Для майбутніх випускників шкіл наближається час першого кроку в самостійне життя. Є глибокі знання і мрія – можна поступати до вузу, мають батьки дещо в калитці – є привід сподіватись на контрактне навчання. А якщо немає жодної із цих складових, а час не жде? Тоді, безумовно треба «мати в руках ремесло», як колись говорили, навчитися сучасній професії.

ПОЗАВЧОРА в ошатних майстернях і лабораторіях Дніпропетровського навчально-виробничого центру № 2 пройшов семінар «Роль професійно-технічної освіти в забезпеченні робітничими кадрами економіки України» для директорів шкіл. Побачене тут приємно здивувало – скрізь у коридорах і навчальних аудиторіях цілі суцвіття художніх виробів вихованців, зі смаком «вписаних» в інтер‘єр. Увесь час знаходишся мовби у морі краси, що мимоволі звеличує душі дітей і вчить любові до прекрасного. Такий же витончений підхід усього педагогічного колективу і до навчання професійного.
- Ми співпрацюємо з учнями, - поділився секретами директор Дніпропетровського навчально-виробничого центру № 2 Віктор Кривозуб. – Наш час вимагає мобільної, впевненої в собі людини, і наш центр робить кожного учня таким – навчає його професії і допомагає розкритися його здібностям у художній, мовній чи технічній творчості. Ми тісто співпрацюємо з багатьма виробництвами, де діти проходять виробничу практику будівельників, слюсарів з ремонту автомобілів, сантехніків, плиточників, опоряджувальників тощо. Думаємо створити власне рембудуправління. Зараз опоряджуємо під‘їзд будинку для соціально незахищених, що будується у селищі Західному. Виконроб будови, побачивши роботу наших учнів, сказав: «Моя б воля, я б увесь будинок віддав у їхні руки». Окрім практики, діти отримують половину заробленої суми, як передбачено законом. У кожній лабораторії і майстерні намагаємося зібрати все найсучасніше, що потрібно для конкретної професії. А ще обов‘язково залучаємо вихованців до спорту, до роботи думки в бібліотеках. Шануємо історію краю і України, в центрі дії Половецька січ. У гуртожитку проживає 185 сільських дітей. Діти-сироти харчуються безкоштовно. Усі учні отримують стипендію. Вже сім років поспіль ми завойовуємо перші місця в обласних оглядах художньої самодіяльності. Центр готує робітників для майбутнього і людей до самостійного життя. Більшість випускників одразу йде на виробництво, частина поступає на навчання до вузів і коледжів.
У центрі створена привітна творча атмосфера, направлена допомогти кожному учневі знайти себе і добре опанувати свій фах. За словами Віктора Марковича, найголовніше не те, якої «висоти» досягнуть їхні вихованці (таких прикладів чимало), а те, якими людьми стануть, які створять сім‘ї. Такий батьківський підхід дуже допомагає вчорашнім школярам, інколи шибеникам, знати свою стежинку в сьогоднішньому житті.
Добре, що для молоді, і для сільської також, працює цей центр на вул. Героїв Сталінграду (вони є і в інших містах та деяких районних центрах Дніпропетровщини). Тут не відмовляють у прийомі жодному учневі, бо вірять – невдатних дітей не буває, у кожного є щось таке, що він зможе і робитиме не гірше за інших. І твердо стоятиме на ногах в будь-якому розумінні. А це в сучасних умовах таки щонайперша річ.

Дмитро ГРИГОРЧУК. Фото автора.
На знімках: симмпатичні майбутні кухарі - випускники ДНВЦ № 2. 
Їх, як стверджують викладачі, забирають на роботу всіх, ніхто без неї не залишається. Вихованці опановують фах комп‘ютерника (справа – директор Віктор Кривозуб).