Про нечуваний досі «газований» тиск з боку Царичанського управління експлуатації газового господарства отримувачів субсидії «Сільські новини» повідомляли у лютому в статті «А ми вас завтра заморозимо!». Та, як свідчать наші читачі, походи попід хати з «колядкою» «Платіть за все, бо газ відріжемо!» не припинилися. Так, декому з них довелося показувати названу публікацію контролерам – ось, подивіться, ваш начальник Михайло Нікітін божиться, що газ нікому із субсидованих не відріже! Чому в Михайла Юрійовича на публіку, як кажуть, одна мова, а з конкретним споживачем – зовсім інша, залишається загадкою. Відповідь, можливо, знають у ВАТ «Дніпропетровськгаз», до якого входить згадане управління. Тим паче, що наполегливість керманича у витискання коштів з населення і небачене ігнорування інтересів останнього таки призвели до надзвичайної події, що сталася у Царичанці в суботу, 2 квітня.
Два вихідних дні від неї дзвеніло чимало телефонів. Та нічим зарадити не можна було – сім‘ї інваліда другої групи, 87-літньої Галини Моні з онукою, інвалідом дитинства Інною Плискою перекрили газ… Подія надзвичайно вразила мешканців селища. Щойно 21 березня з цієї оселі поховали старшу сестру Марію Іванівну, яка під час війни була на каторжних роботах у Німеччині і мала статус учасника бойових дій. Обидві сестри змалечку і до старості працювали у місцевому колгоспі. А Галина Іванівна стала ще й інвалідом праці, перенесла п‘ять операцій. Нелегка доля і в дочки, що живе в сусідньому селі, прикута до ліжка…
Три роки тому сестрам з онукою люди допомогли провести газ. Вони дуже раділи цьому, бо вже несила була поратися з дровами, вугіллям – роки. Витяжка із котла була запроектована і зроблена з гофрованого сплаву у вигляді рукава. Тоді це дозволялося. А тепер газівники терміново, не діждавшись навіть тепла, вимагають заміни тих гофр на металеву трубу. І відключають газ навіть таким сім‘ям, як у Галини Іванівни…
У понеділок, 5 квітня, вона ходила біля своєї хатини в бурках, вдягнена по-зимовому, грілася. Надворі було трохи тепліше, ніж у хаті… Як і всі люди, що слабо бачать, ходить поволі. А город обробляє… на колінах, лише так може побачити, що на ньому росте. І майже не чує… Сусіди, що зібралися до шанованої ними Галини Іванівни, дивувалися свавіллю приватного монополіста:
- Не по-людськи це. Чи виживуть, чи замерзнуть - їм однаково…
- Люди зі всієї Царичанки передзвонюються одне з одним, попереджають – газівники «літають», вимагають гроші, щоб переробити щось у проекті, системі, беруть лічильник на перевірку, натомість рахують «на всі сто» і т.п. Люди зачиняються у хатах, щоб не сьорбнути лиха… Якби ж хто попередив Галину Іванівну…
- Вчора був сильний вітер. Задув котла. Вранці прокинулися, мов у холодильній камері… А уявіть собі, як бути в нетопленій хаті 87-річній жінці, майже сліпо-глухому інваліду, на якій ще й опіка онуки-інваліда? Ще й одразу після того, як відбули дев‘ять днів сестрі…
Які ж технічні підстави змусили ВАТ «Дніпропетровськгаз» провести справжнісінький експеримент над інвалідами суботнього дня? Ось запис в абонентській книжці Галини Моні від 2 квітня ц.р.: «Котел відключений від газопостачання. Всі крани і з‘єднання перевірені на щільність, витікання газу немає. Тяга є. Абоненту проведений повторний інструктаж. Слюсар М.». Тобто ніяких технічних неполадок у системі не було. Та ніхто ні в аварійній службі, ні в самому Царичанському УЕГП і бровою не повів на благання сусідів включити газ, адже люди можуть захворіти або й замерзнути. Лише після дзвінка редакції «СН» до Царичанської райдержадміністрації перший заступник голови Микола Трень одразу зрозумів загрозливість ситуації. За півгодини метр з чимось злощасної гофри вже міняла бригада газівників… Невдовзі в оселі інвалідів запалахкотів рятівний голубий вогник.
П‘ятого квітня Галина Іванівна з Інною ночували вже в теплій хаті. Вони вчасно оплачують використане тепло, без субсидії. І подумалось – в Україні ще до втілення «реформ для людей» необхідно запровадити перевірку керівників усіх служб на наявність у них гена людяності. на знання Конституції України, Кримінального кодексу тощо. Бо дії газівників у Царичанці 2 квітня нагадують одну зі статей останнього, а саме – ненадання допомоги людині в умовах, що загрожують її життю, причому випадок цей – непоодинокий.
А в Царичанці скаржаться, що контролерам поставлене нове завдання. За будь-якої погоди вони змушені щомісяця, і у власні вихідні, оббивати пороги жителів Царичанського району, навіть тих, хто не має боргів, і пропонувати не зовсім законну річ – заплатіть у квітні, наприклад, ще до кінця місяця не лише за використані, а й можливі куби… Що означає фактично передоплату, або кредитування можливих послуг. Цього, певна річ, немає в жодному договорі.
Саме про таке нововведення повідомляє жителька Китайгорода Ніна Трень:
- Наприкінці березня прийшли контролери, перевірили оплату. У ньому я заплатила тричі – 12, 17 і 28 числа на загальну суму 764 гривні. Наостанок використали газу ще біля 200 гривень. Вони й кажуть: «Платіть!». Люди добрі, ще навіть місяць не закінчився, а я вам і так більше семисот відала! Вам як – щодня платити? Пішли... Коли це 8 квітня під‘їжджає автомобіль з газівниками і одразу до краника – закривати… Без ніякісінького попередження. Ледь серце з грудей не вискочило… А з нами ж бабуся Ірина Микитівна живе, їй 97 років! Та хіба ж їй можна бути в холоді? Ну, чого ви до нас чіпляєтесь? Щоб знову стягти 400 гривень, як минулого року, за поворот краника? Насилу вдалося переконати їх, що боргу майже немає. Хіба можна отак знущатися зі звичайних людей?
Не дивно, що ця «ініціатива» вже оцінена мешканцями селища, які попереджують один одного про ймовірну небезпеку… Добре було б, якби про неї почули бодай телефоном і «батьки нації», що свого часу милостиво віддали усю енергетику держави у приватні руки. Навіть без застереження – відключення від газо- і електропостачання у сільській місцевості можливе лише за згодою сесії сільської (селищної) ради. Вочевидь, саме це положення може вберегти українців від монопольного свавілля. Тож народним депутатам (разом із колегами із обл- та райрад) давно годилося б стати мудрими бодай по шкоді…

Григорій ДАВИДЕНКО.
Дніпропетровська область.