Поточний № 31 (1218)

15.08.2018

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Головному організатору аграрної академічної науки України - 60


01.08.2018

Чи не найскладніші часи у своїй сторічній історії переживає галузева академічна наука - основоположна складова подальшого розвитку вітчизняного сільського господарства. Вони навіяні, насамперед, невизначеністю її майбутнього. Сучасні проблеми НААН – закономірний процес наслідків соціально-політичних змін 
в країні на шляху до європейської інтеграції.
Як колись вказували «попередники», за цих обставин «в дорозі годувати не обіцяли!». Мабуть, найбільший тягар відповідальності за майбутнє української аграрної академічної науки лежить на її теперішньому президенті – академіку Ярославу Михайловичу Гадзалу, що святкує на початку серпня свій 60-річний ювілей. У багатотисячного колективу Національної академії аграрних наук України існує величезне сподівання, що накопичена життєва мудрість і творчі звитяги очільника дозволять достойно та без руйнівних наслідків оминути усі негаразди та не продумані до кінця реформації.
Народився Ярослав Гадзало 3 серпня 1958 року у с. Артищів Городоцького району Львівської області. Від батьків, Михайла Степановича та Марії Федорівни, успадкував любов до праці і до людей, до рідної землі. Цих орієнтирів дотримувався впродовж усього свого життя. Оптимізм і віра в українську державу стали складовими його вдачі та підґрунтям для формування активної громадської і політичної позиції. 
Ще в шкільні роки захоплювався рослинництвом, здобутками вітчизняних учених-аграріїв щодо отримання високих урожаїв, унікальною культурою українського народу. У 1977 році закінчив Вишняківський радгосп-технікум. Після завершення навчання працював агрономом-меліоратором у колгоспі «Зоря» Городоцького району Львівської області. У 1978 році вступив на факультет захисту рослин Української сільськогосподарської академії (нині – Національний університет біоресурсів та природокористування України). Найбільш помітний вплив на формування Ярослава Гадзала як висококваліфікованого фахівця справили викладачі М. М. Кирик, О. І. Гончаренко, В. Ф. Пересипкін, М. М. Сініцкий, М. М. Пліска та ін. Ще в студентські роки долучився до науково-дослідної роботи в гуртках вишу, надаючи перевагу вивченню екологізації захисту рослин, природно-збалансованого співіснування видів біоценозів у системі інтегрованого фітозахисту. Проживав у студентському гуртожитку, вів активне студентське життя, брав участь в органах студентського самоврядування. Захоплювався футболом. 
Українську сільськогосподарську академію закінчив у 1983 pоці з відзнакою. Упродовж 1983-1986 рр. був аспірантом альма-матер на кафедрі загальної ентомології і зоології. У 1986 році успішно захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук на тему «Ентомофауна малини і боротьба зі шкідливими видами в центральному Лісостепу УРСР». Уперше здійснив комплексний аналіз сучасного фітосанітарного стану цієї ягідної культури, уточнив її біологічні особливості, вивчив динаміку корисних і шкідливих видів комах, визначив рівні економічних порогів шкідливості та рівні ефективності зоофагів, що стало основою розроблення екологічно й економічно обґрунтованої системи її інтегрованого захисту в центральному Лісостепу УРСР. Закінчивши аспірантуру, рік працював асистентом кафедри загальної ентомології і зоології УСГА, а також заступником декана факультету захисту рослин. Надалі Я. М. Гадзало обіймав такі посади: заступник голови колгоспу с. Завидовичі Городоцького району Львівської області (1987–1993), перший заступник генерального директора агрокомбінату «Городоцький» (з 1990 р.), начальник Управління сільського господарства і продовольства Городоцького району Львівської області (з 1991 р.), голова Городоцької районної ради та Городоцької райдержадміністрації Львівської області (з 1994 р.) заступник голови Львівської облдержадміністрації (1998–2000). Визначальними фаховими рисами Ярослава Михайловича протягом роботи на зазначених посадах стали професійна компетентність і науковий підхід до виконання своїх обов’язків, спрямованість на позитивний результат, висока вимогливість до себе і повага до колег. 
У 1999 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук на тему «Агробіологічні обґрунтування інтегрованого захисту ягідних насаджень від шкідників у північно-західному Лісостепу і Поліссі України». Розробив концепцію екологічно й економічно обґрунтованої програми захисту ягідних культур. Дав оцінку впливу діяльності людини на динаміку чисельності найбільш небезпечних шкідників. На підставі аналізу різних концепцій інтегрованого захисту ягідників від шкідливих комах обґрунтував принципи регулювання чисельності та шкідливості фітофагів цих агроценозів. Розробив систему заходів збереження і приваблювання корисної ентомофауни і шляхи накопичення її в агроценозах ягідників. Обґрунтував раціональні шляхи та способи застосування окремих сучасних пестицидів. 
