«Коли був у Канаді, бачив, як там шанують аграріїв, – пригадує Юрій Васильович. – У  провінції Саскачеван, наприклад, на 24 тисячах гектарах господарює фермер-українець Василь Пилипишин. Саме завдяки самовідданій праці фермерів українського походження агропромисловий комплекс Канади у конкурентній боротьбі переміг США і продовжує набирати обертів. Напевно ж, настав час, аби канадські фермери українського походження повернулися до своїх витоків – на рідну українську землю».

Яким же видався нинішній рік для корпорації «Шестірня»? Заслужений працівник сільського господарства України Юрій Павлишин не приховує задоволення, що саме цьогорік завдячуючи дощам добре вродила і пшениця, і сочевиця. 

«Аби такі опади були щороку, то ми б розвивалися набагато швидше, – переконаний Юрій Васильович. – Ми відповідальні не лише за виробництво сільгосппродукції, а й за ефективне використання земель, які нам довірили близько 3 тисяч пайовиків Дніпропетровської та Херсонської областей із сіл Шестірня, Ганнівка, Дачне, Заградівка, Іванівка, Миколаївка, Новокурське, Кошове,  Весела Дача, Запоріжжя, Благодатне, Чапаївка, Микільське. Це наша основа, це наше майбутнє».

Ці села завжи потерпають від шаленої посухи і пекучого сонця. Але немає поганої землі, є погані господарі,– вважає заступник генерального директора Юрія Павлишина, фаховий агроном Олександр Салко. - Щороку нам треба бути готовими до змін часових рамок виходу у поле та проведення комплексу агротехнічних заходів. Цьогорік у світі неврожай олійних та зернових культур. Натомість в Україні – рекордні врожаї. Отож в цілому можна бути задоволеними, якщо не рахувати проблем: через нестачу вологи на 30 відсотках площ не отримано сходи пшениці та ячменю. Безпосередньо перед збиранням посіви сільгоспкультур постраждали через сильні буревії та стихійні явища. Було також перезволоження насіння соняшника під час збирання і відповідно – погіршення його параметрів.

Поряд з економічно вигідними культурами у ТОВ «Шестірня» не забувають і про горох, який не відрізняється великою рентабельністю, але добре відновлює якість ґрунту і є добрим попередником для озимої пшениці. Загалом у господарстві висівають до 12 культур,  в тому числі просо, нут, сочевицю, льон. 

«Немає такого року, щоб все вродило. Хоча у нас зазвичай так: є врожай - немає ціни на нього, немає врожаю – є ціна. Крім того, вам не дадуть з’їсти більше шматочка вашого хліба. Оскільки все у нашому житті взаємопов’язано», – переконаний Олександр Салко.

Сочевиця –  

економічно вигідна культура

Найбільшим  виробником сочевиці є Канада, яка щороку  експортує понад 1 млн. тонн в Арабські країни, Туреччину. В Канаді у цьому процесі бере участь ще й уряд провінції Саскачевані. Розширенню посівів сочевиці сприяє посухостійкість цієї культури та можливість використання в сівозміні як азотоакумулюючої культури. 

«Сочевиця харчова вважається найдавнішою культурою з усіх бобових, вона згадується навіть у Біблії. Науковці-генетики зійшлися на думці, що сочевиця, як і кукурудза – культури неземного походження, – говорить Юрій Павлишин. – Якщо кукурудза – енергетичний корм для худоби, свиней, то сочевиця – цінний білковий продукт для людей, адже її застосовують у харчуванні та народній медицині. І хоча ця культура трудомістка при вирощуванні, збиранні, вона надзвичайно приваблива своєю ціною, яка, наприклад, цьогорік становила близько 25 тисяч гривень за тонну». 

Сочевицю називають м’ясом для бідних. Але і нашим співвітчизникам варто звернути увагу на цю незвичайну культуру, споживання якої підтримує душевну рівновагу – за рахунок вмісту триптофану, що заспокоює нервову систему; очищує судини від шкідливого холестерину, підвищує рівень гемоглобіну, нормалізує роботу міокарда, зміцнює серцевий м’яз – за рахунок вмісту магнію, калію, цинку, заліза, є антиканцерогеном – пригнічує ріст ракових клітин, нормалізує рівень цукру в крові – швидко засвоюється організмом, замінює хліб та крупи.

 

Завдяки новій сучасній імпортній техніці та застосуванню нових прогресивних технологій у корпорації «Шестірня» працює всього 80 чоловік. Керівництво стимулює людей, аби вони були задіяні на різних агротехнічних заходах, виконували комплекс робіт і отримували пристойну зарплату. Як пояснив головний інженер Олександр Рябухін, наявність потужної імпортної техніки, а це здебільшого трактори та комбайни Джон Дір, дозволяє проводити комплекс агротехнічних заходів в оптимальні агротехнічні строки. 

Завгар Євгеній Сковородко працює у ТОВ «Шестірня» з 2012 року після навчання у Дніпровському аграрно-економічному університеті. За його словами, керівництво взяло правильний курс на омолодження кадрів. Це дає можливість динамічного розвитку. Агроном Леонід Шпірнов прийшов на практику у ТОВ «Шестірня» під час навчання у Херсонському агроуніверситеті. У 2013 році був зарахований на посаду агронома. «Усі ці вісім років наше підприємство впевнено крокує у майбутнє, – говорить він. – Про це говорять не лише показники врожайності, а й розвиток технологій, які дають змогу отримувати якісну рослинницьку продукцію. Наш головний генератор ідей – Юрій Васильович Павлишин. Він довіряє молодим кадрам, спонукає нас до навчання, дає нам повну свободу дій». 

Кожен прцівник «Шестірні» надзвичайно дорожить своєю  роботою, до якої ставиться з великою відповідальністю. Це можна сказати і про завідувача току Олександра Світніцького, під керівництвом якого отриманий урожай  дбайливо доводиться до необхідних кондицій.  І про бухгалтера Світлану Кучерук, яка вже 10 років веде облік ДП «Шестірня-Агро». Змінивши фах  вчителя математики та інформатики Шестірнянської школи на бухгалтера, жодного разу не пошкодувала.

«Робота – до душі, - ­зізнається Світлана. – Автоматична система обліку бухгалтерської звітності допомагає своєчасно виконувати свої посадові обов’язки. Вважаю, що господарство буде і надалі міцно стояти на ногах. Дай, Боже, здоров’я нашому керівнику Юрію Васильовичу Павлишину. А ми старатимемось працювати, як слід».

Людмила Зікрач закінчила Криворізький технічний університет за фахом геодезиста. У ТОВ «Шестірня»  працює бухгалтером з 2008 року. Роботу свою любить, постійно самовдосконалюється. Працюють тут цілими родинами. Так бухгалтер ТОВ «Шестірня Агроінвест» Анжела Борбат переїхала зі своїми рідними у Шестірню з Узбекистану ще у 1995 році. «Починала у колгоспі Куйбишева працівницею току, потім була обліковцем, три роки тому Юрій Васильович довірив мені роботу бухгалтера. Тут же працюють мої брати: Руслан Цой – комбайнером, Олександр Трегубенко –  водієм. Усім своїм успіхам завдячую Юрій Васильовичу і зичу йому лише Божої благодаті та міцного здоров’я, аби він ще довго вів наш «Шестірнянський» корабель між високих хвиль економічного розвитку».

Олександр Топчій прийшов працювати у господарство вісім років тому після закінчення Широківського ПТУ. Спочатку – комбайнером, зараз – трактористом. «У госпарстві тримається банк землі завдяки мудрій політиці Юрія Васильовича, – каже Олександр Топчій. – Завдяки «Шестірні» тримається і село, і люди, які тут працюють».

 

Юрій Павлишин напередодні Дня працівників сільського господарства щиро дякує усім працівникам ТОВ «Шестірня» за самовіддану працю і бажає селянам та своїм пайовикам із Дніпропетровщини та Херсонщини доброго здоров’я, достатку, оптимізму і миру.

 

На знімку: на цьому 200-гектарному полі після збирання озимої пшениці  міжрядним культиватором Orthman нарізані рядки під весняну сівбу соняшника. Проведене підживлення сухими та рідкими добривами, 
 забезпечено доступ кисню для ґрунтових бактерій.