«ПРОПИСАВСЯ» ЦЕЙ ГАРБУЗ І НА МОЇЙ «ФАЗЕНДІ»

Отож, коли я почув схвальні відгуки про цей гарбуз і від своїх сусідів по дачі, які вже культивують цю рослину не один рік, тож спробував прописати її і на своїй фазенді. І не пошкодував: гарбузи виросли великі, красиві й смачні, особливо, в каші. Та й кількість насіння в кожному з них було значно більше, ніж у їхніх побратимів. Словом, гарбуз «Турка» не підвів. І я остаточно впевнився в тому, про що розповідалося в засобах масової інформації та говорили сусіди по дачі, то – чиста правда. 

Що стосується технології вирощування гарбуза «Турка», то вона майже нічим не відрізняється від вирощування інших сортів гарбузів: передбачає висів підготовленого насіння у прогрітий травневий ґрунт (від +10 градусів) на сонячних ділянках, полив теплою водою, прополку та проріджування для отримання якісного врожаю. Єдина особливість, оскільки це рослина з короткими міцними батогами, то відстань між лунками можна робити значно коротшою (60-70 сантиметрів), глибиною 5-6 сантиметрів), звичайно ж, гарно заправленими органічним добривом, зокрема, перегноєм та деревним попелом, або ж комплексним мінеральним добривом.

Перед посівом насіння слід замочити на 24 години і висівати в лунки по 3-4 штуки, а потім, після сходів, залишити пару рослинок, які виявляться найсильнішими. А перед цим варто провести перекопування ґрунту на штик лопати а то й глибше, щоб забезпечити доступ повітря й вологи до кореневої системи, яка проникає на метр і навіть більше.

 

СІВОЗМІНА І ПОПЕРЕДНИКИ – ПОНАД УСЕ

Не менш важливе й питання про те, після чого краще садити гарбузи, адже сівозміна – це один із ключових факторів у вирощуванні цієї культури. І науковці, і досвідчені дачники та городники стверджують, що найкраще гарбуз росте після тих рослин, які не виснажують ґрунт і не мають спільних хвороб та шкідників. Оптимальними ж попередниками вважаються бобові культури, зокрема, горох, квасоля, соя, які збагачують ділянку азотом; коренеплоди (буряки, морква, картопля), а також капуста, цибуля та кукурудза. А ось садити гарбузи після огірків, кабачків, динь та кавунів не варто, адже ці рослини належать до тієї ж родини гарбузових і мають однакові хвороби. Якщо ж на ділянці раніше вже вирощувалися гарбузові культури, то варто витримати перерву щонайменше у 3-4 роки. Саме такий підхід дозволить уникнути накопичення збудників хвороб у грунті та збереже його родючість.

ЯК ВИРОСТИТИ ВЕЛИКУ «ТУРКУ»

Не відкрию великої таємниці, коли скажу, що гарбузи «Турка» ростуть швидко, місця на ділянці займають не дуже багато, а їхні плоди виходять великими лише тоді, коли виконується регулярний достатній полив. Ця культура чутлива до дефіциту вологи, тому не дивно, що полив – один із найважливіших доглядових аспектів для здоров’я насаджень та рясного врожаю. Полив гарбузів проводять регулярно, орієнтуючись на погодні умови, ґрунтовий тип та вік рослин. У періоди посухи особливо важливо забезпечити глибоке зволоження землі, адже коренева система проникає на значну глибину. Краще поливати рідше, але рясніше, ніж щодня невеликими порціями  Молоді саджанці потребують менше води, але частіше, інакше коренева система не зможе правильно розвиватися. У міру зростання потреба в насиченні вологою збільшується. Від цвітіння й до набуття плодами великих розмірів полив є абсолютною необхідністю, оскільки саме в цей час рослини використовують найбільше води для свого розвитку. 

Отож регулярне надходження потрібної кількості вологи до коренів у цей час і буде запорукою великих і соковитих гарбузів, які будуть надалі добре зберігатися. А ось на завершальній стадії дозрівання полив краще здійснювати рідше, аби надлишком вологи не спровокувати розтріскування шкірки та скорочення термінів зберігання врожаю. Найкраще поливати гарбузові посадки рано-вранці або ввечері, тоді, коли сонце не провокує швидке випаровування вологи. Вдень полив допустимо виконувати лише у виняткових випадках, направляючи воду якомога ближче до землі. Для цього воду краще використовувати з температурою, близькою до навколишнього середовища. Маю на увазі, не холодну. Так забезпечуватиметься її оптимальне поглинання гарбузами й не відбуватиметься стрес для коренів. Краще брати воду відстояну протягом 12-24 годин і прогріту під сонцем. Полив здійснювати під корінь. По можливості, в два-три підходи, вичікуючи повного поглинання попереднього об’єму. 

Як правило, одна рослина гарбуза утворює 2-3 плоди. При належній підготовці насіння і гарній погоді – то й до 7. Але якщо хочете великий гарбуз, то залишайте один плід на рослину. 

І ось, дотримуючись саме цих рекомендацій, я й досягнув гарного результату. Словом, гарбуз «Турка» віддячив щедрим урожаєм.

 

Буду щиро радий, якщо й на вашому городі чи дачній ділянці з’явиться влітку цей корисний красень з чималою кількістю повного, смачного і корисного насіння.