У боротьбі з хворобами персика слід пам'ятати, що він надзвичайно чутливий до фунгіцидів. Несвоєчасне або неправильне їх застосування викликає іноді дірчасте і передчасне осипання листя, затримку росту пагонів, осипання плодів.

Наприклад, від обробки персика бордоською рідиною після цвітіння можуть бути ранній листопад, більш пізній вступ дерев у плодоношення, зниження їх зимостійкості, здрібнення плодів і погіршення їх якості. Часто плоди так і не набувають типового для сорту забарвлення. Тому головне місце в захисті рослин слід відводити агротехнічним способам боротьби і своєчасним фіто-санітарним прийомам.
Курчавість листя персика поширена у всіх зонах вирощування цієї культури. Це одна з найбільш розповсюджених і небезпечних хвороб персика і нектарина. Вона уражає листя, молоді пагони, викликаючи їх деформацію і переростання. Хворе листя осипається вже наприкінці травня - початку червня. Дерева не можуть утримати плоди, які теж гинуть. Влітку наростає нове листя, але дерева різко ослаблюються, знижується їх морозостійкість. Якщо дерева уражаються курчавістю протягом кількох років поспіль, вони перестають плодоносити і швидко гинуть.
Збудник хвороби - сумчастий грибок, який через 10–12 діб після появи хвороби утворює з нижнього боку листка восковий наліт, що являє собою суцільний шар плодоношення грибка. Уражене листя має світло-зелений колір, згодом стає жовто-зеленим, а потім рожево-фіолетовим. Пластинка листка товщає, стає крихкою, кучерявою з гофрованою поверхнею. Такі листки скручуються та повністю осипаються. Пагони з ураженим листям товстішають, жовтіють і відмирають. Спори грибка зимують у тріщинах кори, між лусками бруньок, на опалому листі, а також у вигляді міцелію в уражених пагонах. Розвитку хвороби сприяє прохолодна, дощова погода в період розпускання бруньок.
У боротьбі з цією хворобою необхідні обрізка та спалювання всіх уражених пагонів, видалення з саду хворого листя, що є джерелом інфекції. Восени, на початку листопада, хворі дерева обприскують 3% бордоською рідиною, а навесні, на початку набухання бруньок, слід проводити дві обробки 1% розчином мідного купоросу з інтервалом не більше 4-5 днів. Рано навесні та восени можна застосовувати обприскування 3% розчином сірчанокислого цинку. Ефективною є обробка в момент розпускання бруньок (до рожевого бутона) і після цвітіння хлорокисом міді, деланом або скортопом (сумішшю скора і топаза). Ці препарати цілком доступні населенню, тому немає необхідності винаходити інші способи боротьби.
Результативність будь-яких хімічних обробок залежить як від застосовуваних препаратів, так і від їх концентрації та термінів обробки. Недотримання цих правил призводить або до ушкоджень рослин, або не дає очікуваного ефекту.