Поточний № 46 (1284)

23.11.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Ерастівська дослідна станція - науковий полігон для аграрних інновацій


07.09.2012

Створена майже вісім десятиліть тому, у голодному 1933-му, на мальовничих і родючих чорноземах Придніпров’я як експериментальна база Українського науково-дослідного інституту зернового господарства, Ерастівська дослідна станція і сьогодні залишається незамінним зв’язківцем між сучасною аграрною наукою і сільгоспвиробництвом

Трохи історії

Ерастівська дослідна станція розташована на історичних місцях, де ще на початку минулого століття було закладено ази агрономічної служби на Катеринославщині відомим і прогресивним на той час землевласником Ерастом Бродським.
Ераст Бродський після успішного закінчення Катеринославської класичної гімназії, почесним попечителем якої пізніше був, навчався на юридичному факультеті Новоросійського університету. Перед ним розступалися горизонти для майбутньої кар’єри державного службовця. Був чудовий початок у судовому відомстві Московського округу. Однак ностальгія нагадувала про рідний край. Там, либонь, в о цій порі половіє жито, ворушить вусами ячмінь, а на тирлі співають у дійницях цівки молока, жирують коропи у батьківських ставках.
- Якщо все те поставити на наукову основу,- говорив Ераст Костянтинович колегам, - воно примножиться і стане щасливою долею господаря, багатством країни. Земля вимагає добрив, нових технологій і техніки. Свого часу подільська худоба була окрасою Катеринославської губернії, а тепер виродилася. Придбані батьком бугаї уже не поліп-шують потомства. Треба грунтовно вивчити вплив кліматичних та інших умов, особливості порід у різних країнах, систему племінного відбору для наших степів. Щоб спадкоємці не дорікали нам.
І він зробив рішучий поворот у своїй долі. У 1877 році Ераст Бродський їде до Франції у басейн Гарони, який був знаменитий своєю худобою. Працював там простим робітником з 4-ої години ранку і до пізнього вечора у загонах, прибирав гній важкою лопатою. Але справа була варта того. Ентузіаст протягом трьох років вивчив досвід багатьох господарств Франції, Швейцарії, Італії, Німеччини, Австрії. Паралельно вивчав систему розведення і вирощування свиней та птиці. Взимку слухав лекції у сільськогосподарській академії поблизу Парижа. Не було в Європі жодного більш-менш відомого скотарством куточка, де б не побував Ераст Бродський. Він не пропустив жодної сільськогосподарської виставки на континенті. На це пішло три важких роки, наповнених мандрами, пошуками, навчанням, плідною розумовою і фізичною працею. Які тільки труднощі не зустрічалися патріоту: промерзав у холодних хатинках італійських бідняків, зазнав поневірянь на важких осінніх дорогах Угорщини, але прибув додому переможцем, бо привіз до рідної України кращі породи худоби.

Отримавши освіту за кордоном, Ераст Бродський почав займатися племінною справою, розводив велику рогату худобу, овець, свиней, фахово і дбайливо ставився до обробітку землі. Йому належить багато досліджень із тваринництва і землеробства. Свого часу він був першим радником із сільського господарства у російського царя Миколи II. Ще тоді, на зорі ХХ століття, Ераст Бродський розумів роль знань і науки у сільському господарстві, значення спеціалістів, знавців своєї справи. Це він збудував аграрну школу, яка досі була відома як Ерастівський сільськогосподарський технікум. І сьогодні цей аграрний коледж продовжує плекати кваліфіковані кадри для аграрного сектору України. А студенти коледжу мають унікальну можливість долучитися до наукових досліджень на Ерастівській дослідній станції.

СЬОГОДНІ уже не треба майже нікого переконувати, що земля не вибачає дилетантського підходу. Тільки науково обґрунтовані технології вирощування і, безперечно, лише якісне насіння можуть принести бажаний урожай. Допомагати аграріям збирати високі врожаї якісного зерна, надавати відповідні консультації на різних етапах виробництва, розробляти та вдосконалювати елементи технології вирощування різних сільськогосподарських культур, досліджувати фітотоксичну дію на бур’яни, ефективність захисту від хвороб і шкідників та безпечність хімпрепаратів, а також оптимальні норми, форми і строки внесення мінеральних добрив - ці завдання ставлять перед собою науковці Ерастівської дослідної станції.
Оскільки з 1961 року впродовж 50 років станція займається ще й насінництвом, то саме тут можуть запропонувати ліцензійне елітне насіння високопродуктивних гібридів кукурудзи і соняшнику, сортів озимих пшениць, ярого ячменю, тритікале, сорго, сої, нуту, гороху, багаторічних трав і однорічних кормових культур вітчизняної селекції.
- Ерастівська дослідна станція є науковим підрозділом Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук, яка стала основним розробником Програми «Зерно України-2015», що націлює нас на проведення ефективних досліджень та впровадження таких технологій, які б максимально використовували генетичний потенціал вітчизняних сортів і гібридів для одержання максимально високих урожаїв. До речі, сьогодні цей потенціал використовується на лише 30-35% (ці дані озвучував президент НААН України Микола Безуглий). Вченими доведено, що цей показник можна довести до 70-75% при дотриманні науково обґрунтованих рекомендацій щодо вирощування того чи іншого гібриду чи сорту, на власному досвіді ми в цьому не раз переконувалися, - розповідає директор станції, кандидат сільськогосподарських наук Валерій Ісаєнков. - Проблема ще й в тім, що сьогодні фермером може стати будь-хто, без спеціальної аграрної освіти, а ми можемо допомогти людям успішно займатися агробізнесом, оскільки маємо для цього могутній кадровий потенціал досвідчених науковців, серед яких два доктори сільськогосподарських наук і сім кандидатів.

- Без науки сьогодні неможливо ефективно працювати на землі, - переконаний молодий вчений Валерій Ісаєнков. - І хоча звертаються до нас здебільшого за насіннєвим матеріалом, але ми завжди охоче надаємо наукові консультації щодо певних технологічних операцій, проводимо дні поля. Кожного року виходимо з рекомендаціями щодо строків сівби, особливостей підживлення різних сільгоспкультур, щорічно проводимо науково-практичні семінари. На договірних засадах займаємося випробовуванням гербіцидів, надаємо свої висновки.
Науково-дослідна робота на станції проводяться за трьома державними науково-технічними програмами: «Зернові культури», «Землеробство» та «Родючість, охорона і раціональне використання ґрунтів», які спрямовані на удосконалення технологічних прийомів виробництва з метою підвищення продуктивності ярих зернових, зернобобових культур, розробку таких ресурсоощадних технологій вирощування нових гібридів кукурудзи, сортів сорго, сої, які здатні максимально реалізовувати біологічний потенціал.
Загалом у підпорядкуванні станції знаходиться п’ять лабораторій, які розробляють і вдосконалюють елементи технології вирощування різних сільськогосподарських культур: це лабораторія землеробства і лабораторія родючості ґрунтів, лабораторія технології вирощування ярих зернових і зернобобових культур, лабораторія технології вирощування кукурудзи та лабораторія технології вирощування кормових культур.

Кукурузний полігон

Ми побували на дослідно-демонстраційному полігоні станції, де висіяне насіння 70 різних гібридів кукурудзи провідних селекційних установ України, зокрема Інституту сільського господарства степової зони, Селекційно-генетичного інституту (м. Одеса), Інституту рослинництва ім. Юр’єва, які вирощують насіння кукурудзи. Широколисті зелені рослини дивували своїм здоровим виглядом.
Виконуючий обов’язки головного наукового співробітника лабораторії, доктор сільськогосподарських наук Сергій Краснєнков розповів про величезний досвід Ерастівської станції у вирощуванні кукурудзи. Щороку науковцями розробляються нові елементи технології вирощування цієї культури, удосконалюються ті, що уже застосовуються у сільгоспвиробництві з метою зменшення витрат і підвищення урожайності і якості зерна.
На станції дотримано наукового підходу до вирощування всіх культур і кукурудзи зокрема. На полях впроваджується сортова агротехніка. Проводяться сортові прополки і обов’язковий контроль стерильності. За всіма процесами спостерігають науковці і досвідчені агрономи-насіннєводи. Але головне - на Ерастівській дослідній станції є свій кукурудзообробний завод із імпортним обладнанням, що дозволяє доводить насіння до посівних кондицій.
- Валовий збір кукурудзи минулого року в Україні склав майже 23 млн. тонн із урожайністю більше 60 ц/га, - з гордістю констатує вчений С. Краснєнков, - і цей великий прорив у виробництві цієї культури свідчить, що за тісного контакту з наукою ті завдання, які ставить керівництво держави і області перед сільгоспвиробниками, цілком досяжні. Урожай базується на основних чинниках,- продовжує науковець, - серед яких - правильний добір гібриду для вирощування у конкретних

ґрунтово-кліматичних умовах. Тож на цьому полігоні ми висіяли 70 різних гібридів кукурудзи, щоб визначити їх пристосованість до природно-кліматичних умов нашого регіону, розрахувати урожайність і надати нашим клієнтам повноцінну інформацію, що являють собою і чим різняться пропоновані для вирощування зразки української селекції. Ось, Дніпровський-181 - ранньостиглий гібрид, який висівається у багатьох регіонах, особливо у Лісостепу, на Поліссі. Цей гібрид не поступається іноземним аналогам, хоча за ціною він нижчий. Не випадково припав до душі Дніпровський-181 і львів’янам, які четвертий рік, як стали нашими постійними партнерами. Спочатку взяли 10 тонн насіння, а цього року збільшили закупівлю до 70 тонн, - розповідає Сергій Краснєнков. - Набір гібридів дуже великий: Почаївський 190СВ, Хмельницький, П’ятихатський 270СВ, Подільський 274СВ, Білозірський 295СВ, Солонянський 298СВ та інші.
На Ерастівській дослідній станції не один рік проводяться досліди зі строками сівби різних культур, кукурудзи зокрема, оскільки кожен рік має свої погодні особливості. Практикують три строки висіву: ранній -15-20 квітня, 30 квітня - середній та пізній - 10 травня. Ці спостереження дають можливість прогнозувати найбільш оптимальні строки висіву культур. Крім того, в лабораторії технології вирощування кукурудзи вивчається ефективність застосування гербіцидів. І хоча цього року спостерігається невелика засміченість посівів, однак вона може негативно позначитися на стані кукурудзи за умов гострого дефіциту вологи і порушень агротехніки, наприклад перевищення рекомендованої густоти стояння рослин.
Доктор сільськогосподарських наук Сергій Краснєнков зауважив доцільність вирощування безпідставно забутої культури сорго. В умовах глобального потепління ця культура допоможе стабілізувати виробництво зернофуражу, оскільки вона стійка до посухи і в засушливі роки часто випереджає за урожайністю кукурудзу. Середня урожайність сорго - 60-80 ц/га, а на зрошуваних полях здатна давати до 110 ц/га. Селекціонерами створено широкий спектр сортів і гібридів сорго як фуражного напрямку, так і продовольчого для виготовлення дієтичних круп для діабетиків. Найбільш придатними для вирощування сорго, на думку вченого, є південні райони України.

Секрети інкрустації
Питання передпосівної інкрустації насіння тривалий час вивчалися в багатьох науково-дослідних установах України та близького і далекого зарубіжжя. Однак із розроблених рекомендацій у виробничих умовах використовуються далеко не всі, що обумовлено недостатньою їх ефективністю або складною технологією використання. Найбільш широке застосування отримала передпосівна обробка насіння препаратами-протруйниками, а серед способів – сухий, мокрий та напівсухий. Разом з тим, перспективи використання цих способів обмежуються недостатньою їх досконалістю і потребують проведення додаткових досліджень для підвищення їх ефективності. Вивчення цих досить важливих питань на дослідній станції проводиться в трьох наукових лабораторіях: родючості ґрунтів; технології ярих та зернобобових культур; технології вирощування кормових культур. З цією метою в склад бакової суміші, яка використовується для передпосівної інкрустації насіння вводяться сучасні плівкоутворюючі речовини з рістрегулюючою активністю такі, як Марс ЕL, Superan, Нью-фільм-17 та інші протруйники комплексної дії, мікродобрива в хелатній формі Реаком, Інтермаг, Босфоліар, сучасні ефективні препарати Анти-стрес, Деймос і т.д. Отримані результати досліджень використані в рекомендаціях інституту, надруковані в наукових статтях, представлені на сторінках монографій, а їх пріоритетність підтверджена трьома патентами України на винаходи.
За участю Крамарьова Сергія Михайловича, доктора сільськогосподарських наук, у трьох наукових лабораторіях станції проводиться удосконалення агрозаходів з передпосівної інкрустації насіння та позакореневого підживлення сільськогосподарських культур, ведеться пошук оптимізації системи удобрення і шляхів підвищення врожайності та поліпшення показників якості вирощеної продукції.
На полях лабораторії вирощування ранніх зернових і зернобобових культур сьогодні представлено 39 сортів колосових культур: ячменю, вівса, ярої пшениці і ярого тритікале. Ніби річки-смужки злилися в одне густо-жовте колосисте море сорти різних колосових. Засіяти, доглянути, зібрати і порівняти - такою кропіткою, але потрібною роботою займаються вчені.
- Ми проводимо екологічні випробування зернових всіх основних центрів насінництва, - розповідає старший науковий співробітник лабораторії Юрій Сидоренко. - Зокрема цьогоріч проводились досліди із впливу інкрустації насіння і позакореневого підживлення у фазі виходу в трубку на підвищення посухостійкості і продуктивності колосових і бобових культур. Мета дослідів - замінити інкрустацією і позакореневим підживленням у фазі кущення внесення твердих мінеральних добрив, зокрема карбаміду. Оскільки не всі фермери сьогодні матеріально спроможні вносити його. Для економії паливно-мастильних матеріалів сумістили три операції: одночасно провели підживлення, внесли гербіциди і препарати, що захищають рослину від хвороб і шкідників. Результат такого раціонального підходу очевидний вже зараз.
- Інкрустація насіння сої дозволила висівати цю культуру у більш ранні строки, коли в ґрунті ще достатньо вологи. Виявилося, що інкрустованим рослинам не страшні заморозки. Заступник директора по науковій роботі Сергій Артеменко разом з Сергієм Крамарьовим демонструють шикарні кущі сої з налитими бобами, розповідаючи про розробку власного методу інкрустації насіння сої монофосфатом калію.
Добре рослинам з такими дбайливими науковцями, подумалось мені, бо ще раз переконалась, що без науки, як без ковтка води в спеку, сьогодні не обійтись.

Пар - відпочинок для землі
Земля, як і людина, стомлюється, виснажується. Їй потрібен відпочинок.
- Ми провели експеримент, - розповідає доктор сільськогосподарських наук Сергій Крамарьов. - Зробили два розрізи землі на глибину два метри. Один на цілині, а другий - на орній землі. Через кожні 5 см відібрали зразки ґрунту, в яких визначили наявність гумусу, азоту, фосфору, калію, макро- і мікроелементів. Так-от, якщо вміст гумусу на цілині становив 8%, то на ріллі - всього 3,8% . Це значить, що вміст гумусу за час нашого господарювання знизився вдвічі і що на сьогодні внесення добрив не достатнє. А якщо надалі винесення поживних речовин не буде компенсовано, ґрунти деградують і стануть просто непридатними для землеробства, - переконував Сергій Крамарьов, доктор наук з агрохімії. (Ним, до речі, запатентовано метод нейтралізації ртуті, інших важких металів).
Як же відтворити родючість дніпровських чорноземів при сучасних інтенсивних технологіях землеробства? Цей жахливо посушливий рік дав відповідь аграріям та підтвердив переконання науковців. Найбільші урожаї озимої пшениці отримано цього року по чорних парах, зокрема на станції урожайність озимої по парах склала 45 ц/га і 40 ц/га - після багаторічних трав. Тому науковці рекомендують обов’язково дотримуватися сівозмін.
Простежити ефективність сівозмінного фактора, систем обробітку ґрунту і удобрення в умовах північного Степу України можна в лабораторії сівозмін. Під керівництвом доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка НААН України Лебідя Є.М. в лабораторії сівозмін в багатофакторному стаціонарному досліді проводяться комплексні дослідження по розробці на основі методів агроекологічної діагностики базових елементів зрівноваженої системи землеробства, яка повинна забезпечити одержання стабільно високих і якісних урожаїв, з одночасним збереженням і відтворенням родючості чорнозему. Правильність вибраного наукового напрямку на вдосконалення сівозмін в напрямку біологізації, а саме введення в структуру посіву 25% зернобобових культур, сидерального пару та післяжнивної сидерації на фоні різноглибинного ґрунтозахисного обробітку ґрунту та помірної органо-мінеральної системи удобрення, підтверджується високою продуктивністю культур навіть в цьому надзвичайно несприятливому за зволоженістю і температурним режимом році,- говорить провідний науковий співробітник лабораторії землеробства Федір Льоринець. Так, при дотриманні сівозміни урожай зерна гороху отримано на рівні 28 ц/га, озимої пшениці по пару – 39 ц/га, по гороху – 30 ц/га, ячменю ярого після сої – 38 ц/га, а також зріє добрий урожай пізніх культур: сої, кукурудзи та соняшника.
- Використовувати у виробництві через рік рапс, соняшник і ще деякі культури - це не сівозміна, - стверджує директор, кандидат сільськогосподарських наук Валерій Ісаєнков. - Таким культурам, як рапс, соняшник, місце не менш, як в семипільній сівозміні – додає вчений. - Тільки висока культура землеробства, дотримання сівозмін, своєчасне внесення добрив та засобів захисту рослин може принести бажаний урожай.

Безцінний арсенал
Ерастівська дослідна станція - державне підприємство. Тому не підлягає розпаюванню. Молодий директор станції з розумінням підходить до проблем працюючих, а це 275 чоловік. За старою доброю традицією часів соціалізму працівники та пенсіонери отримують тут за пільговими цінами зерно, м’ясо, молоко. Підприємство повністю утримує житловий фонд. Безкоштовне харчування у місцевій їдальні - ще один привілей для працюючих механізаторів.

Всі бажаючі влітку мають можливість пірнути до теплого Азовського моря, на узбережжі якого розташовано пансіонат «Колос». Станція не відмовляється від уже скрізь забутої шефської допомоги місцевій Вишнівській середній школі, дитячому садку.
- Інакше і бути не може, - вважає Валерій Ісаєнков, оскільки сам зростав тут. Виховувався у сім’ї простого механізатора Володимира Ісаєнкова, який все своє життя працював на цій землі, зрошуючи її рясним хліборобським потом.
По закінченні місцевої Вишнівської школи Валерій Ісаєнков без вагань вступив до Дніпропетровського аграрного університету, потім навчався в аспірантурі, працював на станції спочатку науковим співробітником, захистив дисертацію, став кандидатом наук, старшим науковим співробітником, заступником по науці, а тепер і директором.
Здається, йому все під силу. І реконструкція кукурудзопереробного заводу, який зможе вже з 1 жовтня приймати на переробку насіння кукурудзи. До речі, чому сьогодні бувають проблеми з гібридами кукурудзи? Тому що у багатьох виробників відсутнє обладнання для доведення гібридів до потрібних кондицій. Кукурудзопереробний завод Ерастівської дослідної станції повністю укомплектований висококласним обладнанням і може переробляти до 1000 т насіння.
З великою гордістю говорить директор про науковців - незамінний кадровий потенціал станції. Досвідчені, фанатично закохані в свою справу, вони безцінний арсенал для аграрної науки. Це вони зростили на станції молоду зміну фахівців, яким під силу вирішення найскладніших задач агротехніки та відродження колишньої слави вітчизняного насінництва.

Світлана МАРКОВА. с. Вишневе, П'ятихатський район,
Дніпропетровська область. Фото Івана БОЙЧЕНКА.

Фото. Садиба Бродського біля ставка збереглася до сьогоднішнього дня. І доречно, аби тут облаштували будинок-музей Ераста Бродського, як шану усім його заслугам.
Директор Валерій Ісаєнков.
Директор, кандидат сільгоспнаук Валерій Ісаєнков та доктор сільгоспнаук Сергій Краснєнков
на дослідному полі. Старший науковий співробітник Ю.Сидоренко вважає нут перспективною культурою.
Провідний науковий співробітник лабораторії землеробства Федір Льоринець: «Дотримання сівозмін - запорука високих врожаїв».
Науковці Сергій Артеменко та Сергій Крамарьов
на дослідній ділянці інкрустованої сої..