Поточний № 10 (1398)

03.07.2022

Шановні читачі! Ми потребуємо вашої підтримки!

Dear readers! We need your support!

Ходить кавбуз по городу, або Екзотика на вашій ділянці


30.12.2021

Відомо, що взимку і ранньою весною людина має особливу потребу в живих вітамінах. Але, на жаль, в довгий зимовий час переважну більшість овочів можна зберегти тільки в переробленому вигляді. А тому кожна культура, яку можна вживати в свіжому вигляді аж до нового врожаю, викликає в городника особливий інтерес. Ось і мені довелося витратити декілька років на пошук такої культури. Йдеться про кавбуз. Про його неабиякі лікувальні властивості я багато читав і в пресі, і в Інтернеті. Та все ніяк не міг «познайомитися» з цією диво-ягодою ближче... 
 
Допоміг випадок
Якось на запрошення свого шкільного товариша я гостював у нього в селі під Харковом. Як дачник з багаторічним стажем, я аж ніяк не міг пройти повз його «городні багатства». А оскільки стояли погожі вересневі дні, то городина щедро буяла вже достиглим, але ще не зібраним врожаєм. Чого тут тільки не було! Не буду й перелічувати! Може, тому, що погляд мій відразу ж зупинився на двопудовому (не менше!)  помаранчевому красені-велетні.
– Що то в тебе за диво-гарбуз такий? – запитав Сергія. – Скільки живу, а такої краси ще не бачив.
–То не гарбуз, а кавбуз – почув, ошелешений, у відповідь.
Ось тобі й маєш! Та я ж за ним уже декілька років «полюю», а він, виявляється,  давно облюбував «фазенду» мого товариша.
Того ж таки вечора, перетягнувши цього красеня поближче до кухні, ми з Сергієм «покраяли» його на кусочки, вибрали насіння, а Лариса, дружина товариша, вирішила продемонструвати страви, які вже роками готує з кавбуза. 
Словом, за ті три дні чого я тільки не перепробував: і запіканку, і кашу, у яких, до речі, кавбуз проявив свої смакові якості набагато яскравіше. Тут він дещо схожий з гарбузом, але із значно ніжнішим і з незвичайним ароматним присмаком. До речі, ніжність кавбуза відчувалася і в оладках – як солодких, так і пікантних. Незвичайними за своїм смаком були й «десертні витвори» господині, особливо цукати з кавбуза, а також варення, як тут його називають «латвійський ананас», – це коли в процесі його приготування до кавбуза додають аличу або лимон, а ще краще – і те, й інше.
Звичайно ж, крім інших гостинців, віз я з гостей додому і чималий шматок «екзотики» з товаришевої грядки та з півсотні насінин, щоб наступного літа, нарешті, здійснити на власній дачі свою давню мрію.
 
«Одружили» гарбуз і кавун
Кавбуз – скорочена назва гібрида кавуна й гарбуза, виведеного українськими вченими наприкінці минулого століття. За зовнішнім виглядом рослина схожа на гарбуз. Такий же й плід, але м’якуш його ніжний, жовто-помаранчевого кольору, запашний. За смаком нагадує банан – тільки твердіший. Їдять його сирим, а також готують з нього і численні страви. Саме високі смакові якості м’якуша в сирому і, особливо, приготовленому вигляді, в тому числі й свіжовичавленого соку, є головним фактором кавбуза. Важливою особливістю цієї культури також є лежкість. Тобто плоди, внаслідок тривалого (до наступного літа) зберігання, не тільки не втрачають своїх корисних властивостей, але навіть стають солодшими. Отож, проблеми дефіциту вітамінів взимку з цією культурою не буде.
Агротехніка вирощування проста, як і гарбуза чи кавуна. Кавбуз можна висівати насінням, попередньо замочивши його, а краще – розсадою. 
При висадці в ґрунт в першій декаді травня  плоди достигнуть уже в кінці серпня – на початку вересня. Верхівку головного стебла рекомендують прищипнути після утворення перших двох-трьох зав’язей, інакше рослина буде витрачати свої сили на потужні ліани, а не плоди. Всього на рослині утворюється до п’яти плодів, але якщо хочете отримати один величезний кавбуз – залиште лише одну зав’язь. До речі, рослину можна посадити біля сітчатого паркану, тоді кавбуз буде плестися по ньому, створюючи красиву ліановидну огорожу. Для хорошого запилення необхідно висаджувати як мінімум дві рослини.
Кавбуз не перезапилюється з кавунами, кабачками, патисонами, мускатними і товстошкірими гарбузами. А ось від великоплідних гарбузів кавбуз слід висаджувати якомога далі, щоб не було небажаного потомства. У цілому ж догляд за кавбузом проводиться за класичною схемою: прополка, розпушування ґрунту, полив та підживлення за необхідності. В ідеалі плоди можуть виростати масою понад 50 кілограмів, але в звичайних умовах розраховуйте на 10-15 кілограмів. 
До речі, кавбуз досить невибагливий до ґрунтів: любить слабокислі, суглинні і піщані. Кращі попередники для його вирощування – коренеплоди, цибуля, хрестоцвіті, картопля, багаторічні трави. Міняти місце під кавбуз рекомендується не рідше, ніж один раз на чотири роки.
Оскільки плоди кавбуза виростають досить великими, тож раціонально їх також використовувати й на корм тваринам. Помічено, що продуктивність худоби при годуванні кавбузами неабияк підвищується.
 
Помаранчеве джерело вітамінів та корисні властивості кавбуза
Цей декоративний овоч – кавбуз – поживні та лікувальні властивості успадкував від своїх «батьків», щоправда солодким смаком цукрового кавуна похизуватися не може.  Зате вітамінів у ньому значно більше та й загалом користь для організму від цього гібриду важко переоцінити.
Смакові якості кавбуза можна пояснити тим,  що його вивели не для того, аби зайвий раз задовольнити гастрономічні забаганки, а як потужний антиоксидант і радіопротектор. Як зазначають вчені-медики, на основі кавбуза створюються ефективні ліки від діабету, злоякісних пухлин, вірусів, адже він багатий на клітковину і пектинові речовини, які допомагають виводити  з організму радіонукліди. Харчові волокна цього гібриду мають здатність зв’язувати радіоактивні частинки, токсичні речовини, важкі метали і виводити їх з організму. Тобто, кавбуз – безцінна знахідка для людей, які проживають у промислових містах, і, особливо, недалеко від чорнобильської зони відчуження. Принадність кавбуза полягає в тому, що він не втрачає своїх лікувальних властивостей і в термічно обробленому вигляді.
Лікарі стверджують, що особливо кавбуз рекомендується діабетикам та людям, які перенесли операції або важкі захворювання, – страви з цього гібриду чудово відновлюють сили. Недокрів’я, підвищена температура, ангіна, головні болі, серцево-судинні захворювання, особливо підвищений артеріальний тиск, а також нервові розлади, аденома простати, простатит, імпотенція – далеко не повний перелік хвороб, при яких вживання кавбуза показано в лікувальних цілях. М’якоть і сік вживають при хворобах кишково-шлункового тракту, захворюваннях нирок, печінки, а також при багатьох шкірних захворюваннях. Дуже важливо, що насіння кавбуза містить значну кількість цинку, який так необхідний для функції передміхурової залози чоловіків. Продукти з кавбуза рекомендовано при загальному виснаженні організму, для дитячого і дієтичного харчування при діабеті. Якщо вживати хоча б 100 грамів м’якуша на день, не страшні ні запори, ні атеросклероз. А чарка кавбузного соку, випита на ніч, заспокоює нервову систему не гірше валер’янки, а також покращує сон. Особливу увагу на новинку слід звернути і людям літнього віку: вживання кавбуза поліпшує в них моторну функцію кишківника, що важливо при закрепах. При набряках, артритах, передчасному старінні, екземі і псоріазі вживають свіжу м’якуш чи блюда з кавбуза без обмежень.
Словом, скільки б ви не читали про цю рослину, дізнатися, що таке кавбуз можна лише виростивши і самому спробувати цю диво-ягоду: можливо, кавбуз – це саме те, що прийдеться вам і вашій родині до смаку і стане улюбленим частуванням у вигляді запіканок, пирогів, варення, цукатів, а, можливо, й позбавить вас від якоїсь болячки.
 П’ятирічний досвід вирощування кавбузів дозволив і мені переконатися в тому, що ця диво-ягода повинна зайняти гідне місце на наших присадибних ділянках.
 
Потрібне насіння? Звертайтеся
Восени ми зібрали чималу кількість насіння кавбуза  сорту Здоров’яга, тому маємо можливість безкоштовно поділитися ним з городниками, читачами тижневика «Сільські новини». Надішлю по декілька насінин усім, хто вкладе у лист підписаний конверт із марками та відправить мені за адресою: Сенчуку Анатолію, вул. М. Небаби, 100, кв. 27, м. Чернігів-5, 14005.
Буду щиро радий, якщо й на вашому городі чи дачній ділянці з’явиться влітку цей помаранчевий і такий корисний красень-велетень. Спробуйте. Впевнений, що не пошкодуєте!
Анатолій СЕНЧУК.
м. Чернігів.