Поточний № 4 (1431)

20.04.2024

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Газові фантазії – де межа?


27.11.2014

Гра уяви, як відомо, є позитивним явищем. Якщо фантазія спрямована на добро. А коли за її допомогою солідна організація, до того ж монополіст на ринку, намагається отримати зі своїх партнерів, сільських жителів, щось конкретне понад визначену міру, то це має всі ознаки справжнього свавілля. У вересневому номері «Сільських новин» у статті «Наступ на вчителя» йшлося про подібні масові дії працівників Царичанської дільниці Новомосковського управління з експлуатації газового господарства, структурного підрозділу ПАТ «Дніпропетровськгаз». Тоді наприкінці серпня одинадцяти педагогам Приорілля було припинене газопостачання шляхом обрізання підвідного газопроводу або опломбування вентилю. Мета - «вичавити»… борги держави. Тож власне професійне свято - День учителя – шанованим суспільством сівачам розумного, доброго, вічного довелося зустрічати першої неділі жовтня без такого надбання цивілізації, як природний газ…

Зарадити безгазовому поневірянню освітянам виявилося непросто. Лише звернення останніх до Антимонопольного комітету, Дніпропетровської облдержадміністрації та прокуратури Дніпропетровської області таки змусили завзятих царичанських газівників у жовтні коштом організації відновити газопостачання до їхніх осель. Та педагоги не вибачили нешанобливого ставлення до професії і звернулися до Царичанського районного суду за захистом своїх порушених прав.

- Ми подали кілька індивідуальних позовів, - каже майстер Царичанського аграрного ліцею Микола Мацак. – У них є поки що дві позовні вимоги – про визнання неправомірними дій ПАТ «Дніпропетровськгазу» щодо несподіваного припинення газопостачання в наші домівки. Адже згідно з п.1.1 «Договору про надання послуг з газопостачання» «Виконавець зобов’язується безперервно надавати Споживачеві послуги з постачання природного газу», а п. 7.1.7 говорить «Виконавець несе відповідальність згідно із законодавством за безпідставне припинення газопостачання». А спірні питання має вирішувати суд, а не газовий різак. По-друге, ми хочемо судовим рішенням визначити - хто повинен оплачувати визначену ч. 4 ст. 57 Закону України «Про освіту» частку газу, що використовується педагогами для опалення житла в сільській місцевості? Якщо суд скаже, що замість держави це маємо робити ми, то оплачувати будемо ми. Коли ж держава, то хто, кому й коли з тріумвірату – газове управління, райвідділ освіти, соцзабез - повинен передавати списки педагогів, оплачувати надані рахунки тощо. Ми дотримуємося українського законодавства, але хочемо, щоб ніхто не мав ніяких претензій ні до нас особисто, ні до професії учителя.

Отже, після абсолютно несподіваного «безгазового» періоду учителі самі звернулися до суду. Слухання цивільних справ за їхніми позовами тривають. А тиждень тому у тому ж Царичанському суді завершилася дещо «крутіша» цивільна справа. Про неї розповідає ветеран праці, жителька селища Олена Бережна:

- Двадцять першого серпня зайшли дівчата-контролери з газового управління, перевірити лічильник. Я саме смажила млинці… Вони подивилися, а потім кажуть: «Розпишіться отут». Не мала під рукою окулярів і підписала - була впевнена, що це акт перевірки лічильника. Пізніше дізналася – це був акт про відключення газових приладів, без зазначення дати складання та причин відключення… Дивлюся, в цей момент хлопчина-газівник шмигнув із садка. Думаю, це він слив нарвав. Коли ж вернулася до млинців, то досмажувати їх вже не було чим… Отакий «сервіс». Мені трудно ходити, то ж довелося просити сусіда, щоб повіз у газове господарство. Там із криком у маленьке віконечко, мов я злочинець який, мені повідомили, що газопостачання мого будинку припинене через непогашену заборгованість близько трьох тисяч гривень за… 2001 рік! На мої заперечення щодо такої чудасії і надані квитанції сказали, що «в комп’ютері нічого цього немає». То що, мені їх до того ящика заносити? Зі сльозами на очах я пішла…

Як не важко було в мої 64 роки з підвищеним тиском, та мусила звертатися до суду. Як «доказ боргу» «Дніпропетровськгаз» надав власне повідомлення за 29 січня цього року, із сумою заборгованості… 3 501 гривня. Насправді ж на той день сума боргу становила 501 гривню, а трійку спереду, ледь наведену, що лежить боком, «намалювали» в Царичанській дільниці. Я надала суду копію цього повідомлення. І хоча юрисконсульт ПАТ «Дніпропетровськгаз» Роман Полонський заперечив факт підробки документів, суд визнав дії газівників неправомірними. Та газопостачання мого будинку ще не відновлене. Впродовж трьох місяців довелося купувати і дрова, і скраплений газ.

Вісімнадцятого листопада суддя Царичанського суду Ольга Гудим повністю задовольнила позовні вимоги Олени Бережної, судові витрати покладені на ПАТ «Дніпропетровськгаз». Олена Михайлівна не прохала суд про передбачені законодавством України відшкодування за моральні страждання, зміну звичного способу життя через відсутність газу в оселі впродовж майже трьох місяців, втрату часу на звернення до суду тощо. А треба було б. Бо дії царичанських газівників щодо «витискування» боргів, яких не існує, стають вже далеко не випадковими. Про декілька подібних історій йшлося на шпальтах нашого видання раніше. Адже правомірне відключення від газопостачання можливе лише в тому випадку, коли справжній, а не уявний боржник належним чином повідомлений про існуючу заборгованість, і йому наданий час на її погашення.

У рішенні суду про неправомірність дій працівників ПАТ «Дніпропетровськгазу» немає ухвали про направлення до правоохоронних органів матеріалів справи для фахової перевірки. Щоб конкретні працівники цієї організації, винні в шахрайських діях, таки були притягнені до відповідальності. І тінь «неправомірних дій» не лягала на переважну більшість сумлінних трудівників. Щоправда, Олена Бережна сама звернулася до прокуратури Царичанського району з проханням перевірити обставини відключення її домоволодіння від газу і вжити передбачені законом заходи до винних. Адже «підроблення документів, а також збут чи використання підроблених документів» - це стаття 358 Кримінального кодексу України, яка передбачає конкретну відповідальність за вказані шахрайські дії. Та в. о. прокурора Царичанського району К. Райкович у листі 2 вересня цього року переслав начальнику Царичанської дільниці Новомосковського УЕГГ Сергію Шевченку «для розгляду за компетенцією звернення Бережної О. М. на дії працівників газового управління. Про результати розгляду повідомте автора у встановлений законом строк». Відповіді Олена Бережна не отримала і досі…

На сході України йде війна. Усі ми співчуваємо співгромадянам, які через військові дії Російської Федерації опинилися на окупованій території, без природного газу і електрики. У Царичанському районі без війни будинки законослухняних жителів абсолютно безпідставно відключають від газу. Коли ж вдасться побороти цю нелюдську «практику»? І коли на неправомірні дії газівників будуть належним чином реагувати правоохоронці?

Григорій МИКОЛАЙЧУК.