Напередодні Водохрещі щедрий сніговій із дощем перетворили підгороднянські вулиці на ковзанку. Ніби виставляв свою заборону християнам, мовляв, святкувати за народним звичаєм із купіллю в ополонці не варто. Жодна з доріг на Голопанівці не розчищена й не посипана.

– А ми саме цієї святкової днини вирішили набратися хрещенського гарту й провідати багатодітні родини зі скромними подарунками від радикальної партії України, – оповідає депутат обласної ради Олександр Юнкевич.

– Я і мої колеги депутати-радикали міської, районної рад Олег Коваль, Дмитро Чорний, Андрій Ігнатенко також підтримали такий гуманітарний захід, – додає Микола Гайдук, – бо до цієї категорії громадян рідко коли ступає нога місцевої влади.

І ми переконалися відразу ж, коли побували в родині Алли Ткаченко на вул. Жовтневій. Сергій, Владик і Данило перебувають під вихованням бабусі Любові Костянтинівни Самарської. Мама Алла Миколаївна – і на Водохрещу на роботі. Схоже, що соціальна служба тут давно не навідувалася, бо ні діти, ні бабуся про неї не чули.

– У своїй передвиборчій програмі я пропонував, щоб підгороднянська територіальна громада, нарешті, домоглася, щоб місто Підгородне мало не фальшивий статус міста, точніше, паперовий, а насправді зі всіма службами: міський відділ міліції, соціальної служби, освіти, культури, комунального господарства та інші з компетентними керівниками, тоді б і багатодітним родинам уваги було більше, – знову коментує побачене Олександр Юнкевич у безрадісній родині Ірини Олегівни Літау, спостерігаючи як малеча зраділа від привезених подарунків.

Трьох дівчаток – Настю, Катю та Вікторію виховує тільки мама. Проживають у найнятій старезній хатині. Щомісяця сплачують господарям 1400 гривень (з газом і електропостачанням). Батько дітей помер, а з «рідної» хати в Чумаках довелося виїхати, бо вітчим (власник) житла десь зник більше року. І борги понад 10 тисяч гривень за електропостачання і газ висять на власникові. І довелося шукати місце проживання в Підгородному. Голова Чумаківської сільської ради чомусь відмовилася допомогти багатодітній родині. У Підгородненській міськраді кажуть, що ви, мовляв, тут не зареєстровані, тому на допомогу й не сподівайтесь. Матері-самітниці доводиться лишень плакати.

За різних умов, але десь за таких життєвих негараздів, живуть і в багатьох відвіданих радикальними депутатами багатодітних родинах. Хоча були й приємні винятки. Родина Лінських виховує п’ятьох дітей: Настю, Георгія, Івана, Аню й Арсенія. Батько має навіть коня для розваги дітлашні, пояснює мама Наталія Лінська. В коридорі – арсенал дитячих «інструментів»: велосипеди, санчата, корм для коня (дітей змалечку привчають до праці)...

А на Кільчені, в районі вулиці Первомайської, юрмився люд, очікуючи батюшку, щоб освятити хрещенську воду. Там ми помітили багатьох дітей дошкільного та шкільного віку разом із батьками. Водохреща додає хрещенського гарту, але не багатодітним родинам, на жаль.

Павло КРИГА. м. Підгородне, Дніпропетровська область.