На підставі проведених багаторічних досліджень і практичного досвіду встановив зв’язок між низькою ефективністю зоофагів у агроценозах і нерегульованим застосуванням пестицидів. Визначив шляхи зниження пестицидного навантаження з урахуванням економічного порогу шкідливості та рівнів ефективності зоофагів. У програмі захисту ягідних культур від шкідників розробив систему максимального використання регулюючих факторів самих агроценозів і раціонального застосування пестицидів, мікробіологічних препаратів та регуляторів росту й розвитку комах. З’ясував регіональні економічні пороги шкідливості основних видів шкідників на ягідних культурах і запропонував методику визначення комплексного економічного порогу шкідливості.
У 2000-2001 pp. працював першим заступником голови Львівської облдержадміністрації, а в 2001–2002 pp. – головою Львівської обласної ради. Варто зауважити, що в цей час Львівщина за потужністю та різнобічністю економічного, наукового, культурного потенціалу посідала провідне місце в Україні. Підприємства Львівської області здійснювали зовнішньоторговельні операції з 98 країнами світу. 
З 2001 року Ярослав Гадзало – член Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи. Здійснював пошук такого алгоритму створення державної моделі України, який би відповідав інтересам українського народу, вимогам історичного розвитку та глобальним перетворенням у світі. З 2002 році обіймав посаду професора, завідувача кафедри ентомології Національного університету біоресурсів і природокористування України. У 2002-2006 pp. був першим заступником голови Державного комітету України з водного господарства, а в 2007-2010 pp. – заступником міністра аграрної політики та продовольства України. Особливо вагомий внесок ученого  у реалізацію сучасних наукових досягнень щодо докорінної перебудови організаційно-правових форм господарювання, соціально-економічних і земельних відносин на селі. У 2002 році Я. М. Гадзало обраний членом-кореспондентом по відділенню рослинництва УААН за напрямом захист рослин, а в 2007 році – дійсним членом (академіком) по відділенню рослинництва УААН. У 2013-2014 рр. – віце-президент, а з серпня 2014 року – президент Національної академії аграрних наук України та член Президії НАН України. У цей період зробив вагомий внесок у становлення НААН як головного науково-методичного та координаційного центру з розвитку АПК України. За керівництва Ярослава Михайловича розроблено методичні основи інноваційно-інвестиційної моделі розвитку аграрної науки, проведено низку структурних перебудов і поліпшено особовий склад наукових підрозділів академії. Скориговано напрями наукових досліджень, удосконалено роботу головних установ з питань координації фундаментальних і прикладних наукових досліджень, підвищено ефективність використання наявного наукового та кадрового потенціалу. Розроблено принципово новий механізм взаємовідносин науки, виробництва та органів державного управління з метою зростання рівня результативності фундаментальних і прикладних досліджень. Ярослав Гадзало ініціював проведення системної оптимізації науково-дослідної мережі академії за організаційним, науковим та інноваційним напрямами. Визначив шляхи подальшої інтеграції наукових установ НААН та аграрних вищих навчальних закладів України. Налагодив тісну співпрацю із закордонними науковими організаціями з виконання спільних наукових проектів. 
Творчий доробок ученого багатоплановий і значущий, становить понад 150 наукових та науково-популярних праць. У колі пріоритетних наукових напрямів Ярослава Михайловича – насамперед, екологізація захисту рослин, фундамент якої вибудував ще в студентські роки. Науковець обґрунтував доцільність переходу від спрощеного поняття боротьби зі шкідниками ягідних культур до концепції природно збалансованого співіснування видів як основи інтегрованого захисту рослин і одержання екологічно безпечної продукції. Ініціював створення і забезпечення діяльності науково-виробничої лабораторії з випуску сітотрожної трихограми. З його ініціативи та за  його участю підготовлено й видано фундаментальний підручник «Сільськогосподарська ентомологія». Цей напрям знань і до сьогодні у пріоритетах академіка Ярослава Гадзала. Але першочерговим в часи президентства у НААН є пошук оптимальної моделі її функціонування на широкій інноваційній основі. В останні роки, незважаючи на різноманітну критику, мережею Академії досягнуто певних успіхів не тільки в питаннях теорії, а й практики аграрного виробництва. Те, що аграрний сектор країни формує більше 50% усіх бюджетних надходжень, є значний внесок і НААН. Завдячуючи баченням її майбутнього очільника, вона адаптується до вимог часу і без пафосу та катаклізмів формує продовольчу безпеку України, а значить стверджує її державність. А всі перспективи подальшого розвитку відомства українська наукова аграрна спільнота почує у доповіді свого президента  на урочистих зборах НААН 16 листопада 2018 року, присвячених 100-річчю від дня створення через предтечу – Сільськогосподарський вчений комітет України при Міністерстві земельних справ.
 
Віктор ВЕРГУНОВ, 
академік НААН, 
директор ННСГБ НААН.