Поточний № 44 (1231)

14.11.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Енергобезпека «Агроцентру»


12.11.2014

За рахунок сільського господарства її можна забезпечувати по всій Україні

За даними Світового банку, для опалення квадратного метра житла Україна використовує вдвічі більше енергії, ніж Західна Європа. На думку експертів, причиною цього є відсутність енергозбереження. І хоча в Україні розроблена Державна програма енергоефективності на 2010-2015 роки, проте через відсутність фінансування вона не діє. Для стимулювання енергоефективності експерти радять державі переймати європейський досвід. Йдеться, зокрема, про надання безвідсоткових кредитів на придбання енергоефективного обладнання, створення вигідних умов для зацікавлених компаній, які можуть залучити кошти для енергоощадних проектів.

Треба лише бажання

Генеральний директор ПВФ «Агроцентр» Михайло Карпенко щиро переконаний, що гамір, який піднявся навколо дорогого російського газу створений штучно, оскільки, за його словами, газ – не панацея від усіх проблем.

«Чи потрібен населенню газ та ще за такою ціною? Напевно ж, ні. Чи потрібен той газ промисловим підприємствам? Якщо так, то чи не простіше, аби ті підприємства укладали прямі угоди з постачальниками. Енергетичну ж безпеку України можна вирішити за рахунок сільського господарства. Але для цього треба мати бажання», - впевнений Михайло Михайлович.

Як з’ясувалось, енергія, вироблена з тонни соняшника, яка коштує 3 тисячі гривень, еквівалентна тисячі кубів газу, за який правлять зараз 6400 гривень! Ріпак, який використовують для біопалива, теж значно менше коштує за газ.

Як знизити собівартість продукції, як працювати не збитково і розвиватись далі? Над цим питанням у ПВФ «Агроцентр» думають і вдень, і вночі. Адже тут в обробітку чимало земельних угідь, а ще дві птахофабрики, які теж повинні працювати з прибутком і виробляти якісну продукцію.

«Ми тепер стали розуміти, що таке здоров’я»

Начальник виробництва з утримання промислової курки-несучки Дніпродзержинської птахофабрики Майя Таран із задоволенням розповідає про те, що працівників підприємства хвилює одне: як забезпечити виробництво якісної продукції. На роботу та з роботи підвозить «Агроцентрівський» автобус, зарплата виплачується своєчасно, а до таких свят, як День працівників сільського господарства, керівництво презентує людям продукцію підсобного господарства.

«Ми тепер стали розуміти, що таке здоров’я і берегти його, - говорить Майя Михайлівна. – Можу авторитетно заявити, що наша продукція 100% натуральна. І якщо жовток у наших яєць жовтий, то це говорить про те, що кури споживають кукурудзу, вирощену на наших полях, а не барвники. Тобто нашу продукцію можна сміливо вживати навіть малюкам. Якісний контроль забезпечує наша лабораторія.

У порівнянні з минулим роком тут вийшли на значно кращі показники з виробництва яєць та збереженості поголів’я.

«Нас Михайло Михайлович на приватному підприємстві навчив думати по-державному: нічого ніде не повинно пропадати, все повинно працювати на економію і енергонезалежність. Той же ніби непотрібний пеньок, деревце, сміття, навіть бур’ян дають нам додаткову енергію», - говорить Майя Михайлівна.

Послід як стратегічний продукт

Напевно, і не великі спеціалісти в галузі птахівництва знають, що курячий послід, який пролежав 4, 5, 6 місяців може стати незамінним добривом. Але в «Агроцентрі» вирішили запозичити європейський досвід, коли послід стає джерелом енергії.

Головний інженер Дніпродзержинської птахофабрики Василь Дубовик показує нам диво-машину.

«Затрати тут не такі вже й великі, але сушка посліду за рахунок тепла, яке надходить із пташників, дозволяє використовувати його в якості пального для котлів, які виготовляються на нашому підприємстві за ліцензією», - говорить він і розповідає, як раніше перевозили не просушений послід на орендовані землі в Апостолівський та Криничанський райони. Було при цьому два аспекти: економічний, оскільки витрати на пальне зростали у порівнянні з просушеним послідом, який має втрати вологи до 60 відсотків і масу на 40 відсотків меншу. А ще екологічний, оскільки одна справа перевозити таке добриво з вмістом аміаку й інша справа, просушене, яке не має запаху і не шкодить екології.

«У нашого ноу-хау теплова віддача більша, ніж у дерева. Наприклад, після відмови від газу ті ж теплиці, приміщення, де стоїть обладнання із сортування яєць, ми спочатку опалювали «буржуйками». Але витрати дрів були значні, а висушеного посліду на робочий день треба всього два мішки на форсунку. Але ми ще, так би мовити, у пошуку. Форсунку ми зробили за ліцензією та удосконалили її, аби можна було використовувати будь-яке паливо: вугілля дрібної фракції, антрацит дрібної фракції, сміття, пилюку, стружку, дерев’яну тирсу, посічену траву. Вперемішку з цими компонентами можна застосовувати солому і, головне, сушений послід. Теплова віддача буде максимальною», - продовжує Василь Іванович.

В «Агроцентрі» думають і про виробництво пелетів з посліду, теплова віддача яких ще більша. На думку спеціалістів інженерної служби, це є оригінальним паливом для обігріву в зимовий період пташників та інших виробничих приміщень.

«Газ розвалив би наше виробництво остаточно, - розмірковує В. Дубовик. – Оскільки газове обладнання «з’їдало до 120-150 тис. куб. метрів. За період дії програми енергозбереження ми зменшили споживання газу до 70 тис. куб. метрів, а перед тим, як відмовились від газу – до 48. На сьогодні ми не беремо газ з магістралі і в подальшому хочемо відмовитись від нього повністю, оскільки ще використовуємо зріджений газ для їдальні, побутових приміщень».

А ось і «Агроцентрівське» диво. Лінія сушки, довжиною 80 метрів! Вона включає транспортер, який проходить вздовж вікон пташника і використовує тепле повітря з приміщення. Транспортерна стрічка перфорована з частими отворами. Це для того, аби тепле повітря, яке раніше випускали на вулицю, тепер проходило через ті отвори і просушувало послід. А далі технологія проста: стрічка проходить 40 метрів, зупиняється на добу. Наступного дня ще 40 метрів, на третій-четвертий день повертається і послід доходить до стану, придатного до спалювання.

А те, що осипається через стрічку вниз – прекрасне добриво для квітів. Треба тепер лише красиво запакувати і відправити у торговельну мережу.

У Запорізькому своя економія

Керуючий Апостолівським відділенням ПВФ «Агроцентр» Володимир Галя розповів, що цьогоріч отримали хорошу врожайність зернових культур. А ось кукурудзу та соняшник недобрали через несприятливі погодні умови. Під врожай наступного року вже посіяли 2600 гектарів озимих культур. Однак через відсутність опадів та низькі нічні температури посіви розвиваються не так, як того хотілося б. Особливо це стосується озимого ріпаку.

1500 пайовиків із Запорізького та ще трьох навколишніх сіл – Першого Травня, Михайло- Заводського, Ленінського довірили «Агроцентру» 8300 гектарів землі. І не шкодують про це, оскільки до Дня працівників сільського господарства вже отримали свою орендну плату. А це від 2 до 2,5 тонн зерна, 100 кілограмів соняшнику, 50 кілограмів борошна, тонна соломи, оранка 25 соток городу. Якщо все це порахувати та перевести на гроші, то набігає кругленька сума.

Альтернатива газу – піролізні твердопаливні котли

На території бригади немає газу, оскільки все опалюється двома піролізними котлами, які працюють на всіляких відходах, пелетах, дровах. Третій такий котел зараз у роботі.

Володимир Галя розповідає, що за сезон накопичується 1500 тонн невикористаних відходів. І найкращими такими відходами він вважає… злісний бур’ян амброзію, яка горить прекрасно.

«Розпалюємо дровами, засипаємо пару відер відходів, близько чотирьох годин котел працює без проблем, - говорить Володимир Іванович. – А ще ж можна використовувати бадилля соняшнику, очищені кукурудзяні качани, солому. При таких розкладах можна забезпечити економним опаленням не лише Апостолівський район, а й всю Україну, особливо її сільські райони, де невикористані відходи є чи не на кожному кроці. Один наш котел опалює 240 квадратних метрів і це неповне його навантаження».

На думку Володимира Галі, аби програма енергозбереження запрацювала в Україні, повинні бути задіяні механізми державної підтримки. І тоді аналогічне обладнання можна буде встановлювати у школах, дитсадках, лікарнях. А головною перевагою піролізних котлів є те, що пального вони споживають удвічі менше, ніж звичайні.

До речі, в тому ж Апостолівському районі вже є фермери та підприємці, які теж не хочуть платити гроші за російський газ, а використовують для опалення відходи.

Максимальна продуктивність плюс якість

Директор з виробництва птахівничої продукції, кандидат ветеринарних наук Любов Плотинська вважає, що на сьогодні ПВФ «Агроцентр» є лідером з продуктивності та якості. Якщо за 420 днів курка-несучка повинна знести 350 яєць, в «Агроцентрі» цей показник перевищили. Тому, що на кожному етапі є повне дотримання технологічних норм та вимог. Тут є батьківське стадо, від якого отримують яйця для інкубації. Є власний інкубатор. Під час вирощування застосовуються оптимальні рецептури годівлі, які дають максимальну віддачу.

«Дуже важливо, аби у пташниках утримувати постійну температуру. Ми повинні створити такі умови, за яких птиця не відчуватиме змін пір року, а відтак не матиме нервових потрясінь і всю енергію спрямовуватиме на виробництво яєць, - переконана Любов Василівна. – Наша ж продукція, без перебільшення, краща, оскільки ми не використовуємо барвників, а згодовуємо лише екологічно чисті корми».

На думку спеціаліста-науковця, виробництво залежить і від людського фактору. Чимало працівників тут мають 30-річний стаж роботи. Це Віра і Валентина Уманські, Олександр Сагайдак, Тетяна Недельська, Леонід Сирота, Алла Мішук, Володимир Татара. По 10-12 років віддали виробництву Вікторія Грунт, Раїса Чаус, Тетяна Павленко, Олена Болгова, Микола Сагайдак, за що їм та всім працівникам «Агроцентру» велика подяка.

Олександр ПЕТРЕНКО. Фото автора. Апостолівський-Дніпропетровський райони, Дніпропетровська область.

Фото. Дніпродзержинська птахофабрика. Колектив – велика сила!

Краснопільська птахофабрика. Пташниці Тетяна Павленко,

Тетяна Пилипенко, слюсар Олександр Сагайдак.

Дніпродзержинська птахофабрика. Головний інженер Василь Дубовик демонструє «агроцентрівське» ноу-хау – сухий курячий послід.