Японія вважається не тільки країною довгожителів, але й країною з найкориснішою кухнею у світі. Що саме по собі тісно взаємозалежне. Чим же відрізняються кулінарні пристрасті жителів Країни сонця, що сходить, від наших, і що потрібно їсти, щоб жити активно й довго?

ЗА ДАНИМИ Всесвітньої організації охорони здоров'я, середня тривалість життя в Японії досягає 86 (у жінок) і 79 років (у чоловіків), але до 75 років і чоловіки, і жінки зберігають практично ідеальне здоров'я. У чому ж їхній секрет? На думку вчених із японського дослідницького центра довголіття, це диво пов'язане зі звичками харчування. Місцеві жителі дотримуються трьох правил: їсти маленькими порціями, але часто (6-7 разів на день), виходити з-за столу з відчуттям неповної ситості й дотримуватися збалансованого харчування.
ЯПОНСЬКИЙ РАЦІОН
Японська кухня - одна з найбільш збалансованих у світі. Її основа - риба, овочі, рис, соя, локшина, чай і фрукти.
Традиційне харчування японців - низькокалорійне, близько 1600-1800 ккал, причому 60% припадає на вуглеводи, 30% - білки й близько 10% - на жири. Основний компонент японської кухні - це рис, що японці їдять за кожною трапезою замість хліба. Рис подається практично до кожної страви.
Незважаючи на той факт, що в Японії мешкає всього 2% населення планети, японці з'їдають більше 10% світового вилову риби. Риба - чудове джерело омега-3 - жирних кислот, що поліпшують роботу серця й піднімають настрій. А японські сусі (суші) завоювали серця гурманів в усьому світі.
Жодна трапеза не обходиться також без 4-5 страв з овочів, і нікому не здається дивним овочевий суп або салат на сніданок.
Особливе місце в японському раціоні належить локшині. Вона - джерело протеїнів, клітковини, цільного зерна й складних вуглеводів, тому різні її види присутні в японському меню щодня.
Широко поширені й цитрусові (мандарини й апельсини), яблука, груші, банани, персики, вишня.
Величезна любов у японців - до зеленого чаю. Його подають скрізь: і вдома, і на роботі, і на ділових зустрічах. У середньому, кожен японець протягом дня випиває близько 1-1,5 л.
По-особливому тут ставляться до низькокалорійної, багатої на протеїни сої. В основному її їдять у вигляді супу місо, шматочків тофу, соєвого соусу.
КИТАЙСЬКА ЛОКШИНА ПО-ЯПОНСЬКИ
Якщо рис по праву можна назвати королем японської кухні, то локшина - її королева. І це, незважаючи на іноземне походження, у Країну сонця, що сходить, вона потрапила з Китаю, але швидко завоювала серця тутешніх жителів. Різновидів локшини багато. На півдні й заході полюбляють тягучу білу локшину удон із пшеничного борошна, центральним жителям подобається тонка коричнева локшина із суміші гречаного й пшеничного борошна.
Але є й така, що популярна в усій Японії. Її й варити не треба, залив окропом і через пару хвилин обід готовий. Як ви вже здогадалися, йдеться про локшину швидкого приготування - воістину культовий продукт зі своєю власною історією. І хоча вона й відзначила вже півстоліття з дня народження, але продовжує вдосконалюватися. Сьогодні в Японії популярні круглі брикети локшини з поглибленням для яйця, тому що найпопулярніший спосіб її поїдання - з яйцем. Сире яйце потрібно акуратно вилити на серединку сухого продукту й залити окропом.
Японці по-справжньому шанують цей продукт (він недорогий, готується дуже просто й має велику енергетичну цінність), тому не дивно, що «швидка» локшина ледве не щодня присутня в меню більшості японських жителів. До речі, кожен з них із легкістю розповість, із чого її готують. Можливо, завдяки музею «швидкої» локшини в Йокогамі, де можна не тільки познайомитися з історією цього продукту, але й власноруч його приготувати.