Сьогодні за інстинктивним мавпуванням деяких проросійських сил в Україні, підбурюваних регіоналами, комуністами та іншими, так званими громадськими організаціями з п’ятої колони, що керуються спецслужбами Кремля, деякі українські громадяни чомусь ідентифікують себе георгіївськими стрічками. Звідки ж з‘явився цей символ у вигляді двоколірної стрічки?

А ВИНИК він за наказом російської імператриці Катерини ІІ, котра запровадила його з 1769 року, коли разом із встановленням ордена Георгія оформлювалася низка військових нагород імперії – Георгіївський хрест і Георгіївська медаль. Згодом російська імперська символіка використовувалася як військовий аксесуар знамен і штандартів підрозділів армії, які заслужили її за відвагу в боях.
У період більшовицького жовтневого перевороту 1917 року та впродовж громадянської війни 1917–1920 років георгіївська стрічка використовувалася білогвардійською Добровольчою армією як символ неподільної Росії. Зокрема, була присутня на нагородах – знаках «За Крижаний похід» і «За великий Сибірський похід». Після поразки білогвардійців георгіївська стрічка використовувалася російськими націоналістичними і фашистськими організаціями 1920 – 1940-х років в еміграції. Можна згадати ідеологію та діяльність Російської фашистської партії в Маньчжурії, серцевиною якої були антикомунізм, антирадянська риторика й антисемітизм. Така позиція пояснюється тим, що керівництво та члени партії не могли прийняти «інтернаціоналізм», який офіційно сповідували комуністи, розглядаючи його як «зневагу до Росії та росіян, заперечення російського народу». Головні задачі партії полягали у здійсненні національної революції в Росії, поваленні радянської влади та встановленні фашистської диктатури. З 1934 в Харбіні функціонувала Вища фашистська партійна школа, що займалася підготовкою керівних кадрів, агітаторів та організаторів для підпільної роботи в СРСР, які розглядалися фашистами як «майбутні будівники Російської фашистської споруди».
Російські фашисти мали одяг із чорної сорочки, чорного кітелю із золотими ґудзиками зі свастикою, чорного кашкета з помаранчевим кантом та свастикою на кокарді посередині, ременя з портупеєю, чорних штанів-галіфе з помаранчевим кантом та чобіт. На лівому рукаві сорочки та кітеля трохи вище ліктя було нашите помаранчеве коло, оточене білою стрічкою з чорною свастикою посередині. Автономними організаціями цієї партії були російський жіночий фашистський рух, спілка юних фашистів, спілка юних фашисток, спілка фашистських крихіток, спілка фашистської молоді...
Під час Другої світової війни 1941–1945 років георгіївська стрічка використовувалася російськими військовими організаціями, що підтримували нацистську Німеччину в боротьбі проти Радянського Союзу. Зокрема, була присутня серед нагород вояків Російської визвольної армії (РОА) генерала Андрія Власова, Російської визвольної народної армії (РОНА) ваффен-бригаденфюрера Броніслава Камінського та козачого стану отамана Петра Краснова (формування вермахту, абверу та СС).
З 2005 року, з ініціативи урядових і громадських організацій Російської Федерації, георгіївська стрічка використовується невійськовими особами для пропаганди перемоги Росії у німецько-радянській війні 1941–1945 років, а також використовується проросійськими організаціями за межами Росії як символ російської військової могуті, слави імперії та радянського минулого. Про георгіївську стрічку, як символіку російських фашистів намагаються не згадувати, ніби й не було таких. Замовчується той факт, що в складі тієї ж армії генерала Власова за різними підрахунками воювало до мільйона російських вояків на боці фашистської Німеччини. Нині путінська пропаганда агресивно «воює» з вигаданими у Кремлі фашизмом, бандерівщиною в Україні, а свого не лише історичного, а й сьогоднішнього російського фашизму, фашистської власівщини, красновщини воліє не помічати. Більше того в Москві в Храмі всіх святих на патріаршому подвір’ї патріарха РПЦ на Ленінградському проспекті, 73-А в 1994 році встановлено пам’ятний знак воїнам російського загальновійськового союзу, російського корпусу, козацького стану, козакам 15 козацького корпусу військ СС. У 2007 році в станиці Єланській (Ростовська область) відкрито пам’ятник начальнику головного управління козацьких військ головного управління СС, генералу кавалерії П.Краснову. Оригінальна пам’ять у росіян.

Михайло СКОРИК, журналіст.