Поточний № 28 (1266)

18.07.2019

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Гірчить калина....


25.11.2010

Зазвичай її плоди заготовляють після перших осінніх заморозків у суху погоду. Вони соковиті, мають своєрідний аромат, але дуже гіркі. І лише після підморожування гіркота трохи слабшає. Збирати калину можна з китицями і без, але обов'язково з плодоніжками, тоді вона краще зберігається. Сушать її на повітрі під навісом або на горищі, на балконі або веранді, підвішуючи в пучках. До речі, калина чудово зберігається до самої весни і просто на холоді.

Її плоди містять різні види цукру (до 30 відсотків), дубильні і деякі пектинові речовини, велику кількість вітаміну С, каротину, органічних кислот, у тому числі валеріанової і ізовалеріянової, що діють заспокійливо. Вони також посилюють скорочення серця і збільшують діурез. Настій з сухих і свіжих ягід і сік з них застосовують при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, неврозах, дистонії за кардіальним типом, поліпозі кишечника і шлунку, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі і спазмах судин.
Вважається, що систематичне вживання калини покращує самопочуття хворих із злоякісними пухлинами органів травлення. Настій з неї допомагає боротися з фурункулами, карбункулами, екземою, різними висипаннями на шкірі. А також використовуэться як вітамінний загальнозміцнюючий, потогінний, легкий сечогінний і послаблювальний засіб. У дерматології і косметиці свіжий сік калини застосовують проти вугрів, висипань, пігментних плям на обличчі. Водний розчин соку калини (0,5-1 ст. л. на 1/2 склянки води) рекомендують як протирання при гнійничкових захворюваннях шкіри.
Для приготування ліків із свіжих ягід їх заливають окропом на 5-10 хвилин, а потім роздавлюють або протирають через сито. Отриманий гарячий морс п'ють без дозування. Ягоди, що настоялися протягом 6-7 годин на меду (теплому, але не гарячому), дуже корисні при простуді, кашлі, охриплості, задишці, при проносах, запаленні легенів, захворюваннях печінки і шлунку.
Сік з плодів калини з медом використовують у народній медицині для лікування раку молочної залози, профілактики раку шлунку, при гастриті. Восени і взимку рекомендується приймати сік по 1-2 ст. ложці 3-4 рази на день з водою. Сік, приготований з 1 кг плодів калини і змішаний з 2 кг цукру, добре зберігається у щільно закупореному посуді.
Сирі розім'яті ягоди калини приймають при виразці шлунку, коліті і запорах (по 1 ст. л. 3-4 рази на день за 30 хвилин до їди). Їх їдять свіжими при нестачі вітамінів в організмі. Чай (1 ст. ложку плодів заливать склянкою окропу, настоюють годину) п'ють по 0,5 склянки двічі на день як заспокійливий і загальнозміцнюючий засіб при авітамінозах.
Проте головним багатством калини є кора, яку заготовлюють ранньою весною під час руху соків з бокових гілок. Зняті шматки кори розкладають в тіні в один шар, ретельно сушать на сонці або в приміщенні з хорошою вентиляцією. Термін придатності - 4 роки.
Кора калини містить флавоноїди, ефірні оліїl, смоли, дубильні речовини, вітаміни К і С. Вона використовується як болезаспокійливий, кровоспинний (особливо при загрозі викидня), антисептичний і відхаркувальний засіб при простудних захворюваннях. І рекомендується як ефективний засіб при склерозі, туберкульозі легенів, розладах шлунково-кишкового тракту, хворобах печінки і нирок як заспокійливий і протисудомний, жарознижуючий і протимікробний, сечогінний і в'язкий засіб. Відвар (4 ст. ложки подрібненої кори заливають склянкою кип'яченої води, кип'ятять на слабому вогні 30 хвилин, проціджують, доливають кип'яченою водою до початкового об'єму) приймають по 1 ст. ложці тричі на день перед їжею при геморої з кровотечами. Інколи його використовують зовнішньо при носових кровотечах, дитячій екземі, діатезі й інших захворюваннях шкіри.
Кору калини вводять до складу складних аптекарських зборів. При судинно-серцевих розладах її призначають у комбінації з корінням валеріани, листям м'яти, плодами кмину, травою омели, квітками лаванди, «шишками» хмелю або іншими рослинами.