Шановна редакція! Зібралася з останніми силами, аби звернутися до своїх рятувальників і подякувати, що «Сільські новини» допомогли мені вистояти, повірити у свої сили, подивитися на життя по-новому. Якщо говорити коротко, то у минулому році на мою голову звалилися всі негаразди. Не стало моєї мами, потім втратила свого чоловіка, далі – більше: при загадкових обставинах загинув мій син. В одну мить не стало найрідніших людей. Опинившись у такій ситуації не знала, як жити далі і чи треба жити взагалі. Деякий час по кілька днів не виходила з дому, не могли нічого їсти. Сяду за стіл, а горло стискає від болю. Скільки тоді сліз пролила, скільки ночей проплакала. По телевізору – лише популістські ток-шоу, в яких політики ніяк не поділять країну і владу. Відтак я давно не дивлюся навіть новини, адже вони найчастіше починаються з кримінальних повідомлень. І так склалося, що єдиним моїм другом і розрадником стала газета «Сільські новини». Моя психологічна травма поступово залікувалася після порад психологів, лікарів, які публікувалися у сторінці «Здоров’я». Кожного тижня з нетерпінням чекала чергового номера, аби прочитати мудрі думки мудрих людей. І щоразу відкривала для себе нові грані життя. Лише після такої газетної психотерапії я поступово почала згадувати, що у мене ще є донька, онуки, сестра, заради яких, напевно, і варто жити. Вони у тяжку хвилину прийшли мені на допомогу.

Буду рада спілкуванню з рідними для мене «Сільські новинами» і в наступному 2022 році,  газету передплатила ще у жовтні. А колективу редакції бажаю здоров’я та витримки, аби пережити усі наші економічні негаразди.