ОСЬ і закінчилися жнива, яких з нетерпінням чекав кожен хлібороб. Уже можна підбивати підсумки року, хто і як спрацював. Результати у всіх різні – і добрі, і не зовсім. У цьому році ніхто вже не спише на посуху свої невдачі: дощів було аж забагато. Тому, якщо в когось щось негаразд, то причину нехай шукають у самих собі. А причин багато, вони одні й ті ж із року в рік. Фермери самі знаходять ці причини – в Інтернеті, в рекламі нас дурять, хтось радиться в соцмережах. І багатьом вдається щось зібрати. Згадаймо, на початку 90-х всі фермери їздили на стареньких «Тавріях» і «Жигулях», а зараз пересіли  на джипи, довжиною в КамАЗ. Бідуємо, одним словом.

А тепер повернемось до землі. Закінчуються жнива, і вже треба готуватися до посівної. Насіння кращих сортів пшениці проплачується наперед навіть в інститутах. 

Звичайно, можна взяти і пізніше, перед початком посівної, але треба знати де і в кого. Купляти по оголошенню в газеті або в Інтернеті – це гра, в якій виграє той, хто дає оголошення, ви – ніколи. Технологія вирощування з Інтернету теж не підійде, через рік-два ви – банкрот. Технологія вирощування пшениці розроблена ще фараонами в стародавньому Єгипті. Стародавній Єгипет – це наші колишні колгоспи, а фараони – це колишні інститути зернового господарства. 

В ті часи, коли інститути працювали, нашого зерна вистачало на половину світу, всім дружнім державам. Це вони порахували, що одна тонна зерна озимої пшениці виносить з ґрунту за вегетацію 24 кг азоту. Ви гадаєте, що  знаєте, скільки треба азоту на який урожай?  А я на своєму досвіді переконався, що можна ним засипати землю, а рослина його все одно не візьме, бо на це впливають цілий ряд факторів. 

Один з важливих – це наявність мікроелементів. Я довго експериментував, пробував, підбирав, робив бакові суміші і так нічого хорошого і не добився. Зараз роблю набір мікроелементів сам, і мене це цілком влаштовує, результат хороший, і виходить дешевше набагато. Але головне – результат. Ще один важливий фактор – це добрива при посіві. Всі вносять комплексні (N, P, К) і думають, що це супер. Зовсім не так, ці добрива восени пшениці зовсім не потрібні. Дуже багато грошей і часу забирає протруювання насіння. А для чого це? Сіяти хворе – собі шкодити, а здоровому це ні для чого. Чи є в землі шкідливі гриби, ви не знаєте, а корисні, які допомагають рослині розвиватися, вбиваєте. Взагалі  до посіву пшениці треба готуватися ще з весни і під посів соняшника внести те добриво, яке було б корисне і соняшнику, а восени –  і пшениці. 

У вирощуванні пшениці нічого складного немає – посіяв, зібрав, продав. От тільки між «посіяв» і «зібрав» треба трішки попрацювати. Всі операції дуже важливі, і виконувати їх треба якісно: підбір та підготовка насіння, обробка його мікроелементами, обробіток ґрунту, внесення добрив, глибина посіву, норма висіву, строки посіву. 

Наприкінці осінньої вегетації посіви треба оглянути, і тоді ви точно будете знати, скільки добрив треба внести, коли і в якій кількості. Весною по листу обов’язково ще раз треба обробити мікроелементами, коли вносите гербіцид. Це дасть рослині можливість легше перенести гірбіцидний стрес, який на декілька днів призупиняє її розвиток і вводить у хворобливий стан. 

А яка дурниця обробляти карбамідом по колосу! Прибавки до врожаю ніякої, лише можна підвищити якість зерна на один клас. Але різниця цін між класами навіть не відшкодує збитків на ту пшеницю, яку ви витоптали при обробітку.

Ґрунт треба розробляти на глибину 10 сантиметрів, а сіяти на 5-6 сантиметрів, щоб вузол кущіння на зиму не був зверху, а то болячки навесні неминучі, а може й загинути зовсім. Зі строками посіву зараз важко сказати точно, бо ніхто не знає, коли прийдуть перші морози, але, мабуть, з 1 до 10 жовтня буде найкраще. Якщо морози ранні, то нехай трішки не доросте, ніж переросте. А весняну вегетацію вже можна буде відкоригувати азотними добривами. Норма висіву на Півдні і Сході  України найкращою буде 4,5 млн. схожих насінин на 1 гектар. До весни залишиться трішки менше, це якраз і буде нормально. Більше ніяк не треба, бо кожна рослина має свою площу живлення. Тільки так можна отримувати якісне зерно, а особливо насіння. Не ставте собі за ціль вирощувати по 80 ц/га. Погода може зробити так, що кругом буде лише по 20.

Але  якщо у вас врожайність  у два рази більша, ніж у сусідів, тоді ви все зробили правильно.

Дуже цікаве питання – вирощування посівного матеріалу. 

Візьміть справжню еліту двох-трьох кращих сортів, зробіть від посіву до збору врожаю все правильно, і коли сусідні фермери побачать ваші поля – вони все заберуть прямо з поля, з-під комбайна. На сьогодні ціна такого насіння вісім тисяч за тону. Не треба ні возити на тік, ні віяти, ні завозити в склад. Ніяких сертифікатів, актів та іншої дурної писанини. А головне, щоб ті, хто побачив ваші поля, повірили і захотіли зробити на своїх полях таку ж красу. Це прибуток, достойна оплата вашої праці, і не треба брати ніяких кредитів. Взагалі  при нинішніх цінах на зернові і соняшник, при правильній організації і ставленні до своєї праці кожен фермер зможе без проблем сам прокредитувати будь-який банк. 

Зовсім небагато часу лишилося до 2024 року,  коли на повну запрацює ринок землі. Страшний, дикий, безжальний. За землю завжди були війни, і вони будуть. Світовий капітал буде воювати проти наших фермерів за найкращі в світі чорноземи. До цього треба бути готовим, і починати підготовку треба негайно.

 Отож, у вас, шановні, залишилося три роки, а, можливо, менше. Працюйте, і земля вам віддячить. Звичайно, через газету багато не скажеш, але щось таки сказав. Хтось з чимось не згодний, хтось захоче посперечатись, хтось дати свої поради, хтось просто поспілкуватись. Я буду дуже радий, телефонуйте мені (066) 431 34 02, або пишіть свій відгук в газету.

Хай Вам щастить у житті і на ниві!