Огірок - єдиний овоч, який ми вживаємо в їжу недозрілим. Він на 95 відсотків складається з води (майже дистильованої!), містить білки, цукри, вітаміни і мікроелементи. Все це благотворно впливає на роботу органів і систем нашого організму. Огірковий сік - один із кращих косметичних засобів для шкіри. Огірок є улюбленою закускою, а його розсіл - ефективним засобом від похмілля. Виявляється, що саме огіркова вода ефективно видаляє з організму токсини і шкідливі речовини. Тож вирощуйте і насолоджуйтеся цим хрустким овочем у будь-якому вигляді: свіжому, солоному, маринованому.

НЕ ВДАЮЧИСЬ у подробиці походження і біологічні описи, слід відзначити головне: огірок – культура тепло- та вологолюбна. Саме виходячи із цих критеріїв, і потрібно організовувати його вирощування. 
Сорти огірків можна умовно розділити на три групи: тепличні (з довгими гладкими плодами - до 30 і більше см), грядкові (для відкритого грунту з плодами розміром 10-15 см) і корнішони (розміри плодів не перевищують 10 см). Крім того, плоди з білими тонкими шипами-волосками - салатного призначення, з чорними шипами - засолочні.
Вирощують огірки у теплицях і у відкритому грунті. Посів насіння на розсаду проводять приблизно за місяць до висадки на ділянку. Безпосередньо в грунт садять, коли він достатньо прогріється: на момент посадки температура грунту у верхньому шарі має бути не нижче 13-15оС. Глибина загортання насіння - близько 2 см, щільність - 5-7 рослин на квадратний метр. Насіння можна попередньо замочити або проростити: це прискорить появу сходів.
Оптимальна температура для нормального розвитку огірків (як і інших гарбузових культур) коливається в межах 23-30оС. Температура повітря нижче 15 градусів призводить до пригнічення і зупинки росту рослин на будь-якій стадії розвитку. Заморозки для огірків згубні, особливо для молодих незміцнілих рослин. Перепади температури гальмують ріст.
Грунт має бути в міру пухким, добре утримувати вологу і дуже родючим. Оскільки коренева система в огірків невелика, то дуже зручно вирощувати їх, вносячи органіку локально – безпосередньо в лунку.
Місце розміщення посадок повинне бути добре освітленим і захищеним від вітру. Як “живий заслін” можна використовувати кукурудзу, посіявши її у два рядки з трьох сторін огіркової грядки, залишивши відкритою лише південну.
Догляд зводиться до прополювання, поливу, підживлення (при необхідності), підв’язування на шпалери. Червень - час, на який припадає найбільш активний період росту огірків. Тому потрібно особливо стежити, щоб грунт не пересихав. Для збереження вологи посадки мульчують. Мульча вбереже грунт від швидкого висихання і пригнічує ріст бур’янів, а отже поливати треба буде рідше, розпушувати і полоти грядку не доведеться.
Пожовтіння і опадання зав’язей відбувається при загущених посадках, що сприяє перезволоженню грунту і виникненню дефіциту поживних речовин. Необхідно дати землі просохнути і після цього підживити розчином мінеральних добрив або попелу. До речі, вносячи поживу, потрібно пам’ятати, що за холодної похмурої погоди ріст рослин уповільнюється і користі від добрив не буде: корені здатні активно засвоювати поживні речовини при температурі грунту не нижче 10оС. І ще, аби уникнути опіків, поливати треба безпосередньо під корінь, щоб розчин не потрапляв на листя. Якщо грунт сухий, його попередньо проливають чистою водою.
Іноді огірки утворюють тільки “чоловічі” квіти. Для стимулювання утворення квіток із зав’яззю припиняють полив на кілька днів, даючи грунтові підсохнути. А ще прищипують точку росту, тоді розвиваються бічні пагони з “жіночими” квітками. Прищипувати головне стебло рекомендують після 5-6-го листка.
З початком утворення огудини її необхідно скеровувати у потрібному напрямку, а подекуди пришпилювати або засипати землею, щоб утворювалися додаткові корінці.
Слід пам‘ятати, що насіння огірків, яке добре висохло, зберігалося взимку в теплому сухому місці, дає короткі, але надзвичайно плодючі огудини. А ось те, що зберігалося в холодному або вогкому приміщенні, дає довгі огудини з великою кількістю пустоцвіту.
Під час розпушування міжрядь та збирання врожаю не перекидайте огудиння з місця на місце. Збирати огірки слід якомога частіше. Регулярне збирання сприяє більшому плодоутворенню, сповільнюючи старіння рослини і збільшуючи врожайність. Огірки короткоплідних сортів збирають через 1-2 дні, довгоплідні (тепличні) - через 3-4 дні.
У період активного плодоутворення потрібно стежити за вологістю грунту: навіть короткочасне пересушування призводить до появи гіркоти в огірках, яку потім уже ніякими поливами не усунути. Вода для поливу має бути теплою, на кілька градусів вище за температуру повітря. Полив холодною водою призводить до пригнічення росту і виникнення сірої гнилі.
Коренева система огірків потребує повітря. Часті поливи ущільнюють грунт, а розпушування пошкоджує коріння. Щоб забезпечити доступ повітря, за допомогою садових вил у землі роблять проколи на глибину 10-15 см.
При вирощуванні огірків у відкритому грунті під час затяжних дощів у загущених посадках виникає небезпека швидкого розповсюдження сірої гнилі. Хороші результати дає підв‘язування огірків на шпалери.