Діяльність Президента України оцінюють по-різному. Як завжди, є його прихильники і опоненти. Але ми маємо бути об’єктивними. На мою ж думку, епоха Зеленського запам’ятається передусім якісними дорогами, яких раніше не було при жодному президенті. Ще 20 травня 2020 року Володимир Зеленський заявив: «Я хотів би бути президентом, якого запам’ятають як людину, після якої в Україні з’явились дороги. Я дуже цього хочу, бо я збираюсь жити в Україні і після своєї каденції і хочу їздити по дорогах, і щоб люди бачили, і мені не було соромно. Наша задача – побудувати всі державні дороги, які об’єднають нашу країну, які будуть вітриною нашої європейської країни. А це 25 тисяч пріоритетних доріг...» Сьогодні бачимо, що скрізь йде небувалих масштабів капітальний ремонт доріг.

 Куди ж зникали гроші на дорожнє будівництво за  інших  наших правителів? Казали, немає коштів. Зробивши нескладний підрахунок, маємо такі цифри. Наше господарство впродовж року  використовує для виробничих цілей близько 400 тонн дизпалива. У кожному літрі солярки – близько 10 гривень податку «на дороги», що становить 4 мільйони гривень на рік. І це без врахування бензину. Далі – більше. Беремо приблизну кількість автовласників в Україні – 10 млн. при споживанні всього 50 літрів пального на місяць. Отримуємо 60 мільярдів гривень «на дороги». Напевно, настав час, аби влада прозоро звітувала про використання цих коштів. І тоді б Україна не лише змогла б збудувати якісні дороги, а стала б найкомфортнішою державою  Європи. Відпала б і необхідність залучення коштів МВФ до економіки.

Цьогорік Міністерство інфраструктури вийшло з ініціативою повернути стягнення дорожнього збору з власників авто. У зв’язку з цим виникають такі питання: яким буде розмір збору, як бути з тим, що водії вже давно платять подібний збір, який міститься в частині акцизу, закладеного у вартість палива, і перераховується до бюджету операторами нафторинку, і чи будуть такі збори взагалі справедливими – адже  у Міністерстві не враховують платоспроможність населення і те, що середній вік автомобілів в Україні перевищує 20 років. 

Треба нагадати, що фіксований дорожній збір, як і обов'язковий техогляд для легкового особистого транспорту в Україні скасували у 2011 році у зв'язку з переходом на систему справляння збору з реалізованого палива. Але ж зараз знову вводять обов’язковий техогляд, залишаючи той же підвищений збір з реалізованого палива. Влада знову лукавить, наповнюючи бюджет за рахунок простого українця.

 

 Так схарактеризував український агроринок наш американський партнер під час створення  представництва TITAN MACHINERY. в Україні. У США – це найкрупнішій дилер техніки Case і New Holland. 

На той час компанія, яка мала 103 дилерських центри в шести американських штатах, надіслала до України експертів для проведення аналізу економічної доцільності ведення бізнесу.  Їхньому представнику я підготував презентацію торговельних можливостей і попиту на сільгосптехніку в Україні. Вона так і називалася «Feasibility study», тобто «Техніко-економічне обґрунтування». Наш заокеанський гість побував у великих агрохолдингах, в офісах підприємств, побачив, як працюють крупні і невеликі господарства. Після узагальнення теоретичного та практичного матеріалу Ерік Мовиц виклав свій висновок одним реченням: «Колосальні можливості і відсутність інфраструктури».Також він відзначив різні методи ведення бізнесу, інший менталітет, інші фінансові можливості та багато моментів, про які у США забули ще 100 років тому. І все ж таки, завдяки зусиллям моєї команди, представництво TITAN MACHINERY UKRAINE у 2012 році було засноване, та успішно працює до цього часу.

 

Державна каральна система часів СРСР розкрита у книзі «Справа Василя Стуса». Тут зібрано архівні документи з кримінальної справи засудженого поета, його листи з тюрми, покази свідків, спогади рідних та друзів. Ознайомившись із матеріалами, які зібрав та оприлюднив Вахтанг Кіпіані, читачі дізнаються про невідомі факти життя, ув’язнення та загибелі Стуса, які досі знаходилися під грифом «Секретно». Так ось, ви знаєте, де та людина, яка двічі підводила Василя Стуса до тюрми, фабрикувала справи? Такий собі слідчий у справі Стуса майор Анатолій Селюк. На час розпаду СРСР він був підполковником юстиції.  А після здобуття Україною незалежності полковник юстиції Анатолій Васильович Селюк продовжив працювати до 2003 року, отримував відзнаки, та до сьогодення працював викладачем у Академії СБУ. Мабуть навчав молодих офіцерів методам кривавого НКВД-КДБ. 

Майор Селюк домігся, щоб на початку вересня 1972 року поета засудили до 5 років позбавлення волі та 3 років заслання. У травні ж 1980 року Стуса знову заарештували та визнали особливо небезпечним рецидивістом. У вересні поета засудили на 10 років примусових робіт і 5 років заслання.

Василь Стус помер у 1985 році в таборі Кучино (Пермський край, Росія) і вже 36 років лежить у сирій землі, а персональний пенсіонер Селюк насолоджується життям на заслуженому відпочинку…

 

Цей рік, як ніколи, подарував нам багато дощів. Та враховуючи те, що у минулому році наші чорноземи просохли на півтораметрову глибину, спрагла земля набиралася  вологи, якої їй так не вистачало. . Пшениця дала врожайність 63 центнери з гектара, ячмінь – 52, ріпак – 24, горох – 27.  

Проєкт зрошення на 720 гектарах, затверджений ще у 2019 році, виконаний на третину. На сьогодні – проблема у держфінансуванні проєкту, оскільки система підведення води до користувача – відповідальності держави, а використання води і оплата за неї – наша відповідальність. З часом у проєкті нами було виявлено чимало недоробок. Така ситуація потребує коригування бюджету, а це – справа непроста.

Якщо мимоволі проводити паралелі, то американський фермер ніколи не буде думати, як вдосконалити той чи інший проєкт, як оптимізувати податки. Його завдання – вирощувати якісну сільськогосподарську продукцію. Якщо у нас держава повністю забирає ПДВ, то у США цей податок накопичується по кожному фермеру. Наприкінці року ці кошти можна витрачати на придбання техніки. Американський фермер також може розраховувати на банківський кредит з максимальними відсотками 2,2%.Стосовно організації праці, то власник фермерського господарства у провідному сільськогосподарському штаті Північна Дакота, маючи в обробітку  досить велику для США площу в 6 тисяч гектарів землі, працює особисто і на тракторі, і на комбайні, залучаючи до роботи мінімальну кількість найманих сезонних працівників.

Але головна відмінність  у тому, що там живуть по закону. У нас же ці закони намагаються обійти. І в цій ситуації досить складно працювати, як наше господарство, «по-білому», коли сплачуються всі податки, а люди мають офіційну роботу. Переважна кількість невеликих фермерів, одноосібників не сплачують таких податків, як ми. Але коли доведеться всім поповнювати державний бюджет країни, такі «господарі» не витримають податкового навантаження. У США – теж високі податки, але вони спрямовані на фермера. Він знає, що наприкінці року зможе придбати новий трактор, чим підтримає своє сільгоспмашинобудування.

Пригадую, як у 2019 році ми отримали державну компенсацію на поліпшення поголів’я ВРХ у розмірі 240 тисяч гривень. А після цього пережили декілька перевірок контролюючих органів. У минулому році придбали 460 нетелів і телиць, але не отримали і копійки державної компенсації. І це при тому, що наше якісне молоко йде на виробництво дитячого харчування, а в Дніпровському районі тваринницька галузь залишалася лише у двох господарства – СПП «Чумаки» і ПП «Перемога АВК».

Переконаний, що нас зміг би захистити закон «Про сільське господарство», де б були прописані всі моменти вирощування зернових, технічних культур, виробництво молока та м’яса.

Незважаючи на все, треба бути оптимістами. Адже лише у минулому році ми дізналися справжню ціну української пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику. Будемо працювати і розбудовувати власну незалежну державу. Для цього у нас є головне – роботящі люди. За це їм шана і подяка за їхню повсякденну працю на наших полях і фермах.

А всім своїм колегам зичу мирного неба та успіхів у важливій державній справі – вирощування хліба! 

Дніпропетровська область.

На знімку: Сергій Гарбуз і комбайнер Руслан Рогальський.