Вирощування овочів у теплицях значно прискорює їх надходження до столу. Тож багато господарів уже давно мають на своїх ділянках тепличку. А щоб порадіти ранньому урожаю, слід серйозно подбати про ґрунт.

ЗАЗВИЧАЙ готують ґрунт заздалегідь, укриваючи його надійно на зиму від втрат частини живильних речовин. Іноді вдаються до його сезонної заміни повністю та щорічної експлуатації свіжого, що дозволяє цілком позбутися хвороботворних джерел і шкідників, які залишаються в ґрунті після ліквідації рослин. Щорічна заміна ґрунту забезпечить належну обробку та вміст підґрунтового шару теплиць і дренажних пристроїв у ньому при їхній закладці. Нарешті ґрунт буде мати стабільну глибину, що нормалізує живильний і водний режими рослин. У великих теплицях ґрунти з кожним роком нарощуються, ущільнюються, засолюються, а підґрунтя заболочується, що веде до проблем у живленні рослин і втрати врожаїв.
Різні довідкові видання з теплиць рекомендують складати ґрунти на двох основах: торф’яному та природному ґрунтах ділянки, де зводиться теплиця. Основні компоненти ґрунту - торф (краще верхівковий), дернова земля, пісок, глина, опале листя дерев і чагарників, деревна кора хвойних порід, тирса, різана солома злаків, озерний та річковий мул, сидерати, різні повністю готові та просіяні компости.
З органічних добрив у ґрунті має бути перегній, коров’ячий і кінський гній, пташиний послід; з мінеральних - повний набір макро- і мікродобрив, що забезпечують наявність всіх елементів живлення.
Усі компоненти тепличних ґрунтів мають певне призначення. Пісок служить утеплювачем і частково розрихлювачем. Глина поліпшує утримання вологи і структури ґрунту. Деревні відходи є джерелом поповнення органічних речовин, оптимізують водно-фізичні властивості, виділяють багато вуглекислого газу. Кора має антисептичні властивості, охороняючи ґрунт від накопичення грибкових хвороб (кореневої гнилі та ін.).
Торф створює сприятливий тепловий і водний режими, поглинає надлишки живильних елементів, додає органіки та виділяє вуглекислий газ. Гній поповнює органічну речовину, підтримує структуру ґрунтів, дає рослинам весь набір макро- і мікроелементів. Вапняні матеріали, крім створення оптимальної для культур кислотності, підтримують потрібну структуру ґрунтів і створюють умови для кращого поглинання живильних елементів корінням рослин.
Чим більше буде в ґрунті компонентів, тим більше можливостей для овочевих культур правильніше живитися та формувати розмір та якість урожаїв.
У багатокомпонентних ґрунтах різні частини є корисним доповненням один одного і завжди нейтралізаторами їхніх негативних проявів. Перепріле листя збагатить гумусовими речовинами. Торф, кора і тирса поглинуть надлишок мінерального живлення при помилках у застосуванні добрив. Пісок послужить проти підкислення. Пташиний послід зі своїм підвищеним вмістом азоту буде протистояти корі або тирсі з їхнім постійним дефіцитом азоту.
Можна готувати для огірків, томатів та інших тепличних культур єдиний ґрунт, але краще це робити з урахуванням їхніх біологічних вимог. Огіркам потрібніше свіжий гній, пташиний послід, глина, близька до нейтральної кислотність; томатам - перегній, пісок, розрихлювачі, припустимою є більш висока кислотність. Для вирощування перцю і баклажанів підійде томатний ґрунт, диням і кавунам - огірковий. Салату, кропу, редису, петрушці, селері, цибулі на перо годиться ґрунт будь-якого складу.
Для початкового освоєння теплиці та наступних років її експлуатації ґрунти можна готувати безпосередньо в ній, восени або навесні.
Коли визначені розміри теплиці та необхідний для неї об’єм ґрунту, а також заготовлені необхідні компоненти, можна приступати до готування грунтосуміші. Вирівнюють площадку, застеляють її плівкою (якщо старою, то добре помитою і продезінфікованою розчинами марганцівки або мідного купоросу) і починають пошарово укладати компоненти, перемежовуючи їх вапняними матеріалами, фосфорними та калійними добривами. Азотні, магнієві добрива та мікродобрива найкраще вносити в теплиці безпосередньо перед розміщенням культур.
При шарі суміші 25-30 см його ретельно кілька разів перелопачують. Усі частини ґрунту краще мати сухими або підсушеними, вапно, крейду або доломітове борошно - дрібно розмеленими, мінеральні добрива - без найменших грудок. Надійніше, якщо ґрунт від початку до кінця роблять одні руки.
Після перемішування ґрунту його можна злегка зволожити й сформувати бурт, який потрібно надійно вкрити (плівкою, брезентом) на весь період зберігання, щоб опади не вимивали живильні речовини, а вітри не розносили частки.
Науково встановлені основні фізичні ознаки тепличних ґрунтів. Нормальними ознаками вважаються: глибина кореневмісного шару – 25-35 см, об’ємна маса – 0,4-0,6 г/см3, вміст органіки – 20-30%, кислотність – 6,3-6,5 pН, повітропроникність – 20-30% за обсягом, вміст усіх живильних солей – 1,5-3,0 г/л.
Відпрацьований тепличний ґрунт завжди буде корисним для будь-яких овочів у відкритому ґрунті.