені Тетяни Пати Марія Пікуш:
- Музей – це дзеркало нашого краю і нашої душі… Діти «вживу» бачитимуть нашу унікальну історію. Якби цей музей був створений років з двадцять тому, то, можливо, і художню фабрику «Дружба» вдалося б врятувати...
На відкритті пролунало чимало слів подяки усім, хто словом і ділом сприяв становленню закладу. Його невтомний ентузіаст і директор Любов Юхименко сердечно дякувала краянам:
- Спасибі всім, хто допоміг. «Хрещеною матір‘ю» музею вважаю радника голови районної ради Наталію Ошурко, Як про власне дітище дбали і керівники господарств Віктор Підпарубочий, Артур Шеремет, Іван Запорожан, Сергій Рудовол, ветеран праці Іван Буряк та інші люди. А житель Гречаного Віталій Потапенко здав більше тисячі експонатів!
Перший, найпотрібніший для України крок – відкриття музею – у Петриківці вже зроблений. Попереду ще чимало справ по завершенню облаштування залів, оформлення документації. У них Любові Василівні, в єдиній особі директору, завгоспу, екскурсоводу і прибиральниці (сподіваємось, не надовго!) поза сумнівом, допоможуть громада і влада краю.
Безперечно, музей – це добра справа. А коли ж все-таки запрацює фабрика «Дружба», яка є символом Петриківщини?

Григорій ДАВИДЕНКО.
Дніпропетровська область.