Надворі ще тріскучі морози, а селяни вже всіма думками про прийдешню весну. Якою вона буде для аграріїв, яким буде нинішній високосний рік для хліборобів – про це наша розмова з начальником управління агропромислового розвитку Дніпропетровської ОДА Вадимом Удовицьким.

- Рік 2015-й був для аграріїв найуспішнішим за всі роки незалежності, - зазначає Вадим Олексійович. – Дніпропетровщина зібрала близько 4 мільйонів тонн зерна, в т.ч. пшениці – 2 млн. тонн, кукурудзи – 1,1 млн. тонн. Соняшнику було отримано 1,2 млн. тонн. Окрім цього, було вироблено 330 тис. тонн м’яса і 344 тис. тонн молока. Однак такий напрямок тваринництва, як молочне скотарство переживає не найкращі часи. І все ж таки поступово ця трудомістка галузь починає повертатись у великотоварні господарства, де за останній рік кількість поголів’я ВРХ зросла на 500 голів. Всього ж в області нині 73 тис. голів дійного гурту.

Область утримує перше місце в Україні за поголів’ям свиней – 470 тис. голів, четверте місце у птахівництві – майже 19 млн. голів.

- Вадиме Олексійовичу, яким чином вирішуються питання продовольчої безпеки області, зважаючи на складні погодні умови минулої осені?

- Такої посухи, як минулої осені, не було 50 років. На свій ризик аграрії посіяли озимі культури на площі 585 тис. гектарів, з них 444 тис. гектари – озимої пшениці. Сходи отримано на 65% площ, у т.ч. добрі і задовільні – на 22%, слабкі та зріджені – на 78%. За дорученням голови ОДА та міністра агрополітики та продовольства ми провели всі превентивні заходи. Це стосується забезпечення насінням ярових культур для пересіву, розробки структури посівних площ з науковцями Інституту сільського господарства степової зони НААН.

У цілому ж хочу заспокоїти жителів області: питання продовольчої безпеки під контролем голови облдержадміністрації Валентина Резніченка. Наприклад, запас продовольчого зерна у нас становить 418 тис. тонн, Аграрний фонд має 84 тис. тонн, а на маркетинговий рік потреби області (до 30 червня ц.р.) – 535 тис. тонн, в т.ч. для хлібопекарської галузі – 250 тис. тонн. Отже ми, як добрі господарі, маємо добрий запас продовольчого зерна для забезпечення переробних підприємств, які виготовляють хлібобулочні вироби та крупи.

- Аграрний сектор називають локомотивом економіки України. У той же час Верховною Радою частково скасовано спеціальний режим оподаткування ПДВ для аграріїв, який діяв з 1999 року. Яким чином це позначиться на економіці сільгосппідприємств?

- Дійсно, за підсумками минулого року Дніпропетровщина досягла 105,8% валового виробництва сільгосппродукції, коли в Україні цей показник склав 95,2%. За рахунок чого аграрії змогли наростити виробництво? Передусім, сільгосптоваровиробники використовують 85% власних коштів для придбання техніки, реманенту, добрив, засобів захисту рослин. І з обережністю співпрацюють з банками через високі кредитні ставки. Найбільший новорічний «подарунок» аграрії отримали у вигляді змін до Податкового кодексу. З цього приводу до Мінагрополітики, Верховної Ради вже звертались наші аграрії, які представляють Асоціацію фермерів, Асоціацію сільгоспвиробників Дніпропетровської області. Адже зняття спецрежиму оподаткування спровокує значний спад сільгоспвиробництва. За підрахунками, середнє сільськогосподарське підприємство з оборотом в 100 млн. гривень недоотримає близько 20 млн. грн. А ці кошти можна було використовувати лише на цільові витрати. Приміром, за 20 мільйонів можна придбати чотири сучасних комбайни.

Як поінформував радник голови ОДА, народний депутат України Вадим Нестеренко до Верховної Ради вже внесено законопроект щодо відновлення спецрежиму оподаткування ПДВ сільгосптоваровиробників, який був чинним у 2015 році. Цей законопроект Верховна Рада має розглянути 4 лютого ц. р.

- У Європі фермерів оберігають, розуміючи важливість їхньої праці, ще й дають їм дотації, у нас – зворотній напрямок…

- Розумієте, ми повинні пройти свою дорогу. Там є теж свої проблеми – ті ж квоти, обмеження. Однак там є чому нам повчитись. Саме з цією метою у грудні минулого року за ініціативою Мінагрополітики була сформована делегація українських аграріїв до Латвійської республіки для вивчення їхнього досвіду у сільському господарстві. Ми мали можливість відвідати переробні підприємства та ті, які спеціалізуються на виробництві овочів, тваринницької продукції. Ми побачили колосальну різницю між ситуацією на агроринку України і Латвії. Наприклад, на гектар сільгоспугідь Євросоюз виділяє кошти від 190 до 500 євро (в залежності від сільгоспкультур). Латвія – це 2 млн. га сільгоспугідь, Дніпропетровська область – це 2,5 млн. га сільгоспугідь, з них ріллі – 2 млн. 150 тис. га. У минулому році Євросоюз для агросектору Латвії виділив 1,5 млрд. євро, що в перерахунку становить близько 50 млрд. грн. У той же час на весь агросектор України минулого року було виділено близько 350 млн. грн.

Але варто зрозуміти кілька речей: Латвія розпочала свою дорогу до Європи у 1991 році. По-друге, Україна змушена сьогодні відвойовувати свої території на Донбасі, захоплені російськими найманцями. На це йдуть значні кошти з державного бюджету, на це йде фінансова допомога наших сільгоспвиробників, які теж багато допомагають фронту.

Але я переконаний, що ми пройдемо свою важку дорогу і будемо у європейському співтоваристві, де на першому плані – закони, захист людини праці, підтримка агросектора.

- Багато наших фермерів бувають за кордоном і використовують у своїй роботі найкращі світові технології. Чи можна говорити, що європейський рівень господарювання вже досягнуто і в нас?

- Безумовно. Не за горами ті часи, коли канадські та американські фермери будуть приїздити в Україну, аби перейняти досвід. Наведу такий приклад. Ми співпрацюємо з канадцями за програмою створення молочних кооперативів. Так ось, коли їхня делегація в черговий раз завітала на демонстраційну ферму у селище Покровське, вони звернули увагу на поле біля тваринницького комплексу, де зростала пшениця канадської селекції. І коли вони почули, що ця пшениця дає на наших чорноземах 70 центнерів з гектара, були приємно вражені.

У цілому ж ми гордимось нашими аграріями, які з року в рік досягають вершин, а свою стратегічну продукцію реалізують не з поля, як дехто, а у березні, квітні, травні, коли ціна на неї досягає свого піку. Зокрема, це Володимир Брацило, Анатолій Пучка, Віталій Головко з Покровщини, Леонід Каніболоцький з Петропавлівщини, Василь Бардадим з Томаківщини, Анатолій Вуйчицький з Новомосковщини, Микола Письменний з Нікопольщини та багато інших.

Україна має стати лідером у Європі з виробництва сільськогосподарської продукції. Адже ми маємо найголовніше - найкращі чорноземи та працьовитих людей.

Розмову записав Олексій ГУДЕНКО